Спосіб лікування наслідків перинатального ураження центральної нервової системи у дітей першого року життя

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до педіатрії, і може бути застосований для лікування наслідків перинатального ураження центральної нервової системи (ЦНС) у дітей першого року життя. Найбільш близьким до запропонованого, є спосіб лікування наслідків перинатального ураження ЦНС шляхом застосування групи препаратів з різними діями – вазоактивні (трентал), ноотропні (аміналон), вітаміни групи Б, трофічні (АТФ, церебролізин) у дозах, відповідних віку дитини протягом місяця у сполученні з фізіотерапевтичними засобами та лікувальним масажем. Але, даний спосіб є об'ємним, потребує вживання дитиною великої кількості препаратів [1]. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу лікування наслідків перинатального ураження ЦНС у дітей першого року життя шляхом призначення поряд з курсами фізіотерапевтичних засобів і лікувального масажу, препарату мілдронат та вітаміну Е, які надають вазоактивний, нейротрофічний, антиоксидантний ефект, покращують реологічні властивості крові, стимулюють синаптогенез, збільшують загальний розмір структурних елементів неокортексу, гіпокампу, мозочку, знешкоджують дистрофічні явища з повним відновленням структури нервової тканини. Важливими являються і метаболічні функції мілдронату. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, додатково призначають нейротрофічний препарат мілдронат у дозі 0,062г 2 рази на добу, перорально, курсом 14 днів разом з 5% розчином вітаміну Е по 2 краплі раз на добу протягом місяця. Спосіб здійснюється наступним чином. Запропонованим способом проліковано 120 хворих дітей першого року життя з наслідками перинатального ураження ЦНС. Для клінічної картини були характерні швидке збільшення розмірів голови, більше, ніж на 2см щомісячно у перші 3 місяці життя. Відмічені значна венозна сітка на волосяній поверхні голови, підвищена збудливість, крик, симптом Грефе, гіпо-, або гіпертонус, або дистонія м'язів, підвищення рефлексів орального автоматизму та зниження спінального автоматизму, тремор кінцівок. Характерними були порушення мікроциркуляції – бліда, мармурова шкіра, порушення терморегуляції. Загальні прояви – збудливість, порушення формули сну, зригування, дистонія м'язів нівелювалися до кінця другого тижня лікування у 82%, а у 18% – залишилися порушення мікроциркуляції, гіпер-, або гіпотонус м'язів, але меншої інтенсивності. Усім дітям до кінця третього тижня лікування було повторно проведено нейросонографія з допплерографією судин головного мозку, де відзначалося у 78% відсутність гідроцефалії з нормальними показниками церебральної гемодинаміки. У 22% залишалися зміни у шлуночковій системі, але із зменшенням показників, майже удвічі. У цих випадках, до лікування розміри передніх рогів бокових шлуночків складали понад 8мм, задніх рогів – 6мм, ІІІ-го шлуночку – 6мм. Після проведеної терапії – передні роги бокових шлуночків складали 5мм, задні роги – 4мм, розміри ІІІ-го шлуночку були нормальними. Резистивні властивості стінок судин головного мозку перебували у межах вікової норми. За даними електроенцефалокартування (ЕЕК сну) відзначалося покращення біоелектрогенезу паралельно з нормалізацією метаболічних властивостей нейронального апарату кори мозку. Чітко були виділені "сонні" веретена із нормалізацією їх амплітуди (до лікування у 21% була визначена екзальтація веретен сну амплітудою до 120мкВ), зменшилась кількість випадків наявності пароксизмальної активності головного мозку (2%). До проведеної терапії їх налічувалося у 15%. Приклад конкретного виконання способу. Хворий Данильченко Євген, 7 місяців, народився на 36 тижні гестації, вагою 2800г, довжиною 48см. Матері 26 років. Протягом вагітності відмічався токсикоз у І триместрі. У III триместрі було діагностовано кольпіт, нефропатію. Пологи були стрімкі, виявлено відлущення плаценти. Народився в асфіксії. Анамнез хвороби: з дня народження мав місце синдром пригнічення, недостатність дихання, яку було нівельовано за допомогою кисню. На 10-ту добу при ультразвуковому обстеженні головного мозку виявлено набряк паренхими мозку. На 3-му тижні життя мала місце вентрикуломегалія – збільшення розмірів передніх рогів бокових шлуночків до 8мм, ІІІ-го шлуночку до 6мм, зниження ехопульсації судин мозку. З І неділі життя знаходиться під наглядом невролога. У скаргах батьків на стан здоров'я дитини –- підвищена збудливість, зригування, при емоційному перевантаженні "займається", шкіра стає цианотичною, явища алергії у вигляді папульозної висипки на шкірі обличчя, кінцівок. Курси терапії вазоахтивними, ноотропними, дегідратаційними засобами забезпечували короткочасний ефект, потім скарги відновлювалися, стан здоров'я погіршувався. На момент огляду у неврологічному ста тусі: дитина збудлива, розміри великого тім'ячка 2,0 х 2,5см, з пульсацією, за предметами слідкує, погляд фіксує, короткочасний ністагмоїд при крайніх відведеннях, підвищення м'язового тонусу, переважно у нижніх кінцівках, а також колінних рефлексів з поширенням рефлексогенних зон. Опора на ступні слабка. Рефлекс Ландау задовільний. За даними нейросонограми з допплерографією судин головного мозку мала місце вентрикуломегалія – збільшення розмірів передніх рогів бокових шлуночків до 7мм, а також міжпівкульної щілини до 6мм, індекс резистивності стінок судин головного мозку складав 0,63, що свідчить про вазопарез артерій мозку. ЕЕК сн у виявило наявність помірних загальномозкових змін біоелектричної активності мозку, які характеризувалися зниженням амплітуди внаслідок недостатньої функціональної активності кори, а також екзальтація веретен сну. Діагноз: Внутрішня гідроцефалія, спастичний синдром внаслідок перинатального ураження ЦНС гіпоксично-травматичного генезу. Призначено: діакарб 0,06г 1 раз в день, аспаркам 0,06г 3 рази на добу по схемі протягом 3-х тижнів, мілдронат 0,062г 2 рази на добу курсом 14 днів, 5% розчин вітаміну Е по 2 краплі раз на добу протягом місяця, загальний масаж з елементами крапкового, сегментарно-рефлекторного курсом 15 днів, магніт на шийно-коміркову область 10 днів. Після курсу терапії за запропонованим способом стан здоров'я дитини покращився: психо-емоційна активність та моторний розвиток достатні, до кінця другого тижня лікування стала більш спокійною, зникли зригування, поліпшився сон. У неврологічному статусі явища спастики м'язового тонусу зменшились, сухожильні рефлекси пожвавлені, але без розширення рефлексогенних зон. За даними нейросонограми з допплерографією судин головного мозку на 15 день від початку лікування розміри шлуночків мозку зменшились – передні роги бокових шлуночків 5 мм, міжпівкульна щілина 5мм, індекс резистивності стінок судин складав 0,66. І вже до кінця 4-ї неділі лікування ознаки гідроцефалії відсутні, індекс резистивності стінок судин головного мозку був 0,69. ЕЕК сну виявило незначні загальномозкові зміни біоелектричної активності мозку, веретена сну амплітудою до 50 мкВ із нормальним зональним розповсюдженням без вогнищевих ознак та епіактивності. Рекомендовано: диспансерний нагляд неврологом 1 раз у 2 місяці з проведенням нейроінструментального обстеження. Таким чином, запропонований спосіб у порівнянні з прототипом, дозволяє досягти більш стійкого ефекту у більш стислі сроки з мінімальною кількістю медикаментозних препаратів у дітей з наслідками перинатального ураження ЦНС. Література 1. Исаева Л.И., Баженова Л.К., Капранова Е.И. Вегетовисцеральные нарушения при перинатальной энцефалопатии. // Вестник академии медицинских наук СССР, –1990. – № 7. – с. 49-51.