Спосіб вульнерометрії

Винахід стосується медицини, зокрема хірургії, і може бути використаний для діагностики ранового процесу. Відомий спосіб вульнерометрії, який включає визначення геометричних параметрів рани [1]. За відомим способом, об'єм ранової порожнини визначають за планіметричними показниками, отриманими при вимірюванні геометричних параметрів мірною лінійкою. Недоліком відомого способу є недостатня точність, а, отже, інформативність діагностичного дослідження в цілому. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом здійснення додаткових методичних прийомів на основі застосування об'ємних — волюменометричних методик досягають підвищення точності, а отже - інформативності діагностичного дослідження. Поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі вульнерометрії, який включає визначення геометричних параметрів рани, відповідно до винаходу визначають об'єм дефекту тканин у рані, причому останній встановлюють за об'ємом рідини, яку вводять під час дослідження у порожнину рани, причому перед заповненням рідиною порожнину рани попередньо накривають еластичною вологонепроникною плівкою, яку прикладають на неушкоджену рановим процесом поверхню тіла по краю рани. Конкретно спосіб здійснюють таким чином. На очищену поверхню тіла навкруги рани (по її периметру) накладають знезаражену клейку плівку, добиваючись герметизації ранової порожнини. Утворену в такий спосіб порожнину заповнюють стерильною рідиною, наприклад, розчином антисептика. За об'ємом введеної рідини визначають об'єм рани, формуючи на основі цього показника клінічні висновки, зокрема, про характер ранового процесу, його перебіг, оцінку ефективності лікування, динаміку і характер регенераторного процесу, прогноз, план коригуючих заходів, характер наступного хірургічного лікування і т.ін. Приклад 1. Хвора К., 54 р., поступила в хірургічн у клініку зі скаргами на біль в лівій сідниці, підвищену температуру тіла до 38°С, загальну слабкість. При об'єктивному обстеженні в ділянці верхньо-зовнішнього квадранту лівої сідниці відмічено різко болючий, напружений, гіперемійований інфільтрат, при пункції якого було отримано гнійний вміст, на основі чого діагностований післяін'єкційний абсцес лівої сідниці. Гнійник розкрито, в рану введено дренаж. Для визначення динаміки загоєння гнійної рани визначено її об'єм. На очищену поверхню тіла навкруги рани (по її периметру) накладають знезаражену клейку плівку, добиваючись герметизації ранової порожнини. Утворену в такий спосіб порожнину заповнюють стерильною рідиною, наприклад, розчином антисептика. За об'ємом введеної рідини визначають об'єм рани, формуючи на основі цього показника клінічні висновки, зокрема, про характер ранового процесу, його перебіг, оцінку ефективності лікування, динаміку і характер регенераторного процесу, прогноз, план коригуючих заходів, характер наступного хірургічного лікування і т.ін. Приклад 1а. Хвора К., 54 р., поступила в хірургічн у клініку зі скаргами на болі в лівій сідниці, підвищену температуру тіла до 38°С, загальну слабість. При об'єктивному обстеженні в ділянці верхньо-зовнішнього квадранту лівої сідниці відмічено різко болючий, напружений, гіперемійований інфільтрат, при пункції якого було отримано гнійний вміст, на основі чого діагностований післяін'єкційний абсцес лівої сідниці. Гнійник розкрито, в рану введено дренаж. Для визначення динаміки загоєння гнійної рани визначено її об'єм. Для цього на шкіру навколо рани наклали стерильну прозору клейку плівку "Duoderm", а через отвір в останній в порожнину рани ввели дві поліхлорвінілові трубки. Через одну з них шприцем порожнину рани наповнили стерильним розчином фурациліну, а через другу забезпечили вихід повітря з порожнини. Після цього всю рідину вибрали за допомогою шприца і внесли у мірний циліндр. За об'ємом введеної рідини визначили ємкість рани. У хворої К. вона становила безпосередньо після операції 14мм 3, через 7 днів об'єм рани зменшився на 6мм 3, впродовж наступного тижня – ще на 5мм 3. Середня об'ємна швидкість загоєння рани склала 6мм 3 за перший тиждень (0,9мм 3 за день), 5мм 3 – за другий тиждень (0,7мм 3 за день). Будь-яких негативних наслідків, пов'язаних з застосуванням запропонованого способу вульнерометрії, не спостерігалося. Приклад 2. Запропонованим способом виконані дослідження ранового процесу у 19 пацієнтів, як проходили лікування у хір ургічній клініці з приводу гнійно-септичної патології, а саме: з післяін'єкційним абсцесом сідниць – 7 чол., з якихз явищами гнійного целюліту – 2, абсцесом передньої черевної порожнини –- 2, стегна – 2, глибокої флегмони гомілки і стопи – 3, анаеробною неклостридіальною флегмоною передпліччя – і сідниці – 3, гнійним маститом –1 і пахвинним лімфаденітом – 1 чол. У всіх випадках при поступленні на лікування мали місце глибокі, неправильної форми післяопераційні рани в зоні оперативного втручання і маніпуляцій. Середня об'ємна швидкість загоєння ран за перший тиждень склала 9,8мм 3, при середньодобовому темпі 1,3мм 3. Цей же показник за другий тиждень лікування становив 7,4мм 3 при середньому темпі 1,1мм 3/день. Слід відмітити, що планіметричні параметри ран при цьому змінювалися несуттєво. Отримані результати, з одного боку, засвідчили характер і темп процесу загоєння ран, водночас, характеризуючи правильність вибраних методів лікування, а з іншого – виявилися значно точнішими та інформативнішими, порівнянне з способом-прототипом Таким чином, запропонований спосіб завдяки методичній доступності, точності та інформативності вигідно відрізняється від відомого способу і може знайти застосування в широкій медичній практиці як спосіб діагностики ранового процесу, так і оцінки лікувальної ефективності найрізноматніших засобів і способів ранозагоєння. Література: 1. Патент 17487 А Україна, МПК А161В 17/00. Зонд для визначення об'єму рани/ І.Д.Герич (України). – №95052456; Заявл. 22.05.95; Опубл. 31.10.97. Бюл.№ 5. – 2 с.