Спосіб контролю споживання газу при закільцьованій системі подачі газу

Винахід належить до нафтогазової промисловості, конкретніше до способів контролю постачання споживачам газу з газотранспортної мережі. Контроль та регулювання витрати газу при постачаннях споживачам є нагальною проблемою, яка остаточно не розв'язана. Особливою для України та країн СНД є проблема контролю споживання газу у великих містах, що мають закільцьовану систему постачання газу з дво х і більше газорозподільних станцій (ГРС), які належать різним власникам. Так як міські газові мережі досить складні, постачають газоподібне паливо промисловим підприємствам, лікарням, школам, іншим установам, а також споживачам, які є фізичними особами, то досить складним питанням є визначення об'єктивного використання певними споживачами газу від тієї чи іншої ГРС. Відомий спосіб визначення витрати газу (авторське свідоцтво СРСР № 1696871, МПК5 G01F1/00, 07.12.1991. Бюл. №45), за яким у потік газу, що вимірюється, вводять речовину, що дифундує, за допомогою блоку уведення речовини і формувача речовини. Введена кількість речовини, що дифундує, розподіляється і перемішується з P + DP P газом, що транспортується. При цьому відбувається підвищення парціального тиску до величини ф , де ф - фотоновий тиск газу; DР - перевищення тиску за рахунок речовини, що дифундує. Нижче по потоку газу встановлений датчик вимірювань парціального тиску, виконаний у вигляді комірки з твердого електроліту, ви хід якої через блок реєстрації і логічний блок з'єднаний зворотним зв'язком з формувачем. Чим більша витрата газу, тим у більшому об'ємі газу розподіляється речовина, що постійно надходить і дифундує. Тим самим меншою буде величина DР . По величині виміряного парціального тиску DР визначають витрату газу. Спільними ознаками з винаходом, що заявляється, є визначення витрати газу. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного технічного результату є необхідність використання речовини, що дифундує, а також потреба періодичного калібрування датчика, який виконано у ви гляді комірки з твердого електроліту. Відомий спосіб вимірювання витрати рідини або газу (заявка на винахід Російської Федерації № 92002519, МПК6 G01F1/66, дата публікації формули винаходу: 1995.01.09), який включає вимірювання різниці часу поширення автомодульованих сигналів різної і некратної ультразвукової несучої частоти за потоком і проти потоку, відповідно. Швидкість (витрата) потоку виміряється лічильником, що оцифрований в одиницях витрати, по різницевій частоті двох сигналів автомодуляції після їхнього підсумовування в змішувачі і виділення на детекторі. Спільними ознаками з винаходом, що заявляється, є визначення напрямку руху газу. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного технічного результату, є надмірна складність конструкції для реалізації цього способу. За прототип вибрано спосіб визначення витрати газу і контролю за його споживанням, описаний у заявці Російської Федерації на винахід №2000100437, МПК7 G05D7/00 G06К19/077 G07F7/08, дата публікації заявки 2001.11.27. Цей спосіб включає пропуск газу до споживача, визначенню витрати газу, порівняння визначеної витрати з заданим значенням, перед пропуском газу до споживача роблять оплату за газ за допомогою електронного касового реєстратора й обробку даних про оплату за допомогою електронно-обчислювальної машини. Для цього формують електронну карту споживача (ЕКС) і електронну портативну карту споживача (ЕПКС). Визначення об'єму витраченого газу здійснюють за допомогою електронного лічильника. При цьому пропуск газу роблять після ідентифікації ЕПКС, а порівняння визначеного і заданого значень здійснюють шляхом порівняння інформації ЕПКС і даних електронного лічильника. У випадку вичерпання оплаченого об'єму газу припиняють подачу газу. Спільними ознаками з винаходом, що заявляється, є пропуск газу до споживача, визначення витрати газу. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного технічного результату, є багатостадійність процесу, яка навіть при незначних неполадках електронно-обчислювальної машини, можуть привести до значних порушень у розподілі газу споживачам. В основу винаходу поставлено задачу у способі контролю споживання при закільцьованій системі подачі газу шляхом уведення додаткових операцій та зміни параметрів процесу забезпечити підвищення ефективності обліку споживання газу. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб контролю споживання газу при закільцьованій системі подачі газу, який включає пропуск газу до споживача, визначенню витрати газу, згідно з винаходом, додатково суміжні до двох газорозподільних станцій ділянки закільцьованої мережі постачання газу оснащують датчикамисигналізаторами напрямку руху газу, інформація з яких надходить на диспетчерський пункт газового господарства, у залежності від того, який напрямок руху показує датчик-сигналізатор, споживання газу зараховують на рахунок відповідної газорозподільної станції за проміжок часу, протягом якого газ переміщається у такому напрямку. Згідно з винаходом, як датчики-сигналізатори беруть диференціальні манометри, які встановлюють на місцевому опорі газопроводу, наприклад на коліні. Згідно з винаходом, сигнали з датчиків-сигналізаторів на диспетчерський пункт передають як по радіоканалу, так і по кабелю. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. У закільцьованій системі постачання газу, що має дві або більше ГРС, що належать різним власникам, на суміжних ділянках від сусідніх ГРС установлюють датчикисигналізатори напрямку руху газу. Знак сигналу від датчика-сигналізатора залежить від напрямку руху газу в газопроводі на суміжній ділянці. Ці датчики направляють сигнали до диспетчерського пункту газового господарства, з якого інформацію заносять у базу даних обліку споживання газу. На диспетчерському пункті залежно від розміщення датчика-сигналізатора і знака сигналу, що вказує напрямок руху газу, витрати газу за показаннями лічильників конкретних споживачів зараховують на рахунок відповідної ГРС, за проміжок часу, протягом якого газ переміщається у фіксованому напрямку. Функції датчика-сигналізатора може виконувати ди ференціальний манометр. У цьому випадку по обидва боки від колінного повороту газопроводу встановлюють відбірники статичного тиску, які приєднують до диференціального манометра. Сигнал від диференціального манометра направляють до диспетчерського пункту як по проводовій мережі, так і по радіоканалу. Через певний відрізок часу змінюється загальна картина споживання газу на суміжній відносно двох сусідніх ГРС ділянці газопроводу. Якщо при цьому змінюється розподіл витрати газу від суміжних ГРС, то відповідні датчики-сигналізатори фіксують зміну напрямку руху газу і змінюють знак сигналу. На диспетчерському пункті залежно від розміщення датчика-сигналізатора і зміни знака сигналу, що вказує напрямок руху газу, ви трати газу за показаннями лічильників конкретних споживачів нараховують на рахунок відповідної ГРС, за проміжок часу, протягом якого газ переміщається у фіксованому напрямку. Результати стендових випробувань показали працездатність і гнучкість способу, що заявляється. Спосіб контролю споживання при закільцьованій системі подачі газу дозволяє досягти нормального контролю роботи газотранспортних підприємств по забезпеченню надійного постачання газу незалежно від того, яка саме ГРС безпосередньо постачає газ певному споживачеві. При наявності розвинутої системи телемеханіки газопроводів пропонований спосіб контролю споживання при закільцьованій системі подачі газу може бути широко застосований на закільцьованих газопровідних мережах.