Спосіб стегново-підколінного (гомілкового) шунтування з неповною реверсією аутовенозного шунта

Спосіб стегново-підколінного (гомілкового) шунтування з неповною реверсією аутовенозного шунта, який полягає в тому, що при підготовці венозного трансплантата висікають 1-2 клапани з проксимальної частини аутовени, яку потім відтинають, який відрізняється тим, що частину шунта, яка залишилася, реверсують і анастомозують з дистальною нереверсуючою частиною вени кінець-в-кінець. Корисна модель відноситься до області медицини, конкретно до судинної хірургії Стандартна техніка операції передбачає реверсію вени з накладенням проксимального анастомозу між загальною стегновою (чи поверхневою стегновою) артерією і кінцем вени, який був розташований на гомілці. Навіть при нормальному розмірі великої підшкірної вени на гомілці нерідко виникає невідповідність розмірів вени та артерії в зоні анастомозів, особливо якщо виконують стегново-гомілкове шунтування. У цих випадках виникає вузький вхід і широкий вихід із шунта. По статистиці в 40% випадків вена буває непридатна для шунтування через малий розмір [1]. Але якщо вена використовується, та невідповідність діаметрів вени в проксимальному і дистальному сегментах приводить до турбуленції кровообігу і тромботичним ускладненням [2]. чань. В основу корисної моделі поставлена задача поліпшити результати стегново-підколінного (гомілкового) аутовенозного шунтування, знизити кількість тромботичних ускладнень і розширити границі операбельності хворих. Спосіб здійснюється таким чином. У хворого після оголення артерій у зоні проксимального і дистального анастомозів через окремі розрізи видаляють велику підшкірну вену з в\3 стегна до с\3 гомілки. Якщо після перев'язки припливів і гідравлічної дилятації вени з'ясовується, що діаметр сегмента вени, вилученого з гомілки, маленький (менш ніж 3 мм) і не може бути повноцінно використаний для накладення проксимального анастомозу, вена перетинається на 12-15см нижче сафеностегнового з'єднання. Місце перетинання вени завжди трохи нижче відходження медіального припливу, а у сегменті, що утворився, як правило, локалізуються один - два клапани, включаючи остіальний. ВізуалізацІю клапанів одержують при уведенні фізіологічного розчину через катетер ретроградно. Більше 2-х клапанів намагаємося не залишати у верхньому сегменті аутовени Після вивертання цього сегмента вени клапани висікають під контролем зору. Нижній сегмент вени реверсірують, після чого накладають дистальний анастомоз ниткою 5-0. При цьому дистальний анастомоз завжди накладається з ділянкою вени меншого діаметра ніж велика підшкірна вена на стегні, як це виконується при традиційній методиці, чим досягається більша відповідність діаметрів Способом прототипом є спосіб аутовенозного шунтування in situ, що дозволяє після висічення клапанів вени стріпером Hall зберегти конгруентність анастомозів і конусовидність шунта в потрібному напрямку. У той же час цій спосіб не позбавлений ряду недоліків, зв'язаних з адекватністю висічення клапанів у вени малого діаметра на великому протязі шунта До 36% всіх ускладнень після шунтування по методу in situ зв'язане безпосередньо з методикою й ушкодженням вени стріпером, флотацією інтими, неповним видаленням клапанів і залишеними артеріовенозними норицями [3]. Ці ускладнення приводять до ранніх тромботичних реоклюзій і необхідності повторних втру со со 6340 вени і підколінної (гомілкової) артерії. Другим накладається косий міжвенозний анастомоз кінець-вкінєць ниткою 6-0 між реверсірованою і нереверсірованою ділянками вени. На цьому етапі необхідно розігнути кінцівку і точно відміряти довжину шунта, після чого відітнути надлишок більш тонкого кінця вени з її дистального сегмента. Далі підготовлений шунт без перекрутів проводять ортотопно під фасцією у верхню частину стегна після чого накладають проксимальний анастомоз аутовени зі стегновою артерією кінець-в-бік ниткою 5-0. Реконструкцію закінчують пуском кровообігу, дренуванням і ушиванням рани. За даним способом в клініці було оперовані 10 чоловік із критичною ішемією нижніх кінцівок, причому через малий діаметр аутовени стандартна операція їм не могла бути зроблена. Ранніх тромботичних ускладнень у хворих не виявлено. Усі хворі були виписані із функціонуючими шунтами і регресом ішемії. Протягом 2-х років рецидивів ішемії' кінцівки не зафіксовано. Приклад Хворий К., 57 років, надійшов у клініку зі скаргами на болі в правій нозі при ходьбі й у спокої, відсутність сну через болі. Хворий протягом 7 років У 1998 році хворому було зроблено аортостегнове шунтування синтетичним трансплантатом. Почував себе добре, продовжував працювати. 2 тижня назад стан хворого погіршився, з'явилися зазначені скарги. При надходженні ліва нога нижче коліна прохолодна і бліда. Рухова активність і чутливість не порушені. Права нога тепла, підшкірні вени заповнені. Пульсація на браншах протеза на стегнах по обидва боки чітка, нижче не визначається. У клініці хворий був обстежений. При ультразвуковій допплерометрії й ультрасонографії діагнозували атеросклеротичну оклюзію лівої, стеноз правої стегнових артерій. Аортобіфеморальний шунт функціонує. Кістковоплечовий індекс ліворуч - 0,31, праворуч - 0,63. Хворому виставлений діагноз: атеросклеротичний стеноз клубових артерій. Стеноз правої, оклюзія лівої" стегнових артерій. Стан після аортобіфеморального шунтування. ХАН 2-ї ступені праворуч, 3-й ліворуч. При аортографії діагноз підтве Комп'ютерна верстка А Крулевський рджений. Хворий був оперований під перидуральною анестезією. При операції виявлена неадекватна велика підшкірна вена, тому що в області гомілки її діаметр склав менш 3 мм. Зроблено реверсію дистального сегмента вени з анастомозом кінець-в-бік з підколінною артерією. Після зробленого висічення 2 клапанів із проксимального сегмента вени були анастомозовані обидва сегмента вени кінець-в-кінець. Широкий проксимальний кінець вени без реверсії ушитий кінець-в-бік у поверхневу стегнову артерію на 1 сантиметр нижче дистального анастомозу аорто-стегнового шунта. Після пуску кровообігу отримана гарна пульсація артерій до і після анастомозів. Рани зажили первинним натягом і хворий на 9 день був виписаний на амбулаторне лікування При ультразвуковій допплерографії у хворого виявлений магістральний кровообіг на артеріях лівої стопи Кістковоплечовий індекс ліворуч дорівнює 1,0. Таким чином, пропонована корисна модель дозволяє поліпшити результати реконструкції' артерій стегново-підколінного сегмента, знизити кількість післяопераційних тромботичних ускладнень і розширити границі опера бел ьн ості більш ніж 30% хворих з неадекватною великою підшкірною веною. Крім того для виконання реконструктивної операції не потрібен набір вальвулотомів різного діаметра, що через дорожнечу мають далеко не всі ангіохірургічні відділення. Винахід особливо актуальний для надання допомоги хворим із критичною ішемією нижніх кінцівок. Джерела інформації: 1. L.M.Taylor, J.M.Edwards, B.Brant et al. Autogenous reversed vein bypass for lower extremity ischemia in patients with absent or inadequate greater saphenous vein Am J.Surgery. - 1987. - V. 153.-Xo5.-p.505-10. 2. H Berkowitz, A.Fox, D.Deaton. Reversed vein graft stenosis: Early diagnosis and management. J.Vasc.Surgery.-1992.-V. 15.-P. 130-42. 3. M.C.Donaldson, J.A.Mannick, A.D.Whittemore. Causes of primary graft failure after in situ saphenous vein bypass grafting. J Vase Surgery. - 1992. - V 15 P. 113-20. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601