Спосіб прогнозування гнійного післяопераційного ускладнення гострого панкреатиту

Спосіб прогнозування гнійного післяопераційного ускладнення гострого панкреатиту, який включає дослідження крові, який відрізняється тим, що кров досліджують в реакції імуноферментного аналізу, визначають концентрацію трансформуючого фактора росту- в сироватці крові хворого і при його значенні 500 пг/мл та більше прогнозують гнійне ускладнення. (19) (21) u201013047 (22) 03.11.2010 (24) 25.05.2011 (46) 25.05.2011, Бюл.№ 10, 2011 р. (72) СТАСЕНКО АЛІНА АНАТОЛІЇВНА, ГАЛОЧКА ІГОР ПЕТРОВИЧ, БЄЛЯЄВ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ІМЕНІ О.О. ШАЛІМОВА НАМН УКРАЇНИ 3 59648 стрептавідіну-HRP. Інкубують протягом 1 год. при кімнатній температурі 18-25 °С при безперервному струшуванні. Промивають лунки 5 разів промивним буфером (по 300 мкл на одну лунку). Вносять у всі лунки по 100 мкл ТМВ-субстрату. Інкубують протягом 30 хв. при кімнатній температурі 18-25 °С при безперервному струшуванні в захищеному від прямих сонячних променів місці. Зупиняють реакцію додаванням 100 мкл стоп-розчину в кожну лунку. Враховують результат, вимірюючи концентрацію ТФР- з використанням імуноферментного аналізатора "STAT FAX 303" фірми "AWARENESS TECHNOLOGY INC", США. При значенні ТФР- 500 пг/мл та більше прогнозують гнійне ускладнення. Приклад 1. Хворий К., 29 років (№ іст. хвороби 7305/08) поступив з діагнозом: гнійний панкреатит. Використовуючи імуноферментний аналіз в сироватці крові визначено концентрацію ТФР- 500 пг/мл. У хворого прогнозували гнійне ускладнення. У хворого розвився абсцес черевної порожнини. Приклад 2. Хворий М., 45 років, (№ іст. хворо Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 би 371/04) поступив з діагнозом: панкреонекроз. Кіста підшлункової залози. В сироватці крові була визначена концентрація ТФР- 400 пг/мл. У хворого прогнозували післяопераційний період без ускладнень. Хворий мав післяопераційний період без ускладнень. По запропонованому способу проведено дослідження у 8 хворих. При цьому 5 хворих були гнійні післяопераційні ускладнення, а 3 хворих - ні, що підтвердилось подальшими результатами клінічних спостережень. В той же час, при обстеженні 8 хворих за способом-аналогом у 2 випадках результати дослідження за способом-аналогом не підтверджували гнійних післяопераційних ускладнень, що в подальшому найшло своє підтвердження при клінічному спостереженні за цими пацієнтами. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє підвищити точність прогнозування гнійного післяопераційного ускладнення гострого панкреатиту. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601