Спосіб проведення холангіоманометрії

Спосіб проведення холангіоманометрії, що включає вимірювання тиску в загальній жовчній 3 58824 стання в амбулаторних і стаціонарних умовах у хворих на хірургічну патологію в періопераційному періоді. Поставлене завдання вирішують тим, що у способі проведення холангіоманометрії застосовують прилад із датчиком малого тиску фірми Motorola MPXV4006GP CASE 1369, розроблений з використанням монолітного кремнієвого п’єзорезистора, який на виході генерує напругу, яка змінюється в залежності від величини тиску, а передача тиску з просвіта холедоха на мембрану датчика відбувається напряму по одиночному катетеру, заповненому повітрям. У відмінності від відомого способу холангіоманометрії, який ґрунтується на основі водноперфузійної технології і повинен мати у своєму складі помпу з запасами води, що ускладнює процес манометрії, відповідно до корисної моделі передача тиску з просвіта холедоха на мембрану датчика відбувається напряму по одиночному катетеру, заповненому повітрям і не потребує додаткового обладнання, що спрощує манометрію. Крім того, на відміну від способу-прототипу, при якому застосовується дороговартісне обладнання: водно-перфузійні катетери або твердотільні датчики і вимірювальні прилади, відповідно до корисної моделі застосовуються недорогі трубчатий поліхлорвініловий катетер і датчик малих тисків в пластиковому корпусі. Ці переваги дозволяють застосовувати запропонований спосіб як амбулаторно, так і стаціонарно, у будь яких хірургічних хворих, в будь який період відносно оперативної корекції. Спосіб здійснюють таким чином. Для проведення холангіоманометрії необхідно спершу дістатись порожнини загальної жовчної протоки. В неоперованих хворих проводять транспапілярну катетеризацію холедоха через канал дуоденоскопу з боковою оптикою катетером з діаметром просвіту 1 мм. або під'єднують прилад (манометр) до назобіліарного дренажу. Інтраопераційно виконують пункцію холедоха голкою, до якої під'єднана трубка, що з'єднується з манометром. В післяопераційному періоді при наявності зовнішнього дренажа холедоха, до манометра під'єднують зовнішньодренажну трубку. Після катетеризації загальної жовчної протоки і під'єднанні катетера до манометра, останній за допомогою USB-шнура під'єднують через USB-порт до портативного комп'ютера, прилад починає працювати і при допомозі спеціально розробленої програми значення внутрішньопротокового тиску відображаються на моніторі у вигляді графіка. Приклад. Хвора Я., 1946 р.н., поступила зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 4 до 38,2 °С з ознобами, болі в правому підребір'ї, жовте забарвлення шкіри та склер. Вищеперераховані скарги відмічає на протягом трьох діб. Протягом восьми років хворіє на жовчнокам'яну хворобу. Від оперативного лікування раніше відмовлялась. Під час проведення ультрасонографії виявлено ознаки гострого калькульозного холециститу, розширені позапечінкові жовчні протоки (діаметр супрадуоденальної частини хледоха 14 мм, стінка розширена), в термінальному відділі холедоха конкремент діаметром 1 см. Хвора госпіталізована в хірургічне відділення з діагнозом: жовчнокам'яна хвороба, гострий калькульозний холецистит, холедохолітіаз, механічна жовтяниця, хлангіт; ІХС, стабільна стенокардія напруги II ф.к., гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертензивне серце, СН Іст., аліментарно-конституційне ожиріння ІІ ст. В загальному аналізі крові лейкоцитів - 14,0х109/л, загальний білірубін - 64,8 мкмоль/л за рахунок прямого. Хворій виконана ендоскопічна транспапілярна холангіоманометрія (внутрішньопротокових тиск 250 мм вод. ст.). Хворій виконана ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (встановлена локалізація конкремента в ретродуоденальній частині холедоха) і постановка назобіліарного дренажа. Хворій призначена комплексна антибактеріальна, дезінтоксикаційна, симптоматична терапія як передопераційна підготовка. На наступну добу хвора прооперована. Виконана холецистектомія, холедохолітотомія, формування ретродуоденального антирефлюксного холедоходуоденоанастомоза, зовнішнє дренування холедоха через куксу міхурової протоки, дренування підпечінкового простору. В післяопераційному періоді проводилось лікування холангіту. На п'яту післяопераційну добу виконані ультрасонографія і черездренажна холангіоманометрія (тиск - 170 мм вод. ст.), хлангіографія, констатовано відновлення функціонального стану біліарного тракту, дренаж з холедоха видалено. Хвора виписана з відділення на 10 добу. При огляді через чотири місяці ознак патології гепатопанкреатодуоденальної зони не виявлено. Запропонований спосіб використано під час обстеження і лікування 64 хворих із патологією гепатопанкреатодуоденальної зони. Наведені приклади свідчать, що запропонований спосіб холангіоманометрії завдяки простоті застосування може бути експрес-методом діагностики функціональних порушень біліарного тракту на ранніх етапах розвитку патології гепатопанкреатодуоденальної зони, а після оперативної корекції допоможе навіть щоденно контролювати процеси відновлення функції жовчних шляхів. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601