Спосіб запобіжної аналгезії

Спосіб запобіжної аналгезії, що включає одноразовий вплив диклофенаком натрію як нестероїдним протизапальним засобом, похідним фенілоцтової кислоти, у кількості 1 мг/кг до початку операції, який відрізняється тим, що додатково вплив диклофенаком натрію здійснюють на початку другої і третьої післяопераційних діб у кількості 1 мг/кг, а доопераційний вплив - за 2 години до початку, щораз внутрішньом'язово. Корисна модель процесу відноситься до використання терапевтичної активності хімічних сполук або лікарських препаратів, переважно анестезуючих засобів, а саме, місцевого характеру дії, та може бути використаною в абдомінальній хірургії, анестезіології та реаніматології для знеболення осіб похилого чи старечого віку. Відомий спосіб запобіжної аналгезії, що включає внутрішньовенний вплив кетаміном до початку чи наприкінці операції у дозі 0,15 мг/кг [1]. Вплив низькими дозами кетаміну на осіб похилого чи старечого віку хоча й сприяє посиленню дії аналгетиків у післяопераційному періоді, при застосуванні часто ініціює загострення супутніх патологій, здебільшого, енцефалопатії, гіпертонічної та ішемічної хвороби, погіршує діяльність серцевосудинної та центральної нервової систем. В тім, використання кетаміну вимагає залучення додаткових наркотичних та ненаркотичних знеболюючих препаратів для зменшення болючого синдрому вираженої інтенсивності. Відомий спосіб запобіжної аналгезії, що включає вплив кетопрофеном внутрішньовенно за 2 години до початку операції та з інфузією протягом 60 хвилин, щораз по 100 мг [2]. Вплив кетопрофеном на осіб похилого та старечого віку також активує дію аналгетиків у післяопераційному періоді, але з-поза впливу на систему гемостазу, ініціювання кровотеч і загострення виразкової хвороби шлунку, ускладнює перебіг останнього та супроводжується використанням наркотичних та ненаркотичних знеболюючих препаратів для зменшення болючого синдрому вираженої інтенсивності. Також відомий спосіб запобіжної аналгезії, що включає внутрішньом'язовий вплив бетаметазоном за ЗО хвилин до початку операції, у кількості 12 мг [3]. Проте, фармакологічним властивостям бетаметазону характерні ті ж вади, що й для вищезазначених препаратів. Найбільш близьким способом до заявленої корисної моделі є спосіб запобіжної аналгезії, що включає одноразовий вплив диклофенаком натрію, як нестероїдним протизапальним засобом, похідним фенілуксусної кислоти, у кількості 1 мг/кг до початку операції, у відповідності з яким, додатково вводять теноксікам, як знеболюючий препарат, внутрішньовенно у дозі 0,4 мг/кг, а диклофенак натрію - ректально [4]. Комплексне використання цих препаратів теж зменшує болючий синдром невираженої інтенсивності (в операціях аденотонзілектомії, тонзілектомії в педіатричній практиці), частоту нудоти та блювоти у післяопераційному періоді по відношенню до контрольної групи хворих. Фармакологічні властивості диклофенаку, як нестероїдного протизапального засобу, похідного фенілуксусної кислоти, полягають у можливості забезпечення протизапальної, анальгетичної та жарознижуючої дій [5]. Однак, фармакологічні властивості диклофенаку натрію у відомому технічному рішенні використовуються вельми недостатньо, а вплив теноксікамом, як додатковим знеболюючим засобом, не виправдовує заходів, що націлені на реалізацію запобіжної аналгезії. Це зумовлене ректальною формою введення диклофенаку та одноразовою со CM О) Ю