Спосіб визначення розміру стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба при дисплазії

Спосіб визначення розміру стегнового компонента ендопротеза кульшового суглоба при дисплазм шляхом визначення антропометричних даних кістковомозкового каналу проксимального відділу стегнової кістки, який відрізняється тим, що вимірювання розмірів проводять у фронтальній та сагітальній площинах за допомогою шаблону, викона ного на прозорій плівці, що має осьову опорну ЛІНІЮ, градуйовану через 1 см від точки "0" по довжині зверху вниз протягом 20 см, і розміщену по обидва боки від цієї лінії сітку з ціною поділки 1 мм, що має початок відліку від опорної лінії в обидва боки, накладеного на рентгенограму так, щоб у фронтальній площині осьова опорна ЛІНІЯ знаходилася паралельно анатомічній осі стегнової кістки і прилягала до внутрішньої стінки латеральної кортикальної пластинки, а в профільній (сагітальній) площині осьова опорна ЛІНІЯ шаблону встановлюється на ЛІНІЮ, проведену через внутрішню поверхню задньої стінки шийки стегнової кістки і найбільш виступаючу частину внутрішньої поверхні задньої кортикальної пластинки, у той же час рівень точки "0" знаходиться на 1 см вище малого вертлюга при вимірах в обох площинах Корисна модель належить до медицини, а саме до травматологи та ортопеди Проблема лікування дегенеративнодистрофічних уражень кульшового суглоба є однією з актуальних в сучасній ортопедії У випадку диспластичного коксартроза наявність деформації проксимального відділу стегнової кістки, стенозу і багатоплощинного скривлення кістково-мозкового каналу викликає труднощі при імплантації стегнового компоненту ендопротеза кульшового суглоба Тому для максимальної анатомічної адаптації і первинної стабільної фіксації ендопротеза необхідний підбір або розробка спеціальних імплантатів, що потребує точних вимірів кістково-мозкового каналу проксимального відділу стегнової кістки Відомим Є спосіб визначення типу проксимального відділу стегнової кістки (аналог) [1], що вміщує до себе обчислення морфо-кортикального індексу верхньої третини стегнової кістки, тобто оцінку зміни ширини кістковомозкового каналу в напрямку діафізарної частини стегнової кістки Для цього вимірюють відстань від верхньої точки малого вертлюга до зовнішньої точки кортикального шару кістки, що знаходиться на тому ж рівні Потім відступають дистальне на 7см та вимірюють відстань між ЗОВНІШНІМИ стінками кортикального шару Таким чином, морфо-кортикальний індекс дорівнюється відношенню першого розміру до другого Чим більше цей індекс, тим вірогідніше надійна первинна фіксація стегнового компоненту ендопротеза, але цей індекс приймає до уваги лише одну площину дослідження, що випадку диспластичних змін стегнової кістки не достатньо Відомим також є спосіб визначення розміру стегнового компоненту ендопротеза кульшового суглоба (прототип) [2], що вміщує до себе визначення за рентгенограмою у прямій та сагітальній проекціях можливості імплантації існуючих типорозмірів стегнового компоненту ендопротеза шляхом накладення стандартних профілів ендопротезів на рентгенограми або на папери(скіаграми) Однак даний спосіб не дозволяє переконливо враховувати анатомічні зміни вздовж всього проксимального відділу, а тільки приблизно відмічає здатність стегнового компоненту до імплантації без детального аналізу За основу корисної моделі подано завдання удосконалення способу визначення розміру стег ^"* Ю 00 ЗГ ^