Піддатливий вузол “захват” для з’єднання спецпрофілів рамного кріплення

1. Піддатливий вузол для з'єднання спецпрофілів рамного кріплення, що містить різьбові з'єднання у вигляді фігурних лап, що стискають фланці спецпрофілів верхняка і стояків, який відрізняється тим, що різьбові з'єднання осна щені захватами та встановлені на кожному фланці спецпрофілів поза межами ділянки їх перекриття з можливістю ковзання під тиском торців фланців суміжного спецпрофілю, причому кінці фланців заходять під захвати різьбових з'єднань. 2. Піддатливий вузол для з'єднання спецпрофілів рамного кріплення за п. 1, який відрізняється тим, що контактні поверхні фігурних лап з фланцями спецпрофілю виконані з поздовжнім рифленням, яке має відносно ребра фланця спецпрофілю кут нахилу від 1 до 20 градусів в той бік, що посилює поперечне притискання фігурних лап до боків фланців при їх проковзуванні. Корисна модель належить до гірничої галузі і його слід використовувати для кріплення гірничих виробок рамним кріпленням із спецпрофілю. Відомий вузол піддатливості, що містить жорстко закріплені m ділянці перекриття спецпрофілів планки з розпірними прорізями та поперечні клини, які забито в розпірні прорізі двох планок та розташовано під гострим кутом до вісі зміщення (А.с СССР № 796436, кл. Е 21 Д 11/14, 1981). Недоліками конструкції є складність виготовлення та монтажу, нестабільність роботи внаслідок перекосу вузла при переміщенні фланців, велика маса, недостатній опір піддатливості. Відомий вузол піддатливості, в якому спецпрофілі на ділянці їх перекриття зєднані за допомогою ексцентрикових пристроїв, які розташовані симетрично центральної вісі рами (А.с. СССР №540042, кл. Е 21 Д 11/14, 1976). Недоліками цього вузла є велика маса, конструктивна складність і висока трудомісткість монтажу. Найбільш близьким за технічною суттю та досягаємим ефектом є різьбовий вузол піддатливості, що містить П-образну скобу, фігурні лапи та гайки і охоплює фланці спецпрофілів на ділянці їх перекриття (А.С. СССР №875071, кл. Е 21 Д 2/14,1981). Головними недоліками прототипу є перекоси скоб при переміщенні елементів спецпрофілів, неможливість досягнення їх погодженої роботи й заданої величини піддатливого опору, складність і трудомісткість виготовлення та мон тажу. Слід відзначити, що різьбові з'єднання в усіх конструкціях вузлів розташовані на ділянці сполучення спецпрофілів, причому між скобами і кінцями елементів кріплення залишають значну відстань, що збільшує перекриття елементів і, відповідно, витрати металу. В основу корисної моделі покладено завдання створити такий піддатливий вузол "Захват" для з'єднання спецпрофілів рамного кріплення, в якому нові конструктивні елементи та їх особливе розташування забезпечать заздалегідь заданий опір піддатливості без силового охоплення обох спецпрофілів одним вузлом, що значно спрощує монтаж елементів рамного кріплення, підвищує надійність і економічність його конструкції. Ця технічна задача досягається тим, що піддатливий вузол "Захват" для з'єднання спецпрофілів рамного кріплення містить різьбові сполучення у вигляді фігурних лап, що стискають фланці спецпрофілів верхняка і стояків, при цьому, згідно з корисною моделлю, різьбові сполучення наділені захватами та встановлені на кожному фланці спецпрофілів поза межами ділянки їх перекриття з можливістю ковзання під тиском торців фланців суміжного спецпрофілю, причому кінці фланців заходять під захвати фігурних лап. Крім того, контактні поверхні фігурних лап з фланцями спецпрофілю виконані з поздовжнім рифленням яке має відносно ребра фланця спецпрофілю кут нахилу від 1 до 20 градусів в той бік, що посилює со О) CM CD О)