Спосіб діагностики неалкогольного стеатогепатиту у пацієнтів з надлишковою масою тіла та ожирінням

Спосіб діагностики неалкогольного стеатогепатиту у пацієнтів з надлишковою масою тіла і 3 55957 метацитинового тесту та оцінки печінкових проб та ліпідограми завдяки цьому значно підвищується точність діагностики неалкогольного стеатогепатиту у хворих на надлишкову вагу тіла та ожирінні різного ступеня тяжкості. Спосіб здійснюється наступним чином. Хворому із надлишковою масою тіла проводять нескладне клініко-інструментальне дослідження, яке включає проведення ультразвукового дослідження, біохімічного аналізу крові, 13Сметацитинового дихального тесту, визначають жирову та м'язову тканини в тілі людини в % значенні. Ультразвукове дослідження є найпростішим методом оцінки наявності неалкогольного стеатогепатиту, який широко використовується останніми роками. Суть його полягає в тому, що визначають наступні ехографічні характеристики: товщина правої та лівої долі печінки, ехогенність та звукопровідність, судинний малюнок, структура та візуалізація діафрагмального контуру та заднього сегменту печінки. По якості візуалізації діафрагмального контуру та заднього сегменту печінки оцінюють ступень тяжкості неалкогольного стеатогепатиту (3, 4, 5). Праць, в яких визначають зв'язок між наявністю надлишкової маси тіла і ожирінням та неалкогольним стеатогепатитом досить мало. Майже немає даних досліджень взаємозв'язку між наявністю надлишкової ваги тіла, ожирінням (особливо вісцелярного типу ожиріння) з визначенням жирової та м'язової тканини в тілі людини в % значенні, з частотою виявлення та важкістю перебігу неалкогольного стеатогепатиту. За даними обстежень надлишкова вага тіла відмічалась у 18 (26%) пацієнтів з частотою зустрічі неалкогольного стеатогепатиту 3 (4,6% від загального числа обстежених), ожиріння 1 ступеню у 22 (31%) пацієнтів з частотою зустрічі неалкогольного стеатогепатиту 6 (8,6%), ожиріння 2 ступеню 15 (21,5%) пацієнтів з частотою зустрічі неалкогольного стеатогепатиту 8 (11,%), ожиріння 3 ступеню 15 (21,5%) пацієнтів з частотою зустрічі неалкогольного стеатогепатиту 11 (15,7%). Якщо поділити обстежених на групи з надлишковою масою тіла, ожирінням 1ст., 2ст., 3ст. і визначити частоту зустрічі неалкогольного стеатогепатиту в середині груп ми отримаємо наступні результати: в групі з надлишковою вагою тіла з 18 обстежених НАСГ зустрічається у 3 (16,6%) хворих, в групі з ожирінням 1 ступеню з 22 - 6 (27,3%), в групі з ожирінням 2ст. з 15 - 8 (53,3%), в групі з 3ст. ожиріння з 15 - 11 (73,3%). В усіх обстежених відмічалась надлишковий вміст жирової тканини, яка визначалась в залежності від віку і статі. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 Ми мали 6 груп: 1. - чоловіки до 25 років (жирова тканина в N до 15% від загальної ваги), 2. - чоловіки від 26 до 40 років (жирова тканина в N до 22%), 3. - чоловіки після 40 років (жирова тканина в N до 25%) та жінки таких самих вікових груп 4. - жінки до 25 (жирова тканина в N до 27%), 5. - жінки від 26 до 40 років (жирова тканина в N до 32%), 6. - жінки після 40 років (жирова тканина в N до 38%). Відповідно до перелічених груп маємо такі дані: 1. - жирова тканина 15,9% - 20,3%; 2. - жирова тканина 23% - 49,1%; 3. - жирова тканина 26,2% - 49,9%; 4. - жирова тканина 27,6-36,9%; 5. - жирова тканина 35,3% - 42,8%; 6. - жирова тканина 39,1-49,2%. Зазначені факти свідчать про те, що визначення індексу маси тіла та вмісту жирової тканини можуть бути використані в якості не інвазивних маркерів діагностики ризику наявності неалкогольного стеатогепатиту. Подібні дослідження виконані нами вперше. На базі терапевтичного і гастроентерологічного відділень міської клінічної лікарні №18 м.Києва, гастроентерологічного відділення Херсонської обласної клінічної лікарні, українсько-німецького гастроентерологичного центру "Бік-Київ", кафедри внутрішньої медицини №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця запропонованим способом було обстежено 70 хворих з надлишковою масою тіла (при значенні індекса маси тіла від 24,9-29,9кг/м2 відмічалась наявність надлишкової маси тіла, а при значенні 30кг/м2 та вище визначалась відповідна ступень ожиріння). Література. 1. Dr. Leushner Non-alcoholic steatohepatitis, Frankfurt am Main, Germany, 2006, стр. 6-7, стр. 20. 2. Wanless IR, Lentz JS Fatty liver hepatitis (steatohepatitus) and obesity: An autopsy study with analisys of risk factiris / Hepatology 1990; 12, 11061110. 3. Викрэм Догра, Дэбра Дж. Рубенс, Секреты ультразвукової діагностики, Москва, МЕД прессинформ, 2006, стр. 148-150. 4. Бертольд Блок, УЗД внутрішніх органів, Москва, МЕДпресс-информ, 2007, стр. 56. 5. Bellentani S, Saccoccio G, Masutti F et al. Prevalence of and risk factoris for hepatic steatosis in northern Italy. Ann Intern Med 2000, 132:112-117. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601