Спосіб накладання зустрічного безперервного внутрішньодермального хірургічного шва шкіри

Спосіб накладання зустрічного безперервного внутрішньодермального хірургічного шва шкіри, що передбачає накладання безперервного шва на 3 ки уникненню скупчення великого масиву шовного матеріалу у вигляді масивного вузла), повноцінному відновленні цілісності тканин з формуванням якісного, естетично досконалого шва, зменшенні терміну спостереження та лікування хворого, а також терміну його непрацездатності. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, полягає у набагато зручнішому та якіснішому накладанні безперервного зустрічного внутришньодермального шва та повноцінному з'єднанню протилежних країв рани, досягненні кращого естетичного результату в наслідок формування естетично якісного рубця. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає накладання безперервного шва на шкіру через середній її шар дерму, згідно корисної моделі, спочатку накладають шов на одну половину рани, закріплюючи нитку вузлом в куті рани, потім аналогічним чином - з іншого кута рани назустріч, краї рани між собою з'єднують шляхом підтягування вільних кінців ниток та зв'язують їх між собою, формують вузол у центральній частині рани без подальшого зняття шва. Відмінною особливістю корисної моделі, що заявляється, є те, що внутрішньодермальні безперервні шви накладають окремо, на обидві половини рани, назустріч одне одному, з послідуючим зв'язуванням між собою вільних кінців нитки, формуючи вузол у центральній частині рани. Спосіб здійснюється наступним чином: формування шва починають із зав'язування та фіксації вузла в одному з двох кутів рани з подальшим накладанням безперервного шва на дерму, поперемінно захоплюючи тканини на протилежних краях рани. Виконують такі дії до умовної середини рани. Наступним етапом виконуються аналогічні дії, починаючи з іншого кута рани, ідучи до середини, назустріч з місцем закінчення попереднього шва. Вихід вільних кінців ниток роблять на протилежних краях рани навпроти одне одного з невеликим заглибленням (за для того, щоб сформований вузол після зв'язування ниток знаходився трохи нижче загальної лінії швів). Після відрізання кінців ниток вузол самостійно занурюється поміж краями рани. Зашивання рани завершується накладанням асептичної пов'язки. Приклад конкретного виконання: Пацієнтка П. 42 років, звернулась зі скаргами на наявність новоутворення під шкірою в ділянці живота, яке було виявлено нею 2 роки тому. Воно поступово збільшувалось. Під час огляду хворої було діагностовано: атерома шкіри ділянки живо Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 64014 4 та. Показано оперативне лікування - видалення атероми. Під місцевою анестезією, розрізом 2 см в проекції утворення, було видалено кісту сальної залози (атерому) розміром близько 3 см у діаметрі. Діастаз країв рани після видалення складав 10 мм, глибина рани - близько 15 мм. Після виконання гемостазу, на рану був накладений нижній ряд швів на підшкірну клітковину. Діастаз країв рани та її глибина зменшилися до 5мм та 3 мм відповідно. Наступним етапом виконано накладання зустрічного безперервного внутрішньодермального шва на рану шкіри згідно вищезазначеної методики атравматичною голкою з ниткою на основі полідіоксанону (ПДС). Краї рани було співставлено повністю, на рану накладено асептичну пов'язку. Пацієнтка спостерігалась протягом 3-х діб, протягом яких було виконано дві перев'язки (перша - на наступний день після операції, друга - через 2 дні після неї). Амбулаторне лікування було завершено на 4 день після операції, після чого пацієнтку було виписано з рекомендаціями щодо подальшого догляду за післяопераційним рубцем. При застосуванні запропонованого способу цілісність пошкоджених тканин відновлюється зі значно кращим естетичним результатом і формуванням якісного рубця, а саме: рубець залишається тонким внаслідок того, що шви не видаляються та підтримують краї рани до перетворення грануляційної тканини (яка заміщує дефект тканини до 30-ї доби) на повноцінний міцний рубець, що містить колагенові волокна (з 30-ї доби до 90-ї доби) та який здатен протистояти скороченню та переміщенню м'язів і рухливих структур, що впливають на рубець, збільшуючи його площу. Завдяки технічним особливостям накладання шовного матеріалу попереджається деформація тканин та відбувається краще адаптування країв рани, скорочується термін непрацездатності та термін лікування хворого. Способом, що пропонується, було зашито рани шкіри різної анатомічної локалізації у більш ніж 65 хворих. Отримані позитивні результати дають право рекомендувати цей спосіб для його широкого застосування в хірургічній практиці при зашиванні ран шкіри довжиною від 10-15 мм. При ранах меншої довжини доцільно використовувати поодинокий горизонтальний внутрішньодермальний вузловий шов, що не видаляється. Джерела інформації. 1. Белоусов А.Е. Пластическая, реконструктивная и эстетическая хирургия. «Гипократ», 1998 г.744с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601