Спосіб ранньої діагностики внутрішньошлуночкових крововиливів в перші 72 години життя у недоношених новонароджених дітей

Спосіб ранньої діагностики внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК) у недоношених новонароджених дітей, що включає визначення концентрації протеїну S-100 у сироватці крові, який відрізняється тим, що в перші 72 години життя у 3 55468 рація протеїну S-100 понад 3,91±0,62нг/л свідчить про наявність ВШК у перші 72год життя. Значне збільшення концентрації протеїну S100 в сироватці крові недоношених новонароджених дітей з ВШК, що виникли в перші 72год життя, обумовлене активацією мікроглії. В ранній фазі церебрального інфаркту мікрогліальні клітини в периінфарктній зоні експресують протеїни сімейства S-100 й активно проліферують, що вказує на ранню відповідь мозкової тканини на крововилив і є раннім маркером її пошкодження у передчасно народжених дітей. Запропонований спосіб ранньої діагностики внутрішньошлуночкових крововиливів в перші 72год життя у недоношених новонароджених дітей здійснюють таким чином. Визначення концентрації протеїну S-100 у сироватці крові, отриманої з вени пуповини та з периферичної вени у 1-й, 2-й, 3-й день життя, здійснюють твердофазним імуноферментним методом з використанням реактивів фірми CanAg (Швеція). Для дослідження забирають 1,5мл крові. Для проведення визначення протеїну S-100 використовують 0,5мл сироватки. За отриманими результатами кількісного визначення сироваткового рівня протеїну S-100 діагностують наявність ВШК у недоношених новонароджених, що виникли в перші 72год життя Нормальною вважають концентрацію протеїну S-100 0,9-2,0нг/л. Концентрація протеїну S-100 понад 3,91±0,62нг/л свідчить про наявність ВШК у перші 72год життя. У ретроспективне поперечне дослідження залучили 87 недоношених новонароджених дітей, середній гестаційний вік яких становив (тут і далі стандартне відхилення ±SD) 31,575±2,53тиж., маса тіла при народженні 1600,947±458,963г. Серед новонароджених дітей було 38 (43,67%) дівчаток і 49 (56,32%) хлопчиків. Сформована група немовлят характеризувалась наявністю низки материнських факторів, що вказували на патологічний перебіг вагітності. Медичні, соціальні та інші фактори мали місце в анамнезі 72 (82,8%) матерів, а обтяжений перебіг вагітності спостерігався в усіх випадках, тобто у всіх дітей, залучених у дослідження, були ті або інші фактори ризику виникнення ранніх ВШК. Загальний стан дітей, які перебували під спостереженням після народження, був важким. Оцінка новонароджених за шкалою Апгар на 1-й, 5-й, 10-й хв не перевищувала 7 балів. Усім новонародженим проводили необхідні реанімаційні заходи, посиндромну терапію у відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених Львівського обласного державного пери 4 натального центру. Діти знаходились у відділенні не менше трьох діб життя. Порушення загального стану новонароджених були спричинені комплексом різних патологічних процесів - метаболічними відхиленнями, пригніченням або помірним збудженням центральної нервової системи (ЦНС), внутрішньоутробною пневмонією, респіраторним дистрес синдромом, дихальними розладами іншого походження, гемолітичною хворобою новонароджених, затримкою внутрішньоутробного розвитку. Наявність ознак важкого дихального дистресу обумовила необхідність призначення штучної вентиляції легенів (ШВЛ) через інтубаційну трубку у 22 (25,3%) дітей з першої години життя. Тривалість ШВЛ у цих дітей перевищувала 3 доби. Усім новонародженим проводили нейросонографію (НСГ) в перші 6год життя, далі - в наступні години першої доби, на другу та третю доби життя за умови будь-яких ознак погіршення загального стану. Нейросонографію виконували за допомогою ультразвукового апарату RADMIR - ТІ - 628А. Відповідно до наявності або відсутності ВШК новонароджених поділили на три групи. Основна група - діти з ВШК (n=49; 56%), перша група порівняння - новонароджені, у яких не виявили сонографічних, клінічних чи лабораторних ознак ВШК (n=38; 45%). Серед новонароджених було 14 дітей, у яких не розвинулись ні ВШК, ні гіпоксичноішемічне ураження центральної нервової системи (ГІУ ЦНС). Ці діти утворили другу групу порівняння. Визначення концентрації протеїну S-100 у сироватці крові, отриманої з вени пуповини та з периферичної вени у 1-й, 2-й, 3-й день життя, здійснювали твердофазним імуноферментним методом з використанням реактивів фірми CanAg (Швеція). Для отримання нормативних показників протеїну S-100 використані проби сироватки 14 недоношених новонароджених без клінічних і сонографічних ознак ураження ЦНС. Нормальною вважали концентрацію протеїну S-100 0,9-2,0нг/л. Для дослідження забирали 1,5мл крові. Для проведення визначення протеїну S-100 використовували0,5мл сироватки. За отриманими результатами кількісного визначення сироваткового рівня протеїну S-100 діагностували наявність ВШК у недоношених новонароджених, що виникли в перші 72год життя. Концентрація протеїну S-100 понад 3,91±0,62нг/л свідчила про наявність ВШК у перші 72год життя. Зміни концентрації протеїну S-100 суттєво відрізнялись у новонароджених з ВШК, порівняно з дітьми без них (Табл.1). Таблиця 1 Динаміка концентрації протеїну S-100 у недоношених новонароджених дітей з ранніми ВШК та без них Доба життя 1 Кров з вени пуповини Концентрація протеїну S-100 (нг/л) Новонароджені з ранніми ВШК Новонароджені без t-критерій (n=49) ВШК (n=38) 2 3 4 3,91±0,62 2,13±0,86 3,51 Вірогідність відмінності (р) 5 0,000724 5 55468 6 Продовження таблиці 1 Перша* Друга* Третя* 4,12±1,96 4,84±1,69 4,65±1,59 1,68±0,84 1,83±0,75 1,76±0,76 7,056 10,025 10,161 0,000001 0,000002 0,000015 * венозна кров з периферичної вени. Для дітей основної групи було характерне підвищення рівня протеїну S-100 вже в крові з вени пуповини (Табл.1). В подальшому спостерігали неухильне збільшення рівня протеїну S-100 в периферичній крові, що супроводжувалось розвитком ВШК у 17 дітей з 6 по 24год життя, у 19 - з 24 по 48год, у 13 - з 48 по 72год. Про це свідчили дані НСГ. Підвищення рівня протеїну S-100 співпадало з появою різних неврологічних та системних відхилень. Зокрема, у цих дітей відмічався періодичний неспокій на тлі загального пригнічення ЦНС, тактильна гіперестезія, посіпування м'язів, підсилення м'язової дистонії або гіпотонії. З'являлись блідість шкіри, підсилення дихальних розладів (апное, та хіпное, ретракції), «безпричинні» епізоди десатурації, потреба у зміні виду дихальної терапії або підвищення параметрів ШВЛ. Сонографічні ознаки ВШК у новонароджених, в яких разом з неврологічними й системними відхиленнями визначався підвищений рівень протеїну S-100 у пуповинній крові, з'явились тільки після 6год життя. За допомогою НСГ у цих дітей виявили ВШК І, IIст. З 6 по 72год життя підвищення рівня протеїну S-100 в сироватці венозної крові позитивно корелювало з ультразвуковими знахідками. Показники протеїну S-100 обернено пропорційно залежали від ступеня тяжкості ВШК (Табл.2). Таблиця 2 Динаміка концентрації протеїну S-100 у недоношених новонароджених дітей з ранніми ВШК різних ступенів тяжкості Доба життя Кров з вени пуповини Перша* Друга* Третя* Концентрація протеїну S-100 (нг/л) Вірогідність відВШК IIIВірогідність t-критерій t-критерій мінності (р) IVст.** (n=9) відмінності (р) ВШК Іст. (n=15) ВШК IIст. (n=25) 2,32±0,65 2,73±1,10 -1,271 0,2 2,64±0,11 0,22 0,82 3,28±1,29 3,79±0,84 3,58±0,75 4,23±1,41 5,01±2,34 4,74±1,64 -2,12 -3,25 -3,96 0,04 0,0024 0,0003 5,86±1,01 6,88±1,53 6,98±1,24 -2,12 -3,44 -5,37 0,42 0,0016 0,00001 * венозна кров з периферичної вени; ** концентрація протеїну S-100 у дітей з ВШК III-IVст. порівнюється із показниками протеїну S-100 у дітей з ВШК IIст. Чим вищий ступінь ВШК, тим більшою була концентрація протеїну S-100 у крові недоношених новонароджених, забраної у першу, другу та третю доби життя. У недоношених новонароджених дітей з ВШК значно частіше спостерігалась гіпоксично-ішемічна енцефалопатія - 48 (55,81%) проти 24 (27,91%) у першій групі порівняння (Pearson X2=16,94; р=0,00004, M-L X2=18,67; р=0,00002). Серед новонароджених основної групи померли 7 (14,28%) дітей, у яких на автопсії підтвердили ВШК III-IVст. У першій групі порівняння померло 3 (8,1%) дітей, у яких основними причинами смерті були важка асфіксія при народженні (гіпоксично-ішемічна енцефалопатія), респіраторний дистрес синдром IIIIVст., генералізована внутрішньоутробна інфекція. У другій групі порівняння летальних випадків не було. У 46 дітей з ознаками ГІУ ЦНС, виявленими у перші 6год життя, концентрація протеїну S-100 у сироватці пуповинної крові не перевищувала 2,45±0,89нг/л. Натомість, у 38 передчасно народжених дітей, у яких в перші 6год життя клінікосонографічні ознаки ГІУ ЦНС не визначались, концентрація протеїну S-100 в крові з вени пуповини становила 1,75±0,66нг/л (t-критерій = 2,78; р=0,007). Клінічні та НСГ ознаки гіпоксичноішемічного ураження ЦНС у перші 72год життя спостерігались у 72 новонароджених. У групі дітей з ранніми ВШК ознаки ГІУ ЦНС мали 48 (97,9%) новонароджених, тобто фоном для виникнення ВШК у цих дітей були гіпоксія та ішемія, що підтверджує існуючі дані про гіпоксію та ішемію як основні патогенетичні передумови виникнення ВШК у передчасно народжених немовлят. У новонароджених з ГІУ ЦНС без ВШК (n=24) також відмічали значно більшу концентрацію протеїну S-100, ніж у дітей другої групи порівняння, у яких не було як ознак ВШК, так і ознак ГІУ ЦНС ((n=14) (Табл.3). 7 55468 8 Таблиця 3 Динаміка концентрації протеїну S-100 у недоношених новонароджених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС без ВШК та у недоношених новонароджених дітей без ознак ГІУ ЦНС та ВШК Доба життя Кров з вени пуповини Перша * Друга* Третя* Новонароджені з ГІУ ЦНС без ВШК (n=24) 2,09±0,46 2,07±0,73 2,18±0,63 2,12±0,66 Концентрація протеїну S-100 (нг/л) Новонароджені без t-критерій ГІУ ЦНС і ВШК (n=14) 1,17±0,56 5,47 0,95±0,49 5,073 1,17±0,63 4,945 1,13±0,51 4,73 Вірогідність відмінності (р) р=0,00001 р=0,000012 р=0,000018 р=0,000035 * венозна кров з периферичної вени. Значне підвищення концентрації протеїну S100 спостерігалось у новонароджених як з ВШК, що обернено пропорційно залежала від ступеня ВШК, так і в дітей з ГІУ ЦНС. Підвищені рівні протеїну S-100 визначаються не тільки у недоношених новонароджених з ранніми ВШК, а й у дітей з ГІУ ЦНС, однак показники протеїну S-100 у новонароджених з ВШК значно вищі, порівняно з дітьми з ГІУ ЦНС. При порівнянні показників протеїну S-100 у новонароджених з ВШК та ГІУ ЦНС рівень протеїну S-100 у всіх чотирьох дослідженнях був значно вищим у дітей із сонографічно підтвердженими ВШК (р