Ректоскоп

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургічної техніки і може бути використаним в ендоскопічній діагностиці. Клінічна медицина постійно збагачується новою діагностичною і лікувальною апаратурою, впровадження якої значно підвищує якість спеціалізованої допомоги. В діагностиці суттєвим доповненням до клінічного, рентгенологічного та лабораторного методів дослідження хворого є ендоскопія. Ректосігмоїдоскопія — це візуальне дослідження слізової оболонки і порожнини прямої і сигмовидної ободової кишок з використанням ряду діагностичних і лікувальних маніпуляцій під контролем оптикомеханічного пристрою — ректосигмоїдоскопа. Перші інструменти, запропоновані для цієї мети за кордонними авторами, були недосконалі і розповсюдження у нас не одержали. Поступово з'явилися вітчізняні пристрої. Так, наприклад, відомий ректоскоп для дорослих РВ-1, який призначений не тільки для огляду прямої і нижнього відділу сигмовидної кишки, а й для проведення також різних лікувальних заходів: видалення поліпів, пріпалювання, тощо. Ректоскоп включає: чотири трубки з різним діаметром та довжиною, які при маніпуляціях можуть бути герметизовані і в них за допомогою груші може нагнітатись повітря. Лупа забезпечує одержання різкого зображення на відстані 10 мм від зрізу дистального кінця трубки. Збільшення лупи від 1,9 до 3,4 (більше збільшення для короткої трубки). Лампочка 2,5В. Ректоскоп комплектується обтураторами для трубок різної довжини. (Каботов Ю.Ф. Медицинское товароведение:Учебник.-2-е изд., перераб. и доп. М., Медицина, 1982, 208с.). Відомий також ректоскоп для дітей РД-1 аналогічної конструкції (див. там же). Промисловість випускає також ректоскоп з волоконним світловодом РВС-1, який дає краще освітлення (від 5000 до 15000ЛК). Поставляється в комплекті із щипцями для біопсії трьох типів. В комплект до нього входить аноскоп — коротка трубка (70мм) з можливістю бокового огляду для обстеження анального каналу (Каботов Ю.Ф. Медицинское товароведение:Учебник. —2-е изд., перераб и доп. — М., Медицина, — 1982, — 208 с.). В комплект сучасного ректоскопа входять трубки з різним діаметром та довжиною. Трубки мають помітки в сантиметрах і використовують їх в залежності від глибини розташування ділянки, яку досліджують. Робочий кінець цих трубок має прямий зріз із закругленими краями, другий кінець з'єднують з головкою-тримачем за допомогою різьбового замка. Обтуратори мають для закриття трубки наконечник олівоподібної форми з продольною канавкою на них для лампотримачів. Головка-тримач з одного кінця з'єднана з ректоскопічними трубками, а з другого закривається кришкою з захисним склом чи лупою для збільшування, які приєднуються до неї за допомогою штикоподібного замка. В середній головці є контактне гніздо для загвинчування лампотримача необхідної довжини. На боковій поверхні головки є два відводи для приєднання освітлюючої ручки і балону для нагнітання повітря. Лупа являє собою систему лінз, які знаходяться в трубках. (Кридаль П.Е., Кабатов Ю.Ф. Медицинское товароведение — М., Медицина. — 1974. — 464 с.). Даний пристрій є найбільш близьким до того, що заявляється по технічній суті тому його обрано в якості прототипу. Основним недоліком відомого пристрою є його баготокомплектність, що збільшує час підготовки ректоскопа до обстеження та висока суб'єктивність цього обстеження. У зв'язку з вище викладеним в основу винаходу покладено задачу спрощення підготовки до ректоскопії та підвищення точності обстеження. Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому ректоскопі, який включає ендоскопічні трубки обтуратори, електроосвітлювальний блок та систему візуалізації, згідно з винаходом, ендоскопічні трубки входять одна в одну з можливістю переміщення внутрішньої трубки в середній зовнішньої, при цьому вн утрішня тр убка додатково обладнана маніпуляційним вікном, а система візуалізації зйомним ультразвуковим зондом, який кріпиться за утримувач разом з джерелом світла. Спрощення підготовки до ректоскопії досягають підбором необхідної довжини ендоскопічної трубки простим переміщенням внутрішньої трубки всередині зовнішньої. Підвищення точності обстеження досягається за рахунок додаткової візуалізації кровотоку обстежу ванної області. Ректоскоп включає зовнішню ендоскопічну трубку (1), маніпуляційне вікно (2), ультразвуковий зонд (3), головку-утримувач (4), ручку (5), електричні провідники освітлювального блоку та ультразвукового перетворювача (6), джерело світла (7), зйомний утримувач ультразвукового зонда та джерела світла (8), внутрішня трубка (9) (див. фіг. 1). Пристрій працює слідуючим чином: хворого готують за стандартними методами, як до ректороманоскопії. Зовнішню ендоскопічну трубку (1) з олівою вводять у пряму кишку, після чого оливу видаляють. Через зовнішню трубку (1) вводять внутрішню трубк у (9), яка обладнана головкою-утримувачем (4), маніпуляційним вікном (2), ультразвуковим зондом (3), джерелом світла (7) та провідниками електричного струму (6) за допомогою ручки (5). Переміщенням внутрішньої трубки (9) вздовж своєї осі та кругом неї досліджують кровотік артерій та вен прямої кишки за допомогою ефекту Допплера. У випадку виконання лікульних заходів використовують маніпуляційне вікно (2). Так, як ультразвуковий зонд (3) та джерело світла (7) є зйомними, стерилізацію пристрою виконують за загальними вимогами до стерилізації ендоскопічного та ультразвукового обладнання. Таким чином, пристрій, який заявляється підвищує лікувально-діагностичні можливості ректоскопії.