Спосіб лікування виразково-некротичного гінгівостоматиту

Винахід стосується медицини, а саме, стоматології і може використовуватися у лікуванні захворювань слизових оболонок порожнини рота (СОПР) - гінгівіту, стоматиту, виразково-некротичного гінгівостоматиту та ін.. Лікування захворювань СОПР є однією із актуальних проблем сучасної стоматології. В останні роки частота захворювань значно збільшилась, що зумовлено, зокрема, дією багатьох несприятливих факторів. Складність розв'язання цієї проблеми зумовлена як різноманітністю патогенезу захворювань СОПР, так і обмеженим асортиментом медикаментозних засобів, що робить актуальним розробку нових способів лікування вищезазначеної патології, у тому числі з місцевим застосуванням м'яких лікарських форм. Відомий "Способ лечения медикаментозных эзофаго-гингивостоматитов". який полягає у місцевому застосуванні розчину полідану в терапевтичних концентраціях 6-8 разів на добу на протязі 6-10 днів на фоні хіміотерапії (Патент РФ 2071780, МПК6 А61К35/60/УБюллетень Изобретения.-1997.-№2.-С.127). У аналога і винаходу, що заявляється, спільними суттєвими ознаками є призначення засобів, що застосовуються місцеве та призначення хіміотерапії. Однак застосування полідану не забезпечує надійної санації ротової порожнини та створює незручності при користуванні внаслідок недостатніх реологічних властивостей засобу. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, до пропонованого винаходу є спосіб, який полягає у проведенні санації порожнини рота, призначенні базисної терапії та місцеве - мазі Ме фенат, яка містить у своєму складі речовини протимікробної, протизапальної та анальгезуючої дії (склад мазі: мефенаміну натрієва сіль, вінілін, поліетиленоксид-400, емульгатор №1, дистильована вода) (Волосовець Т.М. Мазь Мефенат - новий лікарський препарат для лікування виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота/Вісник стоматології.-1995.-№4.-С.255-257). Спільними суттєвими ознаками прототипу і винаходу, що заявляється, є такі: проведення санації порожнини рота; призначення базової терапії; призначення місцеве мазі, що спричинює протимікробну, протизапальну та анальгезуючу дію. Однак, мазь Мефенат містить іоногенний емульгатор №1 - синтетичне мило, який впливає на дентин, сприяючи його руйнуванню. Мазь має неприємний гірко-пекучий присмак, що знижує комфортність застосування. Емульсійна основа не сприяє затриманню засобу в зубоясенних карманах. Недостатнім є знеболюючий, анальгезуючий ефект мазі, тому що мефенаміну натрієва сіль не забезпечує необхідного при гінгівостоматиті анальгезуючого ефекту. В цілому мазь має недостатньо широкий спектр дії, необхідний для патогенетичного лікування такого захворювання, як виразково-некротичний гінгівостоматит. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу лікування виразково-некротичного гінгівостоматиту шля хом зміни складу засобу для місцевого застосування, що дозволить підвищити ефективність та комфортність лікування та запобігнути виникнення подальших рецидивів захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у проведенні санації порожнини рота, призначенні базової терапії та застосуванні місцеве мазі, що спричинює протимікробну, протизапальну та анальгезуючу дію, новим є те, що двічі на добу протягом 10-12 днів призначають мазь, що має додатково протигрибковий та противірусний ефект і містить такі компоненти, мас. %: полігексаметиленгуанідину фосфат 0,25-0,30 ефірна олія чебрецю 0,20-0,25 ефірна олія базиліку 0,25-0,30 пропіленгліколь 5,0-7,5 гліцерин 5,0-7,5 піромекаїн 0,5-0,7 глина біла 10,0-12,5 масло рослинне 2,0-2,5 натрій-карбоксиметилцелюлоза або метилцелюлоза 5,5-6,5 очищена вода до 100,0. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Введення до схеми лікування мазі з вищезазначеними компонентами сприяє швидкій ліквідації запальних явищ, кровоточивості ясен, зменшенню больових відчуттів. Засіб є комфортним для вживання внаслідок поліпшення його смакових властивостей та покращення реологічних характеристик. Застосування в складі мазі полігексаметиленгуанідину фосфату (ПГМГ фосфату) як антимікробної речовини дозволяє значно підвищити протимікробну дію засобу та додатково забезпечити йому протигрибковий та противірусний ефект, і, внаслідок цього, ще й протизапальну активність. ПГМГ фосфат - це нова полімерна речовина, яка відноситься до практично нетоксичних субстанцій, що не викликають привикання. Поєднання пропіленгліколю і гліцерину забезпечує оптимальні реологічні властивості засобу - його добру намазуваність, розподіл по слизовій оболонці порожнини рота. Ефірні олії потенціюють дію ПГМГ фосфату, надають приємний смак та аромат, створюють комфортні умови для застосування засобу у стоматології. Введення до складу мазі глини білої забезпечує тривале утримування засобу у зубоясенному кармані та пролонгування антимікробної дії компонентів. Завдяки додатковому ефекту та оптимальному складу мазі вищезазначена комплексна терапія є найбільш ефективною. Спосіб здійснюють таким чином. Після обстеження та встановлення діагнозу виразково-некротичного гінгівостоматиту хворому проводять санацію порожнини рота та призначають базову терапію (протизапальні, гіпосенсибілізуючі, дезінтоксикаційні, антибактеріальні препарати, вітаміни). Місцеве призначають мазь, яку наносять тонким шаром на уражені ділянки слизової оболонки рота двічі на добу зранку та ввечері на протязі 10-12 днів. Мазь містить такі компоненти: мас. %: полігексаметиленгуанідину фосфат 0,25 - 0,30 ефірна олія чебрецю 0,20 - 0,25 ефірна олія базиліку 0,25 - 0,30 пропіленгліколь 5,0 - 7,5 гліцерин 5,0 - 7,5 піромекаїн 0,5 - 0,7 глина біла 10,0 - 12,5 масло рослинне 2,0-2,5 натрій-карбоксиметилцелюлоза або метилцелюлоза 5,5-6,5 очищена вода до 100,0. Приклад. Хвора П., 1957 року народження, звернулась на кафедру стоматології ЗДІУЛ зі скаргами на відчуття болю в яснах, неприємний запах з рота, погіршення загального стану. Вважає себе хворою на протязі 3 діб, коли після переохолодження вперше відчула біль в яснах, підвищення температури до 37,5. Супутні захворювання: хронічний гастродуоденіт. Об'єктивно: температура 37,4. Червона кайма губ суха, неприємний гнильний запах з рота, підщелепні лімфатичні вузли збільшені та болючі. Ясна набряклі, розпушені, гиперемійовані, різко болючі, легко кровоточать при незначному дотику. Верхівки та тіло міжзубних сосочків у фронтальній зоні нижньої та верхньої щелеп некротизовані, вкриті сіро-білим нальотом, усічені. В ділянці 34, 35 зубів - виразка діаметром 0,3см, вкрита нальотом, при доторкуванні кровоточить. На деяких ділянках слизової оболонки на щоках нальоти сіро-брудного кольору. Слина тягуча, в'язка, з прожилками крові. Зуби вкриті великою кількістю відкладень. На підставі скарг, даних анамнезу та результатів об'єктивного обстеження встановлений діагноз: виразковонекротичний гінгівостоматит середнього ступеня тяжкості. Проведено санацію порожнини рота, знеболення та видалення некротизованих тканин. Призначено: метронідазол по 1 таблетці 4 рази на добу протягом 5 діб, аспірин по 0,5г 2 рази на добу 5 діб, глюконат кальцію по 0,5г 2 рази на добу протягом 5 діб, тавегіл - по 1 таблетці 2 рази на добу - 5 діб, аскорутін - по 1 таблетці тричі на добу - 10 діб та місцеве аплікації запропонованої мазі зранку та ввечері на уражені ділянки слизової оболонки рота на протязі 10 діб. На 5 добу зникли набряк та гіперемія, ерозія епітелізувалася. При профілактичному огляді - ясна щільні, блідо-рожеві, гігієнічний індекс - 1,2. Скарг немає.