Спосіб диференційної діагностики кишкової непрохідності

Спосіб диференційної діагностики кишкової непрохідності шляхом рентгенологічного, ультра звукового та лабораторного дослідження і визначення рідини в черевній порожнині, який відрізняється тим, що здійснюють пункцію черевної порожнини і при відсутності або виявленні серозної рідини діагностують слайкову хворобу, при виявленні серозного, геморагічного і серозногнійного вмісту діагностують спайкову кишкову непрохідність. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використане при диференціальній діагностиці спайкової хвороби і спайкової кишкової непрохідності. Відомим є спосіб діагностики кишкової непрохщності (А.с. №1595473, МПК А61В8/00). В ході діагностики проводять ехографію черевної порожнини і виявляють наявність в ділянці кишкової* петлі затемнень, які не мають капсул, окреслених замкнутими кривими неправильної форми і відмінних між собою за формою і розмірами. Проводять компресію передньої черевної стінки з частотою, яка не співпадає з частотою дихання, після чого повторюють ехографію і при змінені тільки форми і виникнення нових ехогенних структур діагностують динамічну непрохідність кишок. Недоліки способу пов'язані з тим, що виявлені ехографічні ознаки не є достатньо інформативними і не дозволяють точно визначити вид кишкової непрохідності. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб діагностики кишкової непрохідності, який містить комплекс лабораторних, рентгенологічних і ультразвукових досліджень (Демерчан Е А. Оптимизация путей диагностики и лечения больных с обтурационной кишечной непроходимостью. Автореф Дис. к.м.н. - X , 1992). За результатами проведених досліджень визначають "індекс непрохідності" і за його величиною роблять висновок про необхідність проведення хірургічного втручання. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу диференційної діагностики кишкової непрохідності, в якому за рахунок зміни характеру дослідження досягається визначення порушення трофіки кишкової стінки, за рахунок чого визначають характер кишкової непрохідності. Поставлена задача вирішується в способі диференційної діагностики кишкової непрохідності шляхом рентгенологічного, ультразвукового та лабораторного дослідження і визначення рідини в черевній порожнині, згідно з корисною моделлю, здійснюють пункцію черевної порожнини і при відсутності або виявленні серозної рідини діагностують спайкову хворобу, при виявленні серозного, геморагічного і серозно-гнійного діагностують спайкову кишкову непрохідність. Обґрунтуванням до цього послужили дві обставини практично при кожній лапаротомії в хворих кишковою непрохідністю в черевній порожнині виявляється присутність випоту, по-друге, при УЗД наявність рідини в черевній порожнині відзначається як один з тестів кишкової" непрохідності. Як показали дані В.М. Буянова і співавт (1986) у всіх важких діагностичних випадках обґрунтовано широке застосування екстреної лапаротомії, що є небезпечним методом. Пункцію черевної стінки здійснюють звичайним 5-1 Омл одноразовим шприцом, тонкою голкою під місцевою анестезією Причому місцем пункції є пологе місце, праворуч чи ліворуч під крилом клубової кістки, осторонь від післяопераційного рубця. Попередньо хворого укладають на бік, у розрахунку на скупчення рідини в найбільш низькому місці. Діагностична цінність вивчена в 53 хворих, причому в 18 з них при спайковій хворобі й у 35 - у хворих спайковою кишковою непрохідністю. Отримані дані наведені у таблиці Висока інформативність пункційного дослідження проявилася в тім, що геморагічний і фібринозний характер ексудату відповідав деструкти 5757 вним процесам у черевній порожнині: при спайковій хвороби виявлена серозна рідина, при спайковій кишковій непрохідності серозний характер випоту виявлений у 18 хворих (56,3%), а геморагічний і серозно-гнійний - у 14 хворих (43,7%). Ускладнень при виконанні маніпуляції не було. Приклад №1 Хворий X, 54 роки, іст. хвороби №469-84 надійшов у стаціонар через 6 годин від початку захворювання зі скаргами на нудоту, блювоту, спрагу, помірне здуття живота, затримку випорожнення і газів. З анамнезу відомо, що 14 років тому переніс операцію з приводу закритої травми живота. При об'єктивному дослідженні мається післяопераційний рубець після середньо-серединної лапаротомії. Живіт рівномірно збільшений за рахунок здуття, пальпаторно-помірна напруга м'язів, слабопозитивний симптом Склярова Проведено оглядову рентгенографію - визначаються одиничні чаші Клойбера Лабораторні показники: гемоглобін - 128г/л, еритроцити 3,9х1012л, лейкоцити Ю2х103л. З огляду на короткий анамнез захворювання вирішено проводити консервативну терапію для усунення кишкового стазу і динамічне спостереження. Через 4 години істотного поліпшення стану не спостерігався. Для діагностики можливої наявності і характеру внутрішньочеревинного випоту, як вирішального фактора визначального порушення трофіки кишкової стінки, зроблена пункція черевної порожнини під крилом лівої клубової кістки по передній пахвовій лінії. Ексудат не отриманий. Вирішено продовжити інтенсивну консервативну терапію. Протягом наступних 4 годин, тобто через 8 годин від надходження хворого в стаціонар, відійшли гази, була дефекація після клізм, затих біль у животі, нудоти і блювоти немає На рентгенограмі чаш Клосбера ні, барієва суспензія заповнила висхідну і до половини поперечно-ободову кишку, у тонкої - тільки сліди. Оперативне лікуванні хворому не потрібне, кишковий стаз розв'язався, стан розцінений як спайкова хвороба. Наступило видужання, на 3 й день хворий у задовільному стані виписаний додому. Клінічне спостереження №2. Хворий М., історія хвороби №7457, надійшов у хірургічне відділення №1 Сумський МКБ №5 01.07.02 у Э-5 з явищами нудоти, блювоти, здуття живота і затримки випорожнень і газів, біль у жи Ексудат Не одержаний одержаний № 18 35 Комп'ютерна верстка В. Мацело воті постійного характеру З анамнезу - 3 роки тому переніс операцію з приводу грижі білої лінії живота. При об'єктивному дослідженні - наявність рубця на шкірі по середній піни під пупком, живіт роздутий, обмежений у подиху, пальпаторно обмежена напруга м'язів у правій і лівій областях передньої черевної стінки (у місці проекції бічних каналів). На оглядовій рентгенограмі визначаються гіперпневматоз і одиничні чаші Клойсбера. Дані УЗД - помірне розширення кишкових петель, маятникоподібні рухи рідини. Лабораторні показники: гемоглобін - 164г/л, еритроцити - 4,Зх1012п, лейкоцити 12т8х109л, заг. білок 76,3г/л, сечовин - 4,3ммоль/л, заг білірубін -12,78мкмоль/л. Через Згод.30хв. після проведення консервативної терапії і динамічного спостереження стан хворого залишається колишнім, хоча суб'єктивно відзначає деяке поліпшення, блювоти немає. На тлі роздутого живота немає напруги м'язів, але визначається притуплення перкуторного звуку в пологих місцях. З огляду на відсутність істотної позитивної динаміки, вирішено зробити пункцію черевної порожнини для визначення подальшої тактики. Хворий покладений горизонтально з поворотом на лівий бік на 45-50°, над крилом клубової кістки по передній пахвовій лінії зроблено прокол черевної стінки, з живота отримана серозногеморагічна рідина. Вирішено виконати лапаротомію. Після розсічення черевної стінки в животі до 500мл серозно-геморагічного випоту. Тонка кишка розширена до 4-5см, стінка в'яла, із крапковими крововиливами синюшного кольору, одиничні перистальтичні рухи В області ілеоцекального кута тонка кишка перетягнена спайкою, вигнута у виді двостволки, нижче перешкоди протягом 60см до місця впадання в сліпу кишку спавшаяся. Розсічено спайки, вилучений випот, зроблена трансцекальна інтубація тонкої кишки. Лапаротомна рана ушита наглухо. Післяопераційний період протікав гладко На 16-й день хворий виписаний зі стаціонару в задовільному стані. Таким чином, запропонований спосіб диференційної діагностики дозволяє по наявності перитонеальної рідини визначити подальшу тактику лікування, а саме, обрати консервативну терапію, або робити операцію. Таблиця Спайкова хвороба п=18 15 3 Підписне Спайкова ГКН п=35 3 32 +2,118 -1,702 Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, Q3680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вуп Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601