Спосіб артеріальної реваскуляризації міокарда при хірургічному лікуванні ішемічної хвороби серця

Спосіб артеріальної реваскуляризації міокарда при хірургічному лікуванні ішемічної хвороби серця, який включає забір артеріального кондуїту, обробку кондуїту, застосування антиспазматично 3 56076 внутрішніх грудних артерій одним блоком з оточуючими тканинами із збереженням "vasa vasorum". Як антиспазматичний розчин застосовується розчин Рінгер лактату з додаванням 5 мг ізоптину, 10 мг ізосорбіту динітрату та 2 мл папаверину гідрохлориду. Накладення прямих та композитних шунтів виконується виключно артеріальними кондуїтами. Як артеріальні шунти використовують не менше двох кондуїтів. Запропонованим способом було прооперовано 97 пацієнтів у віці від 35 до 75 років в період с квітня 2002 року по серпень 2008 року у відділенні серцево-судинної и грудної хірургії Центральної Клінічної Лікарні і у відділенні хірургії ішемічної хвороби серця Національного Центру СерцевоСудинної хірургії імені М.М. Амосова. В залежності від клінічної картини ІХС хворі були поділені на 2 групи: стабільна стенокардія напруги 53 (54,6%), гострий коронарний синдром 44 (45,4%) хворих. Основну групу прооперованих хворих склали чоловіки - 90 (92,8%), жінки - 7 (7,2%). Із застосуванням апарату штучного кровообігу прооперовано 78 (80,4%), "на серці, що б'ється" - 19 (19,6%) хворих. Як кондуїти були застосовані ліва внутрішня грудна артерія - 100%, права внутрішня грудна артерія - 27,8%, променева артерія - 86,6% випадків. Все хворі простежені на строках від 1,5 року до 8 років після виписки. Спосіб, що заявляється ілюструється прикладами його застосування. Приклад 1: Хворий Н. 40 р. госпіталізований в НІССХ ім. М. Амосова зі скаргами на стенокардію напруги, постінфарктний кардіосклероз. На ЕКГ виявлено вогнищеві зміни в басейні передньої міжшлуночкової артерії, ознаки хронічної коронарної недостатності. Було проведено коронарографію та досліджено багатосудинні ураження коронарних артерій. Встановлено діагноз ІХС. Хворому було проведено операцію по артеріальній реваскуляризації міокарда, при цьому було виконано забір артеріального кондуїту, обробку кондуїту, використання антиспазматичного розчину та використання кондуїту як артеріального шунта. Забір кондуїту виконано із променевої артерії та обох внутрішніх грудних артерій одним блоком з оточуючими тканинами із збереженням "vasa vasorum". Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 4 Як антиспазматичний розчин використано розчин Рінгер лактату з додаванням 5 мг ізоптину, 10 мг ізосорбіту динітрату та 2 мл папаверину гідрохлориду. Накладення прямих та композитних шунтів було виконано виключно артеріальними кондуїтами. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. На контрольних обстеження після 6 місяців, 1,5 року, 6 років скарг не було. Контрольна шунтографія показала що всі шунти, виконані артеріальними кондуїтами, не звужені, не уражені та забезпечують нормальний кровотік по них. Приклад 2: Хворий П. 60 р. госпіталізований в НІССХ ім. М. Амосова зі скаргами на стенокардію напруги, постінфарктний кардіосклероз. На ЕКГ виявлено вогнищеві зміни. Було проведено коронарографію та досліджено багатосудинні ураження коронарних артерій. Встановлено діагноз ІХС, хворому раніше було проведено двостороннє видалення великої підшкірної вени з приводу венозної недостатності. Внаслідок відсутності венозних кондуїтів хворому було проведено операцію по артеріальній реваскуляризації міокарда, при цьому було виконано забір артеріального кондуїту, обробку кондуїту, використання антиспазматичного розчину та використання кондуїту як артеріального шунта. Забір кондуїту виконано із променевої артерії та лівої внутрішньої грудної артерії одним блоком з оточуючими тканями із збереженням "vasa vasorum". Як антиспазматичний розчин використано розчин Рінгер лактату з додаванням 5 мг ізоптину, 10 мг ізосорбіту динітрату та 2 мл папаверину гідрохлориду. Накладення прямих та композитних шунтів було виконано виключно артеріальними кондуїтами. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. На контрольних обстеження після 6 місяців, 1,5 року, 6 років скарг не було. Контрольна шунтографія показала що всі шунти, виконані артеріальними кондуїтами, не звужені, не уражені та забезпечують нормальний кровотік по них. Таким чином, спосіб артеріальної реваскуляризації міокарда хірургічному лікуванні ІХС, що пропонується, є доступним, ефективним та дозволяє проводити хірургічне лікування ІХС при відсутності венозних кондуїтів, при повторних операціях. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601