Спосіб ранньої діагностики респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених з малою, дуже та надзвичайно малою масою тіла

Спосіб ранньої діагностики респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених з малою, дуже та надзвичайно малою масою тіла шляхом біохімічних досліджень крові дитини, який відрізняється тим, що у крові недоношених новонароджених визначають рівень молочної кислоти (МК), відхилення основ (BE) у перший день життя та парціальний тиск кисню(рН) та BE у пер 3 56522 перевищує (-13,08 ммоль/л), а у дітей з дуже та надзвичайно малою тіла BE більше (-19,04 ммоль/л) та при значеннях парціального тиску кисню рО2 і рН крові у першу годину життя у дітей з малою масою тіла менше 30,91 мм рт.ст. та 7,13 - відповідно, а в дітей з дуже при та надзвичайно малою масою тіла у першу годину життя при значеннях рО2 і рН крові менше 44,7 мм рт.ст. та 7,09 відповідно, діагностують респіраторний дистрессиндром у недоношених новонароджених. Спосіб виконується наступним чином. Основою для розробки прогностичних (діагностичних) тестів виникнення РДС було виявлення статистично достовірних відмінностей показників анаеробного гліколізу, вільно радикального окислення (ВРО) ліпідів, кислотно-основного стану (КОС) і газів крові шляхом біохімічних досліджень крові у першу годину і перший день життя недоношених новонароджених з малою, дуже та надзвичайно малою масою тіла, а також розрахунок довірительних інтервалів для середніх величин. Зниження в крові при народженні інтенсивності показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) (малонового альдегіду до 100 мкмоль/мл, дієнових кон'югатів до 33 мкмоль/мл), підвищення показників кислотної фракції нуклеїнових кислот (до 3,80 ОП/мл), у дітей з дуже малою масою тіла вказують на глибокі деструктивні зміни на клітинному рівні, які спричиняють розвиток, тяжкий перебіг та несприятливі наслідки РДС. Найбільша діагностична чутливість (ДЧ=1,0) у відношенні вірогідності виникнення РДС у дітей з малою масою тіла (ММТ) спостерігалася у тестів; антиоксидантна активність (АОА) крові менше 4,71 мкекв/хв.мл, МК крові більше 4,71 ммоль/мл в 1 день, рО2 крові у 1 годину життя менше 30,91 мм рт.ст, рО2 крові у 1 день менше 45,99 мм рт.ст., рН у 1 годину менше 7,13, рН у 1 день менше 7,24, відхилення основ (BE) у 1 годину і у 1 день життя більше 13,08 ммоль/л. Діагностична специфічність цих тестів була також високою (0,83; 0,95; 0,95; 0,80; 0,91; 0,87; 0,91; 0,91 - відповідно). Прогностична цінність позитивного результату (ПЦПР) цих тестів визначалася як висока (від 0,94 до 1,00). Прогностична цінність від'ємного результату тестів дорівнювала 1,00. Однак, тільки тести МК крові у 1 день, рО2 крові у 1 годину, BE у 1 годину і 1 день життя мали відношення правдоподібності при позитивному результаті більше 10, а при від'ємному -нижче 0,1 і, таким чином, тести суттєво впливали на після -тестову вірогідність розвитку РДС у дітей з ММТ при народженні. У недоношених новонароджених з РДС показана активація процесів анаеробного гліколізу. Рівень МК крові у таких дітей у 1 день і на 7 день Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 4 життя був досить високим порівняно з контролем і не знижувався в динаміці. Тобто, підвищення рівня МК крові відповідало масі тіла дітей при народженні. У дітей з ММТ і РДС спостерігалося погіршення функціонування АОС і Інтенсифікація процесів пер-оксидації у 1 і на 7 дні життя. Це проявлялося у статистично вірогідному зниженні рівня АОА крові і у підвищенні рівня МДА. Аналіз КОС і газів артеріальної капілярної крові у дітей з РДС І ММТ показав, що направленість зсувів КОС відповідає помірному респіраторнометаболічному некомпенсованому ацидозу у 1 годину життя, що підтверджувалося достовірно низьким рН і рО2 крові, збільшенням дефіциту основ BE, підвищенням парціального тиску вуглекислого газу. До кінця Ідоби порушення КОС відповідали все ще некомпенсованому респіраторнометаболічному ацидозу у зв'язку зі зниженням рН і низьким BE крові, але підвищеним рСО2. На 7 день життя спостерігався компенсований метаболічний ацидоз, так як зберігався дефіцит основ. У недоношених новонароджених з РДС і дуже малою масою тіла (ДММТ) та надзвичайно малою масою тіла (НММТ) спостерігався тяжкий респіраторно-метаболічний некомпенсований ацидоз за 1 годину і до кінця 1 доби життя. Це підтверджувалося низьким рН і РО2 крові, значним дефіцитом основ І високим парціальним тиском вуглекислого газу у крові. Встановлений кореляційний взаємозв'язок між клінічними і пара-клінічними характеристиками у недоношених дітей з РДС. Особливості цього взаємозв'язку свідчать про те, що чим вище оцінка за шкалою Сільвермана, тим вище рівень МК, рСО2 крові і тим нижче показники рН, BE і АОА крові. Таким чином, в порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб ранньої діагностики респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених з малою, дуже та надзвичайно малою масою тіла дозволяє вже в 1 годину і 1 день життя з високим ступенем точності за рахунок виявлення конкретних показників метаболічної адаптації у недоношених дітей з різною масою тіла судити про високу вірогідність виникнення РДС, що дозволить своєчасно призначати адекватну профілактику та лікування, що буде сприяти зниженню частоти смертності і інвалідизації дітей. Література: 1. Сулима Е.Г., Тышкевич В.Н., Ефендиева Б.Б. Перинатальные факторы у новорожденных с РДС, родившихся с массой тела меньше 1500г // Збірник наукових праць співробітників НМАПО Ім. П.Л.Шупика. - Київ. -2005.-С 540-547. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601