Спосіб лікування резидуальних піддіафрагмальних абсцесів

Спосіб лікування резидуальних піддіафрагмальних абсцесів шляхом проведення оперативного втручання, подальшого дренування піддіафрагмального простору та його санації, який відрізняється тим, що ложе абсцесу з гнійнонекротичними масами виділяють єдиним блоком, потім викроюють аутоочеревину передньої черевної стінки, оброблюють її ультразвуком з використанням мірамістину і фіксують вузловими швами на раніше видалене ложе гнійника. Корисна модель стосується медицини, а саме, хірургії, і може бути використана у лікуванні резидуальних піддіафрагмальних абсцесів. Існує багато способів лікування піддіафрагмальних абсцесів, але вони мають деякі вади.. Недоліком традиційних методів лікування резидуальних абсцесів є те, що гнійник не радикально виділяється, а санація гнійного джерела не є високо ефективною. Вказані недоліки в лікуванні призводять до генералізації інфекції з розвитком піємічних джерел, сепсису, поліорганної недостатньості, пєрітониту. Існуючі розчини для лікування абсцесів не можуть в повній мірі задовольнити хірургів тому, що вони мають однонаправлену дію, не можуть проникати в глибину гнійника. повністю видаляється, а це призводить до розповсюдження інфекції як лімфогенним, так і гематогенним шляхами, що сприяє розвитку флегмони заочеревинного простору. В інших випадках гнійно-некротичні маси можуть розповсюджуватись в черевну порожнину, через деструктивний процес в стінці абсцесу, що веде до розвитку перитоніту. При локалізації' резидуального гнійника в лівому під-діафрагмальному просторі може наступити арозивна кровотеча із селезінкової артерії, що призводить до невідкладного оперативного втручання, яке значно затрудняє перебіг операційного та післяопераційного періоду. Знаходження гнійника в піддіафрагмальному просторі призводить до зниження екскурсії діафрагми. В основу корисної моделі поставлену задачу удосконалення способу лікування резидуальних піддіафрагмальних абсцесів шляхом введення додаткових етапів лікування, що забезпечить підвищення ефективності лікування і зменшить кількість рецидивів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає оперативне втручання, подальше дренування піддіафрагмального простору, та санацію новим є те, що «ложе» абсцесу (очеревину) з гнійно-некротичними масами виділяють єдиним блоком, потім викроюють аутоочеревину передньої черевної стінки, впливають на неї ультразвуком з використанням мірамістину та фіксують вузловими швами на раніш видалене ложе гнійника Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб який полягає у «розкритті піддіафрагмального абсцесу з проведенням фракційно-проточного дренування (розчин фурапну, солафуру, дімексіду або діоксидин + ферменти + антибіотики) й активної аспірації. [Портной Ю.М. Резидуальные абсцессы брюшной полости после экстренных и планових операций. - // Клиническая Хирургия. - 1984. - №1. -С.14-17]. Спільними суттєвими ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється є такі: 1) Оперативне втручання 2) Дренування гнійної порожнини. 3) Проведення санації гнійної порожнини. Цей спосіб є недостатньо ефективним Одним із головних недоліків є те, що джерело абсцесу не Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом ю о со 6195 полягає у такому. 1. Видалення очеревини з гнійнонекроточними масами дозволить припинити розвиток резидуальних гнійників. 2. Вшивання ауто очеревини, обробленої ультразвуком з мірамістином, зупинить розповсюдження гнійної інфекції. 3. Розроблений авторами метод дає змогу зменшити перебування хворих на ліжку. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить підвищити ефективність лікування, прискорити одужання хворих, знизити кількість ускладнень та рецидивів. Розрізом паралельно ребровій дузі розкриваємо черевну порожнину. Візульно знаходимо гнійник в піддіафрагмальному просторі. Механічним шляхом, а також за допомогою електровідсмоктувача видаляємо гнійно-некротичні маси Скальпелем висікаємо очеревину задньої черевної стінки з невидаленими гнійно-некротичними тканинами в піддіафрагмальному просторі. Потім В ДІЛЯНЦІ передньої черевної стінки виділяємо очеревину, яка розмірам відповідає раніше виділеній гнійній порожнині. Очеревину обробляємо ультразвуком з мірамістином, на протязі 20 хвилин укладаємо на вищезазначене місце і фіксуємо вузловими швами. До місця оперативного втручання підводимо дренажі для послідуючоговведення антисептиків. Черевну порожнину ушиваємо. Приклад: Хворий В., 1963р.н. І.Х був госпіталізований у відділення політравми з діагнозом' Закрита травма живота. Розрив селезінки. Внутрішньочеревна кровотеча. В невідкладному стані виконано оперативне втручання - спленектомія. Дренування піддіафрашального простору. На 6-у добу розвинулась клінічна картина лівостороннього піддіафрагмального абсцесу, яка супроводжувалась гектичним підвищенням температури до 39,5°С, болями в правому підребір'ї, слабкістю. На обзорній рентгенографії черевної порожнини в лівому підребір'ї рівень рідини з газом, що вказує на піддіафрагмальний абсцес УЗД Комп'ютерна верстка М. Мацело - лівосторонній піддіафрагмальний абсцес Під загальним знеболюванням виконано оперативне втручання: розкриття абсцесу, дренування та санація гнійної" порожнини. В післяопераційному періоді проводилась стандартизована інтенсивна інфузійна, дезінтоксикаційна, антибактеріальна, знеболююча терапія, фракційне введення антисептиків в гнійне вогнище. Незважаючи на вищезазначене лікування, стан хворого залишався тяжким, що супроводжувалось підвищенням температури до 39,5°С, біллю в лівому підребір'ї. В загальному аналізі крові лейкоцитоз 20хЮ 9 /л, П14%. При проведенні інвазивних та неінвазивних методів обстеження (УЗД, рентгенографія черевної порожнини, комп'ютерна томографія, лапароскопія), діагностовано резидуальний піддіафрагмальний абсцес. В зв'язку з наявністю резидуального піддіафрагмального абсцесу хворому проведене повторне оперативне втручання: висічено післяопераційний рубець в лівому підребір'ї, розкрите вогнище гнійника (видалено 150мл густого гною). Скальпелем видалена очеревина, що являла собою вогнище гнійника з деструктивними тканинами. Відповідно розмірам гнійного вогнища виділена очеревина передньої черевної стінки і оброблена ультразвуком з мірамістином на протязі 20 хвилин. Потім очеревина фіксована вузловими швами на місце гнійного вогнища. Оперативне втручання завершено дренуванням місця фіксації очеревини та зашиванням черевної стінки. В післяопераційному періоді провадилась інтенсивна терапія та місцеве введення антисептиків до місця фіксації очеревини. На 3-ю добу після проведення оперативного втручання температура 37,3°С, біль незначна, блювота відсутня, перистальтика задовільна. Після проведення обстеження на 4,7-у добу данні за піддіафрагмальний абсцес відсутні. В загальною! і ніч них та біохімічних показниках відсутні данні за запальний процес На 10 добу зняті шви. Рана загоїлась первинним натягом. В задовільному стані виписаний з відділення. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601