Спосіб хірургічного лікування хворих на генералізований пародонтит

Спосіб хірургічного лікування пародонтиту, який відрізняється тим, що включає розтин слизово-окісного покриття коміркових відростків в ділянці утворення нового ясенно-зубного прикріплення і створює оптимальні умови для репаративної регенерації в ділянці кісткового дефекту. (19) (21) u201015153 (22) 16.12.2010 (24) 25.08.2011 (46) 25.08.2011, Бюл.№ 16, 2011 р. (72) СЛЮСАРЕНКО НАЗАР ЯРЕМОВИЧ, ЧУМАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ (73) СЛЮСАРЕНКО НАЗАР ЯРЕМОВИЧ, ЧУМАЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ 3 реєстрацію № 5098-2006), який повністю відповідає будові губчастої кістки з діаметром пор від 100 до 500 мікрон, має високу стійкість до протеолітичних ферментів і при імплантації в організм повільно деградує, комплекс кісткового колагену з сГАГ створює виражений модулюючий ефект на остеогенні клітини-попередниці. Він здатний утримувати об'єм, бо заповнює весь кістковий дефект за рахунок своєї пластичності, механічних якостей та архітектоніки. Його структура забезпечує проникання клітин та проростання судин і служить хорошим носієм для молекул біоактивних речовин та клітин при дефектах різних розмірів та під час проведення клаптевих оперативних втручань. Як імуномодулятор та репарант при лікуванні пародонтиту перспективним є препарат «Ербісол». Спосіб, що заявляється, повністю зберігає лікувальну ідею спрямованої тканинної регенерації і позбавляє ділянку втручання розтину та хірургічної рани на вершині коміркового відростка, додає в рану матеріали фібринового гелю аутокрові для покращення гемостазу і внесення факторів росту остеогенезу, розчин «Ербісолу» містить компоненти природної регенерації (глікозаміноглікани) і виконує роль репаранта та імуномодулятора. Технічний результат, що досягається, полягає у розтині слизово-окісного шару коміркового відростка нижче від ясенних верхівок на 12-14 мм та паралельно комірковій вершині. Довжина розтину Комп’ютерна верстка Л. Купенко 62251 4 має перевищувати масштаби зони втручання на 610 мм з кожного боку для вільного переміщення відсепарованого клаптя. Це дає змогу розкрити вогнище запалення пародонта та провести видалення патологічно змінених тканин і санацію дефекту. Кістковий дефект заповнюється сумішшю «Остеопласту-к», рідкої частини фібринового гелю аутокрові, розчину «Ербісолу». Необхідний об'єм коміркового відростка моделюється. На внесений кістково-пластичний матеріал накладається мембрана з відтиснутого гелю аутокрові, а під окісноясенний фрагмент вноситься та фіксується мембрана «ПАРОДОНКОЛ» зі щільним обвиванням коренів зубів. Край ясен, що прилягає до коренів, деепітелізується і просувається по коренях в напрямку до шийки зубів. Поставлена задача вирішується тим, що при оперативному втручанні з приводу пародонтиту (глибина кісткового дефекту сягає 6 мм і більше) доступ до вогнища деструкції коміркової кістки виконується на відстані 12-14 мм, окісно-слизовий шар мобілізується, дефект заповнюється матеріалами, що природно вливаються в репаративний остеогенез, мембрана «ПАРОДОНКОЛ» фіксується на межі з матеріалами дефекту та деепітелізованою частиною ясен, шви на рані знаходяться на відстані від ділянки утворення нового прикріплення тканин до зуба. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601