Спосіб лікування панкреонекрозу

Винахід стосується медицини, а саме - хірургії, і може бути використаний у невідкладній панкреатології. Відомий спосіб хірургічного лікування панкреонекрозу включає корекцію кровопостачання підшлункової залози. Суть способу полягає в тім, що після перев'язки основних гілок і самої селезінкової артерії відзначається збільшення магістрального і колатерального кровообігу в підшлунковій залозі [див. Н.А. Муталібов, И.Я. Качаліна. Увеличение артериального притока к поджелудочной железе в эксперименте. / Тезисы докладов XII съезда хирургов Закавказья. Ереван,1998. - С. 383-384]. Недоліком даного способу є те, що видаляється селезінка і зменшується кількість кровопостачаючих підшлункову залозу гілок селезінкової артерії, що може привести до різних післяопераційних ускладнень (абсцес, кровотеча), а при тромбозі гілок селезінкових артерій, що залишилися, некроз підшлункової залози. Найбільш близьким до заявляемого способу є спосіб хірургічного лікування панкреатиту [див. заявку Російської Федерації №94001968, МПК А61В17/00]. Вищезазначений спосіб включає корекцію кровопостачання підшлункової залози шляхом забору відрізка великої підшкірної вени стегна, приготування аутовенозного шунта і з його допомогою накладання анастомозу між аортою і селезінковою артерією, а також між аортою і печінковою артерією. Даний спосіб збільшує артеріальний приток крові до підшлункової залози, однак ефективність цього способу ще недостатня, переважно, через високу травматичність внаслідок лапаротомного доступу, тривалого оперативного втручання і післяопераційного періоду, неможливість проведення його у хворих з супровідними захворюваннями серцево-легеневої системи. В основу винаходу поставлено задачу в способі лікування панкреонекрозу шляхом збільшення артеріального притоку крові до підшлункової залози і введення антибактеріальних засобів безпосередньо до вогнищ некрозу забезпечити профілактику ускладнень панкреонекрозу, таких як кровотеча та нагнивання. Вказана задача вирішується тим, що у способі лікування панкреонекрозу, що включає корекцію кровопостачання підшлункової залози, згідно винаходу, корекцію кровопостачання здійснюють шляхом рентгенондоваскулярної редукції кровотоку по гастродуоденальній артерії, а в верхню брижову артерію вставляють катетер для проведення внутрішньоартеріальної антибіотикотерапії, а потім лапароскопічно дренують вогнища некрозу. Рентгенондоваскулярну редукцію кровотоку по гастродуоденальній артерії здійснюють з допомогою спіралей Гіантурко. Причинно-наслідковий зв'язок пропонованих відмінностей полягає у наступному. Проведення рентгенондоваскулярної редукції кровотоку по гастродуоденальній артерії, регіонарної антибіотикотерапії безпосередньо в верхню брижову артерію, а також лапароскопічне дренування вогнищ некрозу створюють найбільш оптимальні умови для збільшення артеріального притоку крові до підшлункової залози і зменшення післяопераційних ускладнень без зайвої травматизації органа. Винахід пояснюється кресленням. На Фіг.1 зображено кровопостачання підшлункової залози у хворих з панкреонекрозом в області хвоста підшлункової залози до корекції. На Фіг.2 зображено кровопостачання підшлункової залози у хворих з панкреонекрозом в області хвоста підшлункової залози після корекції. На кресленнях позначено: ГДА - гастродуоденальна артерія; ЧС - черевний стовбур; СА - селезінкова артерія; А - аорта; ЛША - ліва шлункова артерія; ВБА - верхня брижова артерія; ВПА - власна печінкова артерія; ЗПА - загальна печінкова артерія. Спосіб здійснюють таким чином. Під місцевою або внутрішньовенною анестезією по методиці Сельдингера виконують катетеризацію черевної аорти черезстегновим або черезаксілярним доступом. Катетеризацію черевного стовбуру виконують під рентгентелевізійним контролем за допомогою катетерів типу "Cobra" або "Rosch" для вісцелярних гілок черевної артерії. Після катетеризації черевного стовбуру виконують серійну целіакографію контрастною речовиною (триобраст, ультравіст) з отриманням артеріальної паренхіматозної та венозної фаз контрастування. Корекцію кровопостачання здійснюють одночасно. Після вивчення артеріографічних даних у хворих з панкреонекрозом і локалізацією патологічного процесу в тілі та хвості підшлункової залози з метою запобігання кровотечі і зменшення післяопераційних ускладнень панкреонекрозу виконують редукцію кровотоку в басейні гастродуоденальної артерії. Для цього по провіднику катетер суперселективно проводять із черевного стовбура в устя гастродуоденальної артерії. Редукцію кровотоку по гастродуоденальній артерії виконують за допомогою металевих спіралей типу Гіатурко, які під рентгентелевізійним контролем вводять через діагностичний катетер в отвір гастродуоденальної артерії (в проксимальний її відділ). Потім катетер низводять в черевну аорту і виконують катетеризацію верхньої брижової артерії для послідуючого проведення внутрішньоартеріальної регіонарної антибіотикотерапії. Далі під загальним знеболюванням в 4-х стандартних точках в черевну порожнину вводять троакари. Під відеоконтролем виконується оглядова ревізія підшлункової залози. Потім лапароскопічно дренують вогнища некрозу і сальникову сумку силіконовими трубками. Приклад. Хворий А., 35 р. госпіталізований з симптомами гострого неінфікованого панкреонекрозу через 3 доби після захворювання. Клінічні симптоми підтверджені даними ультразвукового дослідження - підшлункова залоза збільшена, перипанкреатичний інфільтрат, в основному, у хвості підшлункової залози. Рівень a -амілази 60ОД, білірубін 16мкмоль/л, лейкоцитоз 16´109/л. На протязі 24 годин - інфузія спазмохолінолітиків, 300тис.ОД гордоксу, аналгетиків, мікроциркуляторних ліків не поліпшила стан хворого, з'явилися симптоми перитоніту. Під внутрішньою анестезією по методиці Сельдингера катетеризована черевна аорта через праву стегнову артерію; далі під рентгентелевізійним контролем - черевний стовбур. При ангіографічному дослідженні виявлено гіперваскуляцію головки підшлункової залози. Гастродуоденальна та панкреатодуоденальна артерії розширені в діаметрі, внутрішні артерії залози покручені. В паренхіматозну фазу виявлено інтенсивне накопичення контрастної речовини, а також вогнища негомогенного контрастування з нерівними контурами (вогнища панкреонекрозу) в головці підшлункової залози. Остання збільшена у розмірах. По провіднику катетер суперселективно проведено із черевного стовбура в устя гастродуоденальної артерії, виконана редукція артеріального кровотоку за допомогою спіралі типу Гіантурко. Катетер низведено в черевну аорту і катетеризовано верхню брижову артерію, в яку введено 1г антибіотику цефотаксиму. В умовах загального знеболювання проведена відеолапароскопія. Евакуйовано 700мл фібринозно-геморагічного ексудату, далі розсічена очеревина під залозою, відмічена незначна кровотеча, коагульовано. Залоза у стані геморагічного та жирового панкреонекрозу. Дреновано сальникову сумку, підпечінковий простір та малий таз силіконовими трубками. Через 2 доби явища перитоніту затихли, зменшився лейкоцитоз та рівень амілази. Через 7 діб хворий виписаний у задовільному стані. Завдяки застосуванню цього способу забезпечується збільшення артеріального притоку крові до підшлункової залози (тіло, хвіст) із басейну селезінкової та верхньої брижової артерії, відзначається розширення колатерального кровообігу підшлункової залози, а проведення внутрішньоартеріальної антибіотикотерапії безпосередньо в залозу забезпечує профілактику ускладнень панкреонекрозу в післяопераційному періоді. Крім того лапароскопічно, малотравматично видаляються некротичні тканини.