Спосіб відновлювально-реабілітаційного лікування хворих після операції при оклюзійно-стенотичних ураженнях магістальних артерій голови

Винахід стосується медицини, а саме неврології, і може бути використаний для відновлювальнореабілітаційного лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови. Значне розповсюдження судинних захворювань серед населення ставить перед лікарями всіх спеціальностей важливу проблему їх лікування. Серед інших судинних захворювань, оклюзіоно-стенотичні ураження магістральних артерій голови є найбільш частою причиною інвалідізації та смертності працездатного населення. Терапевтичні заходи у хворих з оклюзіоно-стенотичними ураженнями магістральних артерій голови у компенсованій стадії передусім полягають у консервативному лікуванні. Але реальна клінічна практика свідчить, що у більшості випадків лікування таких хворих починається тоді, коли вже хвороба переходить у декомпенсовану стадію. У цих випадках єдиним дієвим заходом для допомоги цим хворим є хір ургічне лікування. Важливим завданням у зв'язку з цим, є проведення надійного і ефективного післяопераційного відновлювально-реабілітаційного лікування, яке дозволило б запобігти появі післяопераційних ускладнень та рецидиву загострення хвороби. У доступній нам літературі, ми не знайшли опису способу відновлювально-реабілітаційного лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови, який можна було б взяти за аналог. Відомий спосіб відновлювально-реабілітаційного лікування у хворих після операції при оклюзіоностенотичних ураженнях магістральних артерій голови, що полягає у наступному: Проводять відновлювально-реабілітаційне лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови. В якості лікування застосовують лікарський препарат "Кавінтон" впродовж 2 місяців, спочатку у вигляді інфузій в дозі 0,5-0,25мг/кг на добу впродовж 10 днів, а потім перорально в дозі 60мг на добу до кінця курсу. [Дзяк Л.А., Голик В.А., Рожкова И.В., Мизякина Е.В. Эффективность применения Кавинтона в лечении церебральных ишемий, обусловленных патологией магистральных артерий головы. // Український медичний часопис.-2002.№6.С.39-45.] Суттєвим ознаками прототипу і винаходу, що збігаються, є такі: 1. Призначення лікарського засобу. Проведення відновлювально-реабілітаційного лікування у хворих після операції при оклюзіоностенотичних ураженнях магістральних артерій голови необхідно для більш швидкого відновлення гемоциркуляції і функціонального стану нервової системи, а також для запобігання післяопераційних ускладнень та рецидивів хвороби. "Кавінтон" представляє собою напівсинтетичне похідне алкалоїду давінкану. Застосування препарату "Кавінтон", який має судинорозширюючу дію, дозволяє оптимізувати гемоциркуляцію і, зокрема нормалізувати мозковий кровообіг. При цьому відомо, що крім порушення гемоциркуляції у мозкових судинах внаслідок їх стенозу, існують інші важливі механізми патогенезу оклюзіоностенотичних уражень магістральних артерій голови. Серед таких механізмів - тромбоз судин, внаслідок посилення гемокоагуляції і агрегації тромбоцитів; атеросклероз, внаслідок порушення метаболізму ендотелієм жирних кислот; енцефалопатія, внаслідок гіпоксії тканин головного мозку. Все це обґрунтовує необхідність застосування патогенетично обумовленого комплексу лікарських засобів для відновлювально-реабілітаційного лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови, який дозволить отримати більш помітний лікувальний ефект. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення .способу відновлювально-реабілітаційного лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови, шляхом призначення комплексу лікарських засобів, що дозволить підвищити ефективність відновлення мозкових функцій та післяопераційної реабілітації цих хворих. Поставлена задача вирішується тим, що в способі відновлювально-реабілітаційного лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови, що полягає у призначенні лікарського засобу, новим є те, що призначають комплекс лікарських засобів, який складається з пентоксифіліну, емоксипіну і симвастатину. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає в наступному: застосування у післяопераційному періоді лікування хворих з оклюзіоно-стенотичними ураженнями екстракраніальних судин комплексного лікування дозволить суттєво покращити стан багатьох систем і органів, що постраждали а результаті хвороби. Так лікарський засіб "Пентоксифілін" застосовується у складі комплексу лікарських засобів, як препарат з судиннорозширюючою дією, що покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, такий лікарський засіб, як "Емоксипін" застосовується позитивний регулятор білкового і ліпідного обміну, особливо тканин центральної і периферичної нервової системи, що має антигіпоксичну, ангіопротекторну і антиагрегантну дію, і третій препарат - "Симвастатин" застосовується як гіпохолестеринемічний засіб. Запропонований комплекс лікарських засобів може ефективно відновити функціонування мозку, зменшити агрегацію тромбоцитів, інтенсивність перекисного окислення ліпідів та рівень холестерину в крові, позитивно вплинути на реологію крові. Таким чином застосування запропонованого комплексу лікарських засобів дозволить отримувати високий відновлювально-реабілітаційний ефект лікування та значною мірою відновити функції мозку у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови. Для визначення ефективності застосування комплексного лікування, згідно методу, що пропонується порівняно з "Кавінтоном", було проведено лікування комплексом лікарських засобів 28 хворих (1 гр упа) і препаратом "Кавінтон" 24 хворих (2 група) після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови. Ефективність лікування в обох групах хворих оцінювали за функціональною активністю мозку шляхом визначення його біоелектричної активності, крім того оцінювали гемоциркуляцію шляхом біомікроскопії бульбарної коньюнктиви ока. В результаті, через 2 місяці лікування у 1 групі відбулись достовірне зменшення частоти виникнення діенцефальних пароксизмальних розрядів у 23 хворих (82,1%) і достовірні позитивні зміни гемоциркуляції у 26 хворих (92,8%), тоді як у 2 групі аналогічні зміни відбулись у 16 хворих (66,7%) і 20 хворих (83,3%). Тобто видно, що застосування комплексного лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови приводить до більш ефективного відновлення мозкових функції та післяопераційної реабілітації. Спосіб здійснюється слідуючим чином: Проводять відновлювально-реабілітаційне лікування у хворих після операції при оклюзіоно-стенотичних ураженнях магістральних артерій голови. В якості лікування застосовують комплекс лікарських препаратів, який складається з пентоксифіліну, емоксипіну і симвастатину за такою схемою по кожному з препаратів: пентоксифілін 200мг двічі на день перорально впродовж місяця після операції, з подальшим переходом на курсову терапію впродовж місяця, яку призначають кожні три місяці три рази, а потім - на курсову терапію впродовж місяця один раз на півроку. емоксипін 3мл 1% розчину внутріпіньом'язово двічі на день впродовж 7 днів після операції, з подальшим переходом на курсову терапію по 3мл внутрішньом'язово один раз у 20 днів впродовж року, а потім - перехід на курсову терапію один раз на день впродовж 20 днів кожного кварталу впродовж року і подальшим переходом на терапію вказаним курсом двічі на рік. Симвастатин 20мг щоденно і постійно. Приклад: Хвора У. 51 рік надійшла в неврологічне відділення Запорізької обласної клінічної лікарні з скаргами на біль у правій половині голови, шаткість під час ходьби, «мільтішиння цяток» перед очами, звін у вуха х, оніміння верхніх кінцівок, погіршення пам'яті. Вважає себе хворою протягом 10 років, коли вперше, без видимої причини, було зареєстровано носову кровотечу, яка супроводжувалася підвищенням артеріального тиску до 165 та 90мм рт ст. Тоді ж був поставлений діагноз гіпертонічна хвороба II ст. Анамнез життя - без особливостей, мати хворої страждала гіпертонічною хворобою, іншої спадкової патології в родині не виявлено. Пацієнтка не палит, заперечує інші шкідливі звички, алергологічний анамнез не обтяжений. Об'єктивно спостерігаються наступні зміни. Артеріальний тиск в момент надходження 180 і 100мм рт ст на лівій і 185 і 110мм рт ст на правій плечових артеріях, пульс 84 ударів в хвилину, задовільних властивостей. При пальпації верхівковий поштовх визначається на 2-2, 5см знаружі від середньоключичної лінії з лівої сторони в 6 міжребірьї, поширений, збільшений по висоті, посилений. Перкуторно - розширення границь відносної серцевої тупості, аускультативно - діяльність серця правильна, посилений І тон на верхівці серця, в легенях дихання везикулярне, жорсткувате, в нижніх відділах з обох сторін поодинокі вологі дрібнобулькасті неконсонуючі хрипи. Частота дихання 20 в 1 хвилину, дихання поверхневе. На електрокардіограмі - ознаки гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, порушення процесів реполярізації в лівих грудних відведеннях. Обмеження руху м'якого піднебіння, сухожильні рефлекси пожвавлені, в позі Ромберга - похитування. За даними доплерографії виявлено стеноз внутрішніх соних артерій, асиметрія кровотоку по внутрішнім соним артеріям 28%, значне зниження кровотоку по правій хребцевій артерії, кровоток по лівій хребцевій артерії в межах норми. За даними ангіографічного обстеження, виявлена патологічна завивистість обох внутрішніх сонних артерій, патологічна завивистості лівой хребцевої та гіперплазія правої хребцевої артерій. Дані інших інструментальних та лабораторних досліджень без особливостей. Враховуючи скарги хворої, клінічну картину захворювання, дані об'єктивного дослідження і зважаючи на результати додаткових способів дослідження, хворій був поставлений клінічний діагноз - Оклюзіоно-стенотичні ураження магістральних артерій голови у вигляді патологічної завивистості внутрішніх сонних і правої хребцевої артерій. Гіпоплазія лівої хребцевої артерії. Судинно-мозкова недостатність ІІ ст. Гіпертонічна хвороба, II стадія. Після проведення хворій оперативного лікування з корекцією патологічної завивистості, було призначено комплексне лікування, що складалось з пентоксифіліну, емоксипіну та симвостатину, згідно методу, що пропонується. Через 6 місяців комплексного лікування, поряд з поліпшенням клінічної картини захворювання спостерігалось майже повне відновлення всіх ушкоджених хворобою процесів та функцій хворої. Таким чином, використання способу проведення відновлювально-реабілітаційного лікування, що пропонується дозволяє проводити ефективне відновлення і реабілітацію хворих та запобігати появі післяопераційних ускладнень і рецидиву загострення хвороби.