Спосіб корекції порушень пристінного рн товстого відділу кишечнику

Винахід відноситься до медицини, а саме до гастроентерології. Відомо, що під час розвитку запальних процесів товстого відділу кишечнику, які супроводжують коліти, ентероколіти тощо, відбувається порушення рН кишкового вмісту, і це в свою чергу сприяє подальшому розвитку існуючої патології. Традиційна терапія бачить основною своєю ціллю призначення антибактеріальних препаратів для знищення популяцій патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів кишечнику (Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения .-К, 1999.-312с.) Недоліком такого метода лікування є пригнічення анаеробної флори кишечнику, що часто супроводжується розвитком суперінфекцій, прогресуванням запальних змін слизової товстого відділу кишечнику та ще більш значним відхиленням від норми рН кишкового секрету. Завданням запропонованого способу є усунення запальних змін слизової товстого відділу кишечника і нормалізація показників пристінного рН шляхом додаткового призначення пробіотика симбітер. Поставлене завдання вирішується таким чином. У способі корекції порушень пристінного рН товстого відділу кишечника, що включає призначення базисної терапії, згідно з винаходом додатково призначають симбітер. Симбітер - новий вітчизняний пробіотик, який виробляє ТОВ-фірма "О .Д.Пролісок" (Україна), містить живі клітини багатокомпонентної симбіотичної культури цілющи х ( пробіотичних) мікроорганізмів: біфідобактерії, лактококи, лактобацили, пропіоновокислі бактерії (Пат.иА №10367, C12N1/20, A23C9/12, 1998). Пробіотичні мікроорганізми, які входять до складу симбітеру, синтезують вітаміни, ферменти та інші фізіологічне цінні метаболіти, активують імунну систему, виявляють виражену антагоністичну дію на широкий спектр, патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, які викликають інфекційні захворювання різної етіології. Для здійснення способу, що заявляється, необхідний комплекс внутріпорожнинної рН-метрії "ІКШ-2" і колоноскоп з наявністю інструментального каналу для контролю за ефективністю терапії, що проводиться. Спосіб селективної пристінної рН-метрії товстої кишки описано у пaт. UA №53347A (2003). Для ендоскопічного дослідження товстого відділу кишечнику ми використовували колоноскоп марки Fujinon FC7-MR2 (Японія). Пристінну ендоскопічну рН -метрію виконували у 4 етапи : місцева анестезія, введення колоноскопа й огляд товстої кишки, введення до інструментального каналу колоноскопа одноелектродного ендоскопічного рНмікрозонда і вимір рН з урахуванням топографії товстого відділу кишечнику. Пристінна рН-метрія виконувалася з урахуванням топографії товстої кишки : анальний канал (2см від вихідного отвору), пряма кишка (15см), ректо-сигмоідальний кут (19см), ободова кишка (29см), селезінковий вигин. Якісний і кількісний склад біоценозу товстого відділу кишечника визначався шляхом посіву десятикратних розведень фекалій на диференційно-діагностичні середовища. Абсолютні числа виявлених мікроорганізмів виражалися в десяткових логарифмах колонієутворюючих одиниць на 1 г фекалій (lg КУО/г). Нами обстежено 90 хворих на хронічний коліт, у віці від 33 до 56 років, у тому числі 63 (70%) чоловіків і 27 (30%) жінок. В залежності від призначеного лікування хворі були поділені на дві групи : І включала 36 пацієнтів, в лікуванні яких було використано традиційні засоби терапії та антибактеріальні препарати включно ; II гр упа - 54 пацієнти, лікування яких доповнювалось призначенням симбітеру по 1 дозі в 100мл фізіологічного розчину 1 раз на добу протягом 14 днів. В результаті колоноскопічного дослідження у обстежених хворих було діагностовано ознаки обмеженого і дифузного коліту. Пристінна селективна рН-метрія слизової оболонки товстого відділу кишечника виявляла пряму залежність величини рН у зоні виміру від наявності і виразності у пацієнтів локального запального процесу. Величина рН у обстежених осіб складала: анальний канал (2см від вихідного отвору) - 8,10+0,44, у практично здорових осіб - 8,54+0,32; пряма кишка (15см) - відповідно: 8,09+0,32 і 8,49±0,34; ректо-сигмоідальний кут (19см) 7,85±0,41 і 8,33+0,34; ободова кишка (29см) - 7,55±0,42 і 8,29±0,31; селезінковий вигин - 7,56±0,34 і 8,21±0,30. Середні величини показників виявляли тенденцію до зменшення рН при наявності активного запального процесу слизової, причиною котрого може бути, в тому числі, дисбактеріоз товстого відділу кишечника. Бактеріологічне дослідження кишкового вмісту виявляло різноманітні зміни якісного і кількісного складу мікробіоценоза - в 1,5-2 рази знижувалась концентрація біфідобактерій і лактобацил, змінювалось співвідношення аероби/ анаероби у бік збільшення перших, зменшувався сумарний вміст Е.соїі при збільшенні серед них кількості бактерій з гемолізуючими властивостями, збільшувалась концентрація St. aureus, KJebsiella та інших мікроорганізмів. Лікування засобами базисної терапії не сприяло усуненню у хворих ознак порушеного пристінного рН, величини пристінного рН у селективних ділянках не виявляли тенденції до відновлення. У хворих І гр упи після проведеного лікування спостерігалось збільшення в калі лактобактерій, сумарного вмісту Е.соїі і ряду інших мікроорганізмів, відбувалось подальше зменшення біфідобактерій, збільшення вмісту дріждже-подібних грибків роду Candida. Слід відмітити значну позитивну динаміку в перебігу запального процесу у хворих II гр упи, в лікуванні котрих був призначений симбітер, що має високу антагоністичну дію на широкий спектр патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів .Бактеріологічне дослідження кишкового вмісту у хвори х II гр упи достовірно виявляло відновлення якісного та кількісного складу мікробіоценоза - у 84,2% випадків у ни х до моменту виписки із стаціонару концентрація біфідобактерій і лактобацил досягала фізіологічних нормальних величин, спостерігалась зміна співвідношення аероби/анаероби в бік збільшення останніх ; збільшувався сумарний вміст Е.соїі при зменшенні серед них нижче, ніж 10% кількості бактерій зі слабковираженими ферментативними і гемолізуючими властивостями ; зникали представники патогенної мікробної флори. Величини пристінного рН товстого відділу кишечника у цих хворих наближались до нормальних : анальний канал (2см від вихідного отвору) -8,53±0,32, пряма кишка (15см) - відповідно 8,47±0,34; ректо-сигмоідальний кут (19см) - 8,29±0,34; ободова кишка (29см) 8,27±0,31; селезінковий вигин - 8,23+0,30. За результатами проведених досліджень встановлено, що внаслідок застосування симбітера нормалізується кислотно-лужний пристінний гомеостаз, склад та функціональна діяльність нормофлори товстого відділу кишечника. Вказана позитивна динаміка сприяла скороченню терміну перебування хворих II гр упи в стаціонарі на 7,3 дні. На відміну від багатьох інших терапевтичних засобів, специфіка дії симбітеру полягає в багатоплановому, але м’якому впливі на всі відділи травного каналу з одночасною корекцією вторинних патологічних змін в організмі пацієнта. Одержані позитивні результати та відсутність сторонніх ефектів свідчать про доцільність використання пробіотика симбітер у комплексній системі лікувальних заходів пацієнтів із запальними процесами шлунковокишкового тракту.