Спосіб превентивної профілактики гіпоксії

1. Спосіб превентивної профілактики гіпоксії, що включає інгаляцію повітрям, збагаченого активними формами кисню, який відрізняється тим, що інгаляцію здійснюють на фоні попередніх періодичних тренувальних затримок дихання. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що періодичні тренувальні затримки дихання здійснюють 12-16 разів на день у фазі видиху впродовж принаймні 3 діб перед виконанням фізичного навантаження. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що інгаляцію збагаченого активними формами кисню повітря здійснюють протягом 5-10 хв. принаймні за 15 хвилин перед виконанням фізичного навантаження. Корисна модель стосується медицини, зокрема спортивної, морської і авіа-космічної медицини, і може бути використана як засіб превентивної профілактики небезпечних для здоров'я і життя наслідків гіпоксії, а також в клінічній практиці при проведенні реабілітаційних заходів в системі відновної медицини. Відомий спосіб превентивної профілактики гіпоксії, який включає інгаляцію повітря, збагаченого активними формами кисню [1]. За відомим способом, збагачене активними формами кисню, які отримують, зокрема, фотофізичним способом в результаті гідролізу молекул води водяної пари під впливом ультрафіолетових променів в спеціальних фотоіонізаційних камерах [2], використовують дедалі ширше для вдихання як засіб профілактики тканинної гіпоксії при різних захворюваннях. Недоліком відомого способу є недостатня ефективність, що випливає з недостатньо підготовлених систем утилізації активного кисню в організмі, зокрема, на рівні клітинного метаболізму і трансмембранного обміну. З одного боку, активні форми кисню з повітрям, що поступає в легені під час вдиху, швидко інактивуються при контакті з поверхнею альвеол, не встигаючи залучитися до процесу метаболічного - "респіраторного" вибуху, а з іншого, за умов підвищених енерговитрат під час виконання екстремальних фізичних навантажень без попередньої мобілізації в тканинах організму інтенсивного обміну речовин утворені вільнорадикальні сполуки, посилені активними формами кисню, призводять до посилення реакцій ліпопероксидації з усіма негативними наслідками для здо ров'я. Крім того, за відомим способом, вдихання активних форм кисню здійснюють без врахування рівня мобілізації функції синхронізації систем організму, що знижує ефективність способу в цілому. В основу корисної моделі поставлене завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом мобілізації ендогенних систем антиоксидного захисту з одночасною мобілізацією синхрокоригуючих механізмів на рівні всього організму, досягають підвищення профілактичної ефективності. При вирішенні поставленого завдання було взято до уваги те, що затримка дихання, особливо на фазі видиху, супроводжується накопиченням в організмі двооксиду вуглецю, а отже помірним контрольованим накопиченням недоокиснених продуктів обміну, що, з одного боку, активує ферменти антиоксидного спрямування, а з іншого забезпечує короткочасну десинхронізацію електричної активності головного мозку, а отже - мобілізацію нейроендокринних синхрорегуляторних систем організму як цілого [3, 4]. За цих умов надходження в організм підвищеної кількості активних форм кисню здійснюватиметься за умов попередньо підготовлених ендогенних антиоксидних систем захисту, що забезпечуватиме підвищену резистентність організму до гіпоксантів, індукованих у процесі виконання значного фізичного навантаження. Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі превентивної профілактики гіпоксії, який включає інгаляцію повітря, збагаченого активними формами кисню, відповідно до корисної моделі інгаляцію здійсню ео (О о (О ю о>