Спосіб надання допомоги хворим з післятравматичною отоліквореєю в гострому періоді черепно-мозкової травми при переломах скроневої кістки

Спосіб надання допомоги хворим з післятравматичною отоліквореєю в гострому періоді черепно-мозкової травми при переломах скроневої кістки, що є методом обстеження хворих із черепномозковою травмою, який відрізняється тим, що хворим із отоліквореєю в гострому періоді черепно-мозкової травми після традиційного отоларингологічного огляду виконують збір анамнестичних даних та скраг хворого, проводять традиційний 3 56157 ний дефіцит, спричинений ураженням черепних нервів, насамперед VII, VI, V, III пар. 4. Виявлення ранньої травматичної отоліквореї. Проведення експрес-методу "Halo"- тест (симптом "подвійної плями") - при наявності домішку спинномозкової рідини в кров'янистому виділенні з зовнішнього слухового проходу або з носового ходу навколо темної кров'яної плями з'являється світлий обід. Певне значення має симптом "носової хустки": хустка, змочена спинномозковою рідиною, після висихання залишається м'якою, тоді як хустка, змочена носовим секретом, стає жорсткою. Основним методом, що підтверджує наявність ліквореї, є визначення вмісту глюкози у рідині що витікає з зовнішнього слухового проходу або носового ходу. З метою виявлення отоліквореї застосовували якісне визначення вмісту глюкози у рідині експрес-пробу «Глюкотест». Зміна забарвлення індикаторної смужки свідчила про наявність у рідині що витікає глюкози, що відрізняє спинномозкову рідину від носового секрету. 5. Інструментальні нейровізуалізуючі методи дослідження: а) рентгенологічні методи: оглядова та прицільна краніографія скроневої кістки (по Шюлеру, або Майеру, або Стенверсу). Оглядова дозволяє верифікувати перелом склепіння та основи черепа, його характер, протяжність та розповсюдження, прицільна - деталізувати перелом; б) комп'ютерна томографія з метою максимального раннього уточнення характеру ушкодження мозкової речовини (забій, роздроблення, гематоми) та лікворних просторів, відображає реакції мозку на травматичні пошкодження (набряк, колапс, дисгемія), а в кістковому режимі - переломи кісток склепіння і основи черепа його характер, протяжність та розповсюдження; в) спіральна комп'ютерна томографія дозволяє візуалізувати поліпозиційно всі структури внутрішнього вуха, оцінити форму, анатомічні розміри, щільність та гомогенність будові капсули лабіринту та його просвіту, вікна лабіринту; г) комп'ютерно-томографічна цистернографія (за наявності показань) - використовується для визначення локалізації отвору лікворної нориці; д) ендоскопічне обстеження порожнини носа та носоглотки з застосуванням ендоскопічної апаратури - (за наявності показань) виконується хво Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 рим з підозрою на приховану вушну або назальну лікворею при поєднаних переломах кісток основи передньої та середньої черепних ямок для визначення локалізації отвору лікворної нориці. Пацієнти з переломами скроневої кістки, що супроводжується отоліквореєю в гострому періоді черепно-мозкової травми підлягають лікувальним заходам за наступними принципами. 1) отолікворея до 7 діб - комплекс консервативної (медикаментозної) терапії з обов'язковою складовою - місцева терапія ; 2) отолікворея більше 7 діб - зовнішнє тривале люмбальне дренування (не менш 7- 10 діб), направлене на створення штучної лікворної гіпотензії; 3) в разі неефективності вищезазначених методів лікування - показано оперативне втручання з встановленням зовнішнього люмбального дренажу в післяопераційному періоді, обов'язково з попереднім проведенням комп'ютерно-томографічної цистернографії для визначення локалізації лікворної нориці. В порівнянні із найближчим аналогом, запропонований спосіб має ряд переваг: - рання діагностика отоліквореї в гострому періоді черепно-мозкової травми запобігає виникненню гнійних внутрішньочерепних ускладнень; - рання діагностика отоліквореї в гострому періоді черепно-мозкової травми, обумовлює ефективність консервативного лікування; - рання діагностика отоліквореї в гострому періоді черепно-мозкової травми, дозволяє підвищити ефективність лікування. Література: 1. Протоколи надання медичної допомоги хворих з черепно-мозковою травмою / [авт. кол.: Е.Г. Педаченко, A.M. Морозов, В.В. Могила та інш.]; Мво охорони здоров'я України. - К., 2006. - 33с. 2. Благовещенская Н.С. Отоневрологическое исследование при черепно-мозговой травме. / Н.С. Благовещенская, Д.Н. Капитонова. // Клиническое руководство по черепно-мозговой травме, / под ред. А.Н. Коновалова, А.А. Потапова. М.:АНТИОФ, 1998. - Т.1. -С. 331-341. 3. Лебедев В.В. Посттравматическая ликворея и еѐлечение. /В.В. Лебедев, Ю.С. Иоффе, Р.А. Карамышев. // Нейрохирургия. - 1999.-№3. С.3-9. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601