Спосіб формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на трубчастих органах травного тракту

Винахід відноситься до медицини, а саме, хірургії, і може бути використаний для хірургічного лікування захворювань шлунково-кишкового тракту при резекціях тр убчасти х органів. Відомо спосіб формування кінце-кінцевого анастомозу на трубчасти х органах травного тракту [1. Войленко В.Н. и др. Атлас операций на передней брюшной стенке и органах брюшной полости. -М. "Медицина", 1965. С.302-307], шляхом пересічення трубчастого органу. Видалення патологічно зміненої ділянки з наступним суміщенням країв анастомозуючих органів дво хрядним швом. Недоліком відомого способу є те, що по лінії дво хрядного шва можливе виникнення звуження анастомозу в ранньому післяопераційному періоді внаслідок запалення, набряку на ділянці шва з наступним рубцьовим звуженням анастомозу. Найбільш близьким по суті заявленному способу є спосіб формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на трубчастих органах травного тракту [2. Василенко Л.I. і співав. Спосіб формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на трубчастих органах травного тракту. - Деклараційний патент на винахід. Україна. UA 45939А Мки А61В17/00. Заявка №2002010562//Бюл. №4, 2002р.], що включає формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на трубчастих органах травного тракту з додатковим S-подібним взаємоконгруентним висіченням торцевих країв анастомозуючих органів, після видалення патологічно зміненої ділянки трубчастого органа. Недоліком відомого способу є те, що цей спосіб операції складний в технічному виконанні і для успішного здійснення потребує від хірургів філігранної хірургічної те хніки накладення двохрядного шва і деякого практичного досвіду хірургі в, внаслідок можливої деформації та звуження анастомозу після S-подібного взаємоконгруентного висічення торцевих країв анастомозуючих органів на ділянці лінії двохрядного шва, що приводить до евакуаційних порушень ділянки анастомозу та знижує ефективність оперативного втручання. В основу винаходу поставлена задача створити спосіб формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на трубчасти х органах травного тракту шляхом додаткового напівовального взаємоконгруентного висічення торцевих країв анастомозуючих органів, після видалення патологічно зміненої ділянки трубчастого органа, при котрому привідний кінець анастомозуючого тр убчастого органу висікають у виді напівовальновипуклої частини, а відвідний кінець анастомозуючого тр убчастого органу висікають у виді напівовально-вогнутої частини з формуванням анастомозу роздільним зшиванням відповідних сторон стінок анастомозуючих органів дворядним швом, що дає можливість збільшити периметр форміруємого анастомозу та попередити стенозування анастомозу і ліквідувати евакуаційні порушення в зоні анастомозу в ранній післяопераційний період. Поставлена задача досягається тим, що у способі формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на трубчасти х органах травного тракту, що включає видалення патологічно зміненої ділянки трубчасто го органу з висіченням торцевих країв анастомозуючих органів і наступним суміщенням їх дво хрядним швом, згідно винаходу, здійснюють додаткове напівовальне взаємоконгуентне висічення торцевих країв анастомозуючих органів, після видалення патологічно зміненої ділянки трубчастого органа, при котрому привідний кінець анастомозуючого трубчастого органу висікають у виді напівовально-випуклої частини, а відвідний кінець анастомозуючого трубчасто го органу висікають у виді напівовально-вогнутої частини з формуванням анастомозу роздільним зшиванням відповідних сторон стінок анастомозуючих органів дворядним швом. Заявляємий спосіб пояснюється фігурами, на яких показана зона анастомозу. На фіг.1 представлений вид анастомозуючих торцевих країв стінок тонкої кишки після додаткового напівовального взаємоконгруентного висічення торцевих країв анастомозуючих органів. На фіг.2 представлений загальний вид протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на тонкій кишці після додаткового напівовального взаємоконгруентного висічення торцевих країв анастомозуючих органів. Спосіб здійснюють слідуючим чином. Виконують лапаротомію. Видаляють патологічно змінену ділянку трубчасто го органу (наприклад, кишки). Здійснюють додаткове напівовальне взаємоконгруентне висічення торцевих країв анастомозуючих органів за допомогою ножниць Купера та анатомічних пінцетів за напівовальною лінією, після видалення патологічно зміненої ділянки трубчасто го органа. При цьому привідний кінець анастомозуючого тр убчастого органу висікають у виді напівовально-випуклої частини, а відвідний кінець анастомозуючого трубчастого органу висікають у виді напівовально-вогнутої частини. Фіксують за допомогою швів-держалок края стінок анастомозуючих органів у поперечному напрямі з формуванням анастомозу роздільним зшиванням відповідних сторон стінок анастомозуючих органів дворядним швом за загально прийнятою методикою. При такому напівовальному взаємоконгруентному висіченні торцевих країв передньої та задньої стінки анастомозуючих органів відбувається збільшення просвіта форміруємого співустя в рахунок збільшення периметру зшиваємих стінок анастомозуючих органів та профілактика звуження просвіта співустя у ранньому післяопераційному періоді внаслідок запалення лінії швів анастомозу, що підтверджено результатами проведених нами експериментальних та клінічних досліджень, проведених на 5 собаках та 6 хворих при резекціях ділянки тонкої кишки. Проведеними дослідженнями встановлено збільшення просвіта анастомозу в рахунок збільшення його периметру, в середньому, на 1,5-2см, що становить 16-20% (в порівнянні з вихідним станом). Спосіб нескладний в хірургічному виконанні і може бути виконаним будь-яким хірургом в міських та районних лікарнях без спеціальної підготовки. Проведені рентгенологічні обстеження хворих з вивченням пасажу барієвої рідини по кишечнику виявили добре проходження барієвої рідини через зформований анастомоз. Випадків анастомозиту та недостатності швів зформованого анастомозу в післяопераційному періоді не спостерігали, що підтверджує функціональну надійність зформованих анастомозів за удосконаленим нами способом. Приклад 1. Хворий Н., 32р., оперований в хір ургічному відділенні ОТЛ м. Донецька 12.03.2001р. (хірур г: Василенко Л.І.) з приводу травматичного ушкодження ділянки тонкої кишки, внаслідок ДТП. Виконано резекцію ушкодженої ділянки тонкої кишки з формуванням протистенотичного кінцево-кінцевого анастомозу з напівовальним взаємоконгруентним висіченням торцевих країв передньої та задньої стінки анастомозуючих органів. В післяопераційному періоді у хворого скарг не було, евакуаційних порушень з боку кишечника не спостерігали. Виписаний з відділення у доброму стані без ускладнень. Приклад 2. Хворий П., 64р., оперований в хірургічному відділенні МКЛ №16 25.11.1999р. (хірург: Єпіфанцев О.А.) з приводу защемленої лівосторонньої пахвинної грижі. Здійснено резекцію защемленої, патологічнозміненої ділянки клубової кишки з формуванням протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу з напівовальним взаємоконгруентним висіченням торцевих країв стінок анастомозуючих органів. Клінічне спостерігання за хворим не виявило будь-яких евакуаційних порушень з боку кишечника. Скарг у хворого не було. Виписаний з відділення у задовільному стані без ускладнень. Приклад 3. Хвора К., 68р., оперована в хірургічному відділенні МКЛ №16 5.03.1999р. (хірург: Єпіфанцев О.А.) з приводу защемленої пупкової грижі. Здійснено резекцію защемленої, патологічно-зміненої ділянки клубової кишки з формуванням протистенотичного анастомозу кінець в кінець з напівовальним взаємоконгруентним висіченням торцевих країв стінок анастомозуючих органів. Клінічне спостерігання за хворою не виявило евакуаційних порушень з боку кишечника. Виписана з відділення у задовільному стані без ускладнень. Переваги заявленого способу операції полягають в попередженні звуження просвіта анастомозуючих трубчасти х органів шлунково-кишкового тракту і профілактиці евакуаційних порушень з боку кишечника в ранньому післяопераційному періоді в рахунок збільшення просвіта форміруємого співустя, в середньому, на 1620% за його периметром в порівнянні з вихідним станом. Проведені клінічні спостереження та рентгенологічні дослідження за прооперованими хворими з використанням удосконаленого способу формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу з напівовальним взаємоконгруентним висіченням торцевих країв стінок анастомозуючих органів з вивченням евакуаційної функції кишечника з пасажем барієвої рідини підтвердили добру і надійну прохідність зформованих протистенотичних анастомозів без розвитку порушень кровопостачання, недостатності швів анастомозу в післяопераційному періоді, що підтверджує їх функціональну надійність. Успішне експериментально-клінічне випробування заявленого способу формування протистенотичного співустя дозволяє рекомендувати цей вид операції до застосування в хірургічній практиці міських, районних та клінічних лікарень. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Войленко В.Н. и др. Атлас операций на передней брюшной стенке и органах брюшной полости. -М. "Медицина", 1965. -С.302-307. 2. Василенко Л.І. і співав. Спосіб формування протистенотичного кінце-кінцевого анастомозу на трубчастих органах травного тракту. - Деклараційний патент на винахід. Україна. UA 45939А Мки А61В17/00. Заявка №2002010562//Бюл. №4, 2002р.