Спосіб визначення наявності порушень зорового гнозису на підставі оцінювання рівня інформативності зорового сприйняття

Спосіб визначення наявності порушень зорового гнозису на підставі оцінювання рівня інформативності зорового сприйняття, за яким пацієнту на моніторі комп'ютера на білому фоні пред'являють по черзі, у вигляді точок, зображення чотирьох 3 67098 осіб без наявності психосоматичних розладів і у 57 хворих з наявністю порушень зорового гнозису. Якщо у здорових осіб рівень інформативності зорового сприйняття зіставив 2,1+0,04, то у хворих з наявністю порушень зорового гнозису при ураженні зорової сенсорної системи (дегенерація сітківки, макулодистрофія, часткова атрофія зорового нерву, амбліопія центрального генезу) та при ураженні нейроструктур мозку (наслідки черепномозкових травм, порушень мозкового кровообігу, нейродегенеративні захворювання центральної нервової системи) склала 4,6+0,11. Оцінювання рівня інформативності зорового сприйняття полягає в тому, що використовуються зображення з поступовим плавним зростанням ступеня зашумованості, що дозволяє чітко визначити (ідентифікувати) індивідуальну здібність особистості до впізнання зорового образу за умови інформаційного шуму. Швидкість пізнання предмету (зоровий гнозис) визначається як "відсоток заповнення", при якому особа впевнено впізнала зображення предмету, і змінюється в діапазоні від 0 до 100 %. Поставлена задача вирішується тим, що за способом визначення наявності порушень зорового гнозису на підставі оцінювання рівня інформативності зорового сприйняття, відповідно до корисної моделі, пацієнту на моніторі комп'ютера на білому фоні пред'являють по черзі, у вигляді точок, зображення чотирьох предметів з поступовим підвищенням кількості точок, з яких складається їх цілісний образ, при здійсненні пізнання кожного з пред'явлених чотирьох зображень предметів піддослідний натискає будь-яку кнопку клавіатури комп'ютера, після чого за допомогою запропонованої комп'ютерної програми за "відсотком заповнення" визначають рівень інформативності зорового сприйняття для кожного зображення, який знаходиться в діапазоні від 0 до 100 %, після цього за отриманими показниками знаходять середній 4 рівень інформативності зорового сприйняття, і, якщо його значення буде більше 3 %, то це свідчить про запізнення зорового гнозису (швидкості пізнання предметів) і дозволяє виявити наявність порушень зорового гнозису. Причинно-наслідкові зв'язки: 1.Використання зображень з поступовим плавним зростанням ступеня зашумованості (кількості точок) дозволяє чітко визначити (ідентифікувати) індивідуальну здібність піддослідного до впізнання зорового образу за умови інформаційного шуму. 2. Оцінювання рівня інформативності зорового сприйняття на підставі швидкості пізнання зображень за умови інформаційного шуму дозволяє виявити наявність порушень зорового гнозису. Опис способу. На моніторі комп'ютера на білому фоні піддослідному пред'являють по черзі зображення чотирьох предметів, у вигляді точок, з поступовим підвищенням кількості точок, з яких складається їх цілісний образ, що надає можливість згодом пізнати предмети. Якщо піддослідний впізнає зображення, то він натискає будь-яку кнопку клавіатури комп'ютера, після чого, використовуючи розроблену комп'ютерну програму, за "відсотком заповнення" визначають кількісний рівень інформативності зорового сприйняття при здійсненні пізнання індивідом кожного з пред'явлених чотирьох зображень предметів. За отриманими даними знаходять середній рівень інформативності, і, якщо його значення буде більше 3 %, роблять висновок про наявність порушень зорового гнозису. Приклади 1. Піддослідний Андрій Б., 18 років, гострота та поле зору в нормі. Клінічно здоровий. Проведена оцінка стану зорового гнозису за рівнем інформативності при пізнанні чотирьох зображень предметів. Отримані результати представлені в табл. 1. Таблиця 1 Номер рисунка Рівень інформативності (%) Середній рівень інформативності (%) 1 1,56 2. Піддослідна Юлія Г., 19 років, гострота та поле зору в нормі. В анамнезі - закрита черепномозкова травма. Клінічно здорова. Номер рисунка Рівень інформативності (%) Середній рівень інформативності (%) 1 3,94 Приклад 3. Пацієнт К., 38 років. Діагноз: посттравматична зорова агнозія. Гострота зору правого і лівого ока - 1,0. При офтальмоскопії спостерігається збліднення дисків зорових нервів і звуження судин сітківки (особливо артерій) навкруги дисків зорових нервів. Поріг електричної чутливості обох зорових нервів на рівні верхньої межі норми - 70 мкА, електрична лабільність обох зорових нервів 40 Гц; периферичні межі полів зору на обох очах 2 1,84 3 2,33 1,87 4 1,78 Проведена оцінка стану зорового гнозису за рівнем інформативності при пізнанні чотирьох зображень предметів. Отримані результати представлені в табл. 2. 2 4,14 3 3,79 Таблиця 2 4 2,83 3,67 в межах норми. При проведенні статичної периметрії виявлено відносну центральну скотому обох очей. Світлова чутливість обох очей знижена: фотопічна - до 1,6 лог.од.; скотопічна - до 3,1 лог.од. Пацієнту була проведена оцінка стану зорового сприйняття. Отримані результати за рівнем інформативності при пізнанні пацієнтом 4-ох зображень предметів є наступними: перше зображення 5 4,44 %, друге зображення - 4,84 %, третє зображення - 4,53 %; четверте зображення - 4,59 %. Комп’ютерна верстка І. Скворцова 67098 6 Середній рівень інформативності зорового сприйняття - 4,6 %. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601