Зразок для механічних випробувань спечених матеріалів

Зразок для механічних випробувань спечених матеріалів, що містить робочу ділянку та симетрично розташовані відносно площини центрального поперечного перерізу зразка головки і перехідні ділянки від головок до робочої ділянки зразка, 3 56556 L/D = 1±0,1 й L/Н = 0,35 ±0,05, на зовнішній поверхні в крайніх торцевих перетинах робоча ділянка 1 має виступи, наприклад, у вигляді трапецій, і симетрично розташовані щодо площини центрального поперечного переріза зразка перехідні ділянки 2 з радіусом переходу R, для якого 1  (D - d) / R  1,25, від голівок З до робочої ділянки зразка, голівки 3, які мають вирізи для шпонок і на зовнішній циліндричній поверхні різьблення діаметром М, що задовольняє, наприклад, умові 2,1  Н / М  2,2, відношення довжини перехідної ділянки 2 до довжини голівки 3 дорівнює одиниці. Виготовляється зразок зі спеченого матеріалу. Зразок, що заявляється, працює наступним чином. Перед початком іспитів зразок установлюється в захвати іспитової машини. Якщо планується використати навантаження зразка гідростатичним тиском, поверхня зразка спочатку покривається епоксидним компаундом для запобігання просочування гідростатичної рідини. Усередині зразка в площині його центрального поперечного перетину встановлюється датчик збільшень внутрішнього діаметра, на зовнішній поверхні зразка в тій же площині встановлюється датчик прирощення зовнішнього діаметра, а на виступи робочої ділянки зразка встановлюється екстен-зометр для виміру збільшень кута повороту й осьового подовження робочої ділянки зразка. Під час випробування зразка осьовою, силою, що прикладається до зразка, навантаження через нарізне сполучення голівок 3 зразка подовжує або укорочує його робочу ділянку 1, а також проходять зміни її зовнішнього й внутрішнього діаметрів. При стиску зразок не втрачає стійкості як стержень у виді конструкції зразка. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 При випробуванні зразка крутним моментом зусилля іспитової машини за допомогою шпонок, які встановлені в шпонкові пази голівок зразка, закручує робочу ділянку зразка 1. При випробуванні зразка гідростатичним тиском, гідростатична рідина, що контактує з поверхнею внутрішнього або зовнішнього каналів зразка, деформує робочу ділянку 1 зразка. При цьому з'являються поперечні зміни робочої ділянки 1 зразка. Датчики деформацій, встановлені на зразку, фіксують зміни довжини робочої ділянки 1, кута закручування робочої ділянки 1, а також внутрішнього й зовнішнього діаметрів робочої ділянки 1 зразка. Якщо матеріал зразка однорідний в області виміру змін осьового переміщення u, кута закручування , а також зовнішнього D й внутрішнього d діаметрів робочої ділянки зразка в його площині симетрії, перпендикулярної осі зразка, то, вимірюючи ці величини в процесі випробувань, по формулах u D  d D  d x  , y  , z  , L Dd Dd Dd  xy   2L де L - відстань між виступами не деформованої робочої ділянки зразка 1, D і d початкові зовнішній і внутрішній діаметри, обчислюємо все компоненти тензора деформацій  x ,  y ,  z i  xy для плоского напруженого стану робочій ділянці зразка. При цьому підвищується точність випробувань. Конструкція зразка дозволяє проводити випробування для всіх видів навантажень і їхніх комбінацій, підвищуючи інформативність випробувань. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601