Спосіб хірургічного лікування деформуючого артрозу першого плесно-фалангового суглоба

1. Спосіб хірургічного лікування деформуючого артрозу першого плесно-фалангового суглоба, який передбачає розтин м'яких тканин і позасуглобову декомпресію першого плесно-сралангового суглоба, який відрізняється тим, що за умови надмірно довгої першої плеснової кістки здійснюють позасуглобову декомпресію першого плеснофалангового суглоба шляхом покоротшуючої" остеотомії проксимального відділу першої плеснової кістки до відтворення її нормальної відносної довжини, з подальшою фіксацією кісткових фрагментів металевою пластиною. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що величину покоротшання визначають передопераційно на стандартних рентгенографічних знімках стопи в прямій підошвовій проекції в умовах двоопорного стояння хворого. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після операції здійснюють гіпсову іммобілізацію на 4 тижні, після чого призначають курс реабілітації, який складається з лікувальної фізкультури, масажу гомілки, компресів з димексидом та бішофітом, ванночок з морською сіллю чи відваром шалфею, фоноферезу з гідрокортизоном у будь-якій комбінації. Корисна модель відноситься до області медицини, зокрема ортопедії, і може використовуватись для хірургічного лікування на ранніх стадіях деформуючого артроза першого плесно-фалангового суглоба. Відомий спосіб артропластики першого плесно-фалангового суглоба [1], який передбачає розтин м'яких тканин і декомпресію першого плеснофалангового суглоба шляхом резекції як екзостоза головки першої плеснової кістки, так і основи проксимальної фаланги першого пальця з подальшою артропластикою капсулярним клаптем першого плесно-фалангового суглоба, при цьому між першою плесновою і сесамоподібними кістками прокладають додатковий капсулярний клапоть. Недоліком відомого способу є здійснення внутрішньосуглобової декомпресії першого плеснофалангового суглоба за рахунок резекції' частини фаланги першого пальця стопи, що призводить до порушення опорної і амортизаційної функції стопи Крім того, даний спосіб застосовується лише на пізніх стадіях захворювання. Найбільш близьким до заявленого є спосіб хірургічного лікування деформуючого артрозу першого плесно-фалангового суглоба [2], який передбачає розтин м'яких тканин, виділення довгого розгинача першого пальця, з подальшим розтином суглобової капсули, видаленням кістковохрящових розростань, резекцією основи проксимальної фаланги першого пальця, моделюванням суглобової поверхні головки першої" плеснової кістки з подальшою артропластикою капсулярним клаптем. Однак, у способі - прототипі резекція основи проксимальної фаланги першого пальця супроводжується покоротшанням останнього, що значно зменшує поштовховий механізм під час ходи. Резекція суглобової поверхні однієї Із зчленованих кісток призводить до дисконгруентності в суглобі. Недоліком способу-прототипу є і те, що при видаленні основи проксимальної фаланги першого пальця відбувається перетин всіх прикріплених до неї сухожилків м'язів, а саме m.adductor et abductor hallucis, m.extensor hallucis brevis et m.fiexor hallucis brevis, що в післяопераційному періоді призводить до зміщення сесамоподібних кісток в проксимальному напрямку за рахунок скорочення вказаних м'язів. Наслідком цього стає порушення опорної функції головки першої плеснової кістки внаслідок втрати амортизаційної функції плесносесамоподібного зчленування. (О О) ю 5996 Відомо, ЩО перший плесно-фаланговий суглоб несе осьове навантаження тільки в останній фазі метатарзального перекату, чим значно відрізняється від суглобів з постійним осьовим навантаженням, такими, як кульшовий та колінний. Операції, спрямовані на ліквідування гіперпресії в них, не знайшли широкого застосування внаслідок своєї невисокої ефективності, що пояснюється наведеною особливістю "їх функціонування. Крім того, відомо, що надмірно довга перша плеснова кістка може призводити до гіперпресії в першому плеснофаланговому суглобі з подальшим розвитком дегенеративно-дистрофічних змін в ньому. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу оперативного лікування деформуючого артрозу першого плеснофалангового суглоба за рахунок відтворення нормальної відносної довжини першої плеснової кістки, у випадках її надмірної довжини, з урахуванням забезпечення фізіологічності функціонування стопи та усіх її ділянок, в результаті чого досягається позасуглобова декомпресія першого плеснофалангового суглоба, збереження основи проксимальної фаланги першого пальця стопи та попередження зміщення сесамоподібних кісток в проксимальному напрямку, що в цілому зберігає амортизаційну і поштовхову функції сгопи при одночасній ліквідацГГ гіперпресії в суглобі як вузлового моменту патогенеза деформуючого артрозу. Суть способу хірургічного лікування деформуючого артрозу першого плесно-фалангового суглоба полягає в тому, що здійснюють позасуглобову декомпресію першого плесно-фалангового суглоба шляхом покоротшуючої остеотомії проксимального відділу першої плеснової кістки до відтворення її нормальної відносної довжини, з подальшою фіксацією кісткових фрагментів металевою пластиною. Після операції здійснюють гіпсову імобілізацію на 4 тижні, після чого призначають курс реабілітації, який складається з ЛФК, масажу гомілки, компресів з дімексидом та бішофітом, ванночок з морською сіллю чи відваром шалфею, фоноферезу з гідрокортизоном у будь-якій комбінації Новим у способі є те, що здійснюють позасуглобову декомпресію першого плесно-фалангового суглоба шляхом покоротшуючої остеотомії прок Комп'ютерна верстка М. Мацело симального відділу першої плеснової кістки до відтворення її нормальної' відносної довжини, з подальшою фіксацією кісткових фрагментів металевою пластиною Запропонований спосіб здійснюють наступним чином. По медіальній поверхні стопи від середньої третини першої плеснової кістки до плесноклиновидного зчленування здійснюють прямолінійний розтин шкіри і м'яких тканин. Піднакістно виділяють першу плеснову кістку. На 2см від плесно-клиновидноґо зчленування окреслюють місце остеотомії. Величину покоротшання визначають передопераційно на стандартних рентгенографічних знімках стопи в прямій підошвовій проекції в умовах двоопорного стояння хворого. Осциляторною пилою здійснюють покоротшуючу остеотомію першої плеснової кістки Фіксують кісткові фрагменти металевою пластиною на чотири гвинти. Здійснюють пошаровий шов рани, застосовують резинові випускники, накладають асептичну пов'язку. Після операції здійснюють гіпсову імобілізацію на 4 тижні, після чого призначають курс реабілітації, який складається з ЛФК, масажу гомілки, компресів з дімексидом та бішофітом, ванночок з морською сіллю чи відваром шалфею, фоноферезу з гідрокортизоном у будь-якій комбінації. Після курсу реабілітації призначають препарати хондропротекторноі дії. Загальний термін непрацездатності становить біля двох місяців. В результаті проведеної' операції досягається позасуглобова декомпресія першого плеснофалангового суглоба, зберігається основа проксимальної фаланги першого пальця стопи та попереджується зміщення сесамоподібдних кісток в проксимальному напрямку, що забезпечує збереження амортизаційної і поштовховоі функції' стопи при одночасній ліквідації гіперпресії в суглобі. Використані джерела інформації: 1. Авторське свідоцтво СРСР №850057, Спосіб лікування деформуючого артроза першого плесно-фалангового суглоба, А61В17/00, бюл. №28 від 30.07.81. 2 Авторське свідоцтво СРСР №741862, Спосіб артропластики першого плеснофалангового суглоба, А61В17/00, бюл №23 від 25 06 80 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601