Спосіб хірургічного лікування морбідного ожиріння

Винахід відноситься до області хірургії і може бути застосований для лікування морбідного ожиріння. Відомий спосіб хірургічного лікування морбідного ожиріння шляхом бандажування шлунка з формуванням "малого" і "великого" шлунків. Однак, у більшості випадків у післяопераційному періоді виникають дисфагічні розлади, які проявляються у вигляді блювоти, печії при порушеннях в режимі харчування. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб хірургічного лікування морбідного ожиріння, оснований на шунтуванні проксимальної області шлунка, котра повністю відділена від дистальної скобочними швами з формуванням гастро-біліопанкреатичної і аліментарної петель тонкого кишечнику, що дозволяє досягти в досить короткі строки стійкого зниження ваги [1]. Недоліком вказаного методу є приєднання синдрому мальабсорбції, що приводить до грубого порушення білкового обміну в організмі і потребує медикаментозної корекції. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу хірургічного лікування морбідного ожиріння шляхом накладання гастроеюнального анастомоза в сполученні з бандажуванням в кардиальному відділі. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, бандажують шлунок в кардиальному відділі з формуванням "малого" і "великого" шлунків з діаметром стоми між ними 5-6мм, після чого накладають обхідний гастро-еюнальний анастомоз на відключеній за методикою Ру петлі тонкого кишечнику з діаметром стоми анастомоза 10-11мм, потім формують ентеро-ентеральний анастомоз. Спосіб виконується наступним чином. Під ендотрахеальним наркозом пошарово розтинають черевну порожнину шляхом верхньо-серединної лапаротомії проводять ревізію органів порожнини. Розкривають шлунково-печінкову зв'язку в безсудинній зоні. Перетинають шлунково-діафрагмальну зв'язку з мобілізацією дна шлунку. Проксимальніше сальникової сумки позаду шлунка, тупо формують тунель, через нього проводять спеціальний інструмент, дистальний кінець котрого згинають на 90° і над ним розкривають шлунково-селезінкову зв'язку на 3-4см нижче стравохідно-шлункового переходу. В шлунок через рот вводять калібровочний зонд діаметром 5мм з балоном. В балон вводять 25-30мл фізіологічного розчину хлориду натрію максимально підтягують його до проксимального відділу шлунка. Через сформований тунель протягують сітчастий протез з комбінованої поліпропіленової сітки (Dual mesh) фірми Gortex. Кінці протеза зшивають 3-4 швами, безпосередньо під роздутим балоном на зонді. Запропонований спосіб пояснюється схематичним зображенням (фіг.1), на котрому відображений шлунковокишковий тракт в післяопераційному періоді, де: 1 - "малий" шлунок; 2 - стома анастомоза; 3 - стома шлунків діаметром 5-6мм; 4 - "великий" шлунок; 5 - гастро-біліопанкреатична петля; 6 - аліментарна петля; 7 - тонкокишечно-тонкокишечний анастомоз. Після проведеної операції діаметр стоми (3) між "великим" (4) і "малим" (1) шлунками повинен складати 56мм, а об'єм "малого" шлунка не перебільшувати 30мл. Зонд з балоном видаляють. Протез перетонізують 3-4 серозно-серозними швами. Далі перетинають тонку кишку на відстані 30-40см від зв'язки Трейця, згідно методиці Ру. Формують аліментарну петлю (6) шляхом створення позадуобідкового гастро-ентероанастомоза в області "малого" шлунка за типом кінець в бік з діаметром стоми (2) 10-11мм. Фіксують анастомоз у вікні брижейки поперечнообідкової кишки. Далі виконують включення гастро-біліопанкреатичної петлі (5) в травлення шляхом накладання тонкокишечно-тонкокишечного анастомозу (7) кінець в бік за методикою Ру. Проводять назо-гастральний зонд дистальніше гастро-ентерального анастомоза. Встановлюють два поліхлорвінілових дренажа в правий підпечінковий і лівий піддіафрагмальний простір до гастроентероанастомозу. Черевну порожнину ушивають пошарово. Післяопераційну рану дренують активними дренажами. Накладають асептичну пов'язку. Всього за даною методикою прооперовано 5 хворих. Приклад конкретного виконання способу. Хворий К., 42 роки, історія хвороби № 779. Клінічний діагноз: морбідне ожиріння, ІХС, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет II типу. Маса тіла - 167кг. Індекс маси тіла (ІМТ) - 61кг/м 2. Виконана операція за запропонованою методикою. Післяопераційний період без ускладнень. Хворий виписаний на 9-й день після операції. Через 5 місяців після операції втрата ваги склала 32кг. Ускладнення у вигляді дисфагічних розладів і синдрому мальабсорбції не відмічалися. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє виключити синдром мальабсорбції в результаті хірургічного лікування за рахунок накладання бандажу в кардиальному відділі шлунка, що забезпечує істотний пасаж їжі по шлунково-кишковому тракті, поряд з викидом надмірної кількості їжі через гастро-еюнальний анастомоз, в результаті чого досягається стійка втрата ваги хворого. Література: 1. Современная технология хирургического лечения больных ожирением с использованием уменьшения объема желудка: Методические рекомендации. - К.,2000. - С. 17.