Спосіб оптимізації вигодовування новонароджених з дуже малою масою тіла

Спосіб оптимізації вигодовування новонароджених з дуже малою масою тіла, який включає контроль засвоювання нутрієнтів за рівнем сечовини в крові та корекцію раціону харчування, який відрізняється тим, що кожен день контролюють масу тіла та будують 3 енергії і визначення рівня засвоювання нутрієнтів проводять корекцію раціону харчування немовляти до досягнення рекомендованих потреб в нутрієнтах. Поставлена задача досягається тим, що в способі оптимізації вигодовування новонароджених з дуже малою масою тіла, який включає контроль засвоювання нутрієнтів за рівнем сечовини в крові та корекцію раціону харчування, згідно корисній моделі кожен день контролюють масу тіла та будують індивідуальний графік росту новонародженого, щотижня за допомогою розрахунків визначають рівень споживання нутрієнтів та енергії виходячи із вмісту білку, що надходить в організм новонародженого етерально та парентерально, рівень сечовини в крові визначають на другому, четвертому та шостому тижнях життя, в результаті чого проводять корекцією вигодовування шляхом заміщення частини добового об'єму раціону, зокрема грудного молока, спеціальною молочною сумішшю до досягнення рекомендованих потреб в нутрієнтах. Спосіб здійснюють таким чином. Кожен день визначають масу тіла новонародженого та будують графік росту. Щотижня проводять розрахунки надходження в організм білків виходячи із їх вмісту в раціоні, що надходить в організм новонародженого ентерально та за рахунок парентерального живлення. Корекцією вигодовування проводять шляхом заміщення частини добового об'єму раціону (грудного молока) спеціальною молочною сумішшю для недоношених з підвищеним вмістом білків до досягнення рекомендованих потреб в нутрієнтах. На другому, четвертому та шостому тижнях життя новонародженого визначають рівень сечовини в крові. Ефективність використання запропонованого способу діагностики пояснюється спостереженнями за 2-ма групами новонароджених недоношених дітей: Першу групу склали 20 дітей, яких вигодовували материнським молоком чи стандартною сумішшю. Споживання білку в перші 6 тижнів життя становило від 1,6±0,24 до 2,9±0,14г/кг/добу. Друга група складалася з 20 дітей, які отримували модифіковане вигодовування, а саме для забезпечення підвищених потреб у білку та енергії частину добового обсягу живлення (1550%) замінювали на спеціальну суміш для мало вагових новонароджених з підвищеним вмістом білку. Основою харчування залишалося материнське грудне молоко. Ці діти в перші 6 тижнів споживали білку 3,1±0,34-3,5±0,24г/кг/добу, починаючи з 2 тижня життя. За гестаційним віком, масою тіла, важкістю стану дітей групи були рівноцінними: середній гестаційний вік відповідно 30,3±1,2 та 30,1±0,9 тижнів, маса тіла 1282,0±137,5 та 1224,7±181,3г, оцінка за шкалою Апгар на 1 хвилині 5,3±0,2 та 5,6±0,1 балів. Провели аналіз вмісту сечовини в сироватці крові в динаміці на 1-2, 3-4 та 5-6 тижнях життя у 27636 4 дітей, які отримували незбагачене харчування. У дітей перших двох тижнів вміст сечовини, в середньому, складав 3,5±0,47ммоль/л, на 3-4 тижнях життя -2,2±0,11ммоль/л, на 5-6 тижнях 1,2±0,16ммоль/л. Тобто, впродовж перших 6 тижнів життя вміст сечовини в сироватці крові зменшувався. Об'єктивним показником харчового білкового дефіциту є рівень сечовини в крові менше 1,5ммоль/л. Такий рівень мали 18,2% дітей з ДММТ в перші 2 тижні, 10% у віці 3-4 тижнів та 44,4% дітей на 5-6 тижнях життя без збагачення дієти. Тобто, на другому місяці життя майже кожна друга дитина, народжена з ДММТ, страждала від недостатнього споживання білку. У всіх дітей другої групи показник сечовини свідчив про відсутність харчового білкового дефіциту, залишаючись в межах норми (3,36,6ммоль/л) впродовж всього періоду спостереження. Фізичний розвиток дітей у досліджуваних групах вірогідно відрізнявся; діти першої групи мали менші показники щоденного набування ваги у порівнянні з дітьми другої в перші 3 тижні життя, така ж тенденція зберігалася і в подальшому. Таким чином, оптимізація вигодовування новонароджених з дуже малою масою тіла полягає у частковому збагаченні грудного вигодовування спеціальною сумішшю, яке контролюється не лише розрахунком нутрієнтів та контролем показників фізичного розвитку, а і визначенням рівня сечовини в крові. Запропонований спосіб сприяє збереженню лактації та грудного вигодовування у дітей з ДММТ, як „золотого стандарту" вигодовування. Водночас, корекція нутрієнтів забезпечує підвищені потреби передчасно народжених дітей та наближає темпи їх розвитку до фізіологічних внутрішньоутробних закономірностей.