Спосіб розливання киплячої сталі

Спосіб розливання киплячої сталі, який включає подачу стального дробу на струмінь рідкого металу, який відрізняється тим, що по ходу розливання металу по виливницях в розплав нерозкисленої сталі вводять різну дозу стального дробу по ступінчастому режиму: в об'єм перших 2-х зливків вводять 1 % дробу, у наступні зливки послідовно збільшують дозу дробу з 1,5-1,7% до 2-2,2%, поступово зменшуючи кількість введеного в зливок дробу до 1% в кінці розливання сталі. Корисна модель відноситься до чорної металургії і може бути застосований при відливанні крупних зливків нерозкисленої (киплячої) сталі в чавунні виливниці. Відомо застосування різних інтенсифікаторів кипіння сталі, які вводять у виливницю із залитим металом з метою зниження вмісту шкідливих домішок та неметалевих включень і одержання щільної зовнішньої кірки зливка киплячої сталі [1]. Однак недоліком застосування інтенсифікаторів кипіння у вигляді рафінуючих флюсів являється їх підвищена витрата (від 0,5 до 5кг/т). Така кількість флюсу необхідна для його ефективного впливу на розплав нерозкисленої сталі, що економічно не завжди виправдано. Крім того при розливанні нерозкисленої сталі в зливки процес її кипіння може бути слабким або бурхливим. Слабке кипіння сталі в порожнині виливниці сприяє утворенню відносно тонкої безпузирчастої кірки зливка і увігнутого профіля його головної частини та підвищеному вмісту газів у литому металі, що призводить до зменшення виходу придатного металу. І навпаки, бурхливе кипіння сталі супроводжується інтенсивним газоутворенням в тілі зливка навіть після його хімічного закупорювання. Це призводить до підвищення вмісту газів і збільшення їх тиску в порожнині усадкової раковини зливка. При цьому утворюється випуклий про філь головної частини зливка з можливим викиданням газів в атмосферу при виникненні свищів у недостатньо товстій верхній кірочці твердіючого зливка. В результаті відбувається небажане окислення бокових стінок усадкової раковини, що являється причиною незварювання металу в головній частині зливків при їх прокатуванні на сляби, а потім на рулони та лист. Найбільш близьким до заявленого винаходу являється спосіб розливання киплячої сталі зверху при подачі на струмінь рідкого металу подрібнених металевих добавок [2] з метою поліпшення макроструктури литого металу, підвищення якості поверхні зливка, збільшення виходу придатного металу і рівня його фізико-механічних властивостей. При розливанні киплячої сталі у виливниці на струмінь рідкого металу подають подрібнені добавки в кількості 1-2,5% пропорційно лінійній швидкості розливання сталі на протязі 75-80% від часу заливання, починаючи з моменту заповнення виливниці на 15-20% її висоти. Однак кількість металевих частинок необхідно вибирати з розрахунку зняття початкового перегріву сталі до заданої величини. При введенні в розплав частанок-мікрохолодильників в кількості менше 1% ефект від зниження температури рідкої сталі незначний 10-12°С, а при введенні в рідку сталь більше ніж 2,5% подрібнених ю ю