Універсальний багатофункціональний телекомунікаційний апаратно-програмний комплекс

Винахід відноситься до галузі телекомунікацій та може знайти застосування при побудові багатофункціональних вузлови х структур, призначених для надання різних телекомунікаційно-інформаційних послуг. Відомі телекомунікаційні апаратні та апаратно-програмні комплекси, розподілені на окремі центри, що містять різні комплекти апаратури для реалізації відповідних телекомунікаційних послуг. Однак їх загальною і основною особливістю є таке комплектування обладнанням, що дозволяє виконувати одну, у кращому випадку дві функції надання телекомунікаційно-інформаційних послуг. Як приклади, можна привести дані про центри управління системами супутникового зв'язку, наведені в [1]. На території України теперішнім часом діють складні апаратні та апаратно-програмні комплекси [3 4], що разом з іншими транспортними телекомунікаційними магістралями забезпечують роботу вітчизняних телевізійних каналів та радіо каналів (центри розподілу, ЦР). Добре відомі складні апаратно-програмні комплекси, що забезпечують на території України постійний автоматичний міжміський та міжнародний телефонний зв'язок. Однак для забезпечення ряду напрямків телефонного зв'язку, що здійснюється за допомогою засобів супутникового зв'язку, використовується велика наземна станція супутникового зв'язку, розташована в м. Золочів Львівської області. В якості ще одного прикладу діючих апаратно-програмних комплексів можна згадати комплекси, що забезпечують функціонування мереж мобільного стільникового зв'язку [5], а також центри розподілу Інтернет (ЦТ) [3], центри комутації (ЦК), центри транкінгового, радіо пошукового і радіального зв’язку (ЦТРРЗ). Наведені приклади показують, що існуючі на практиці складні програмно-апаратні комплекси є розповсюдженим елементом сучасної телекомунікаційно-інформаційної інфраструктури, однак їх основним призначенням є надання послуг певного виду (голосова телефонія, телебачення, мобільний стільниковий зв'язок тощо). Така ситуація пов'язана з існуючим розвитком засобів телекомунікацій, та формуванням попиту на послуги, що надаються і замовляються. Теперішнім часом спостерігається різке збільшення як обсягів, так і видів замовлених послуг, частина послуг здобуває комплексний характер, і телекомунікаційно-інформаційна інфраструктура повинна цьому відповідати. Як приклад комплексного характеру деяких видів послуг, можна вказати, що за однією із сучасних технологій, дані про рух транспортних засобів, що одержуються в диспетчерському центрі (ЦД), вимагають участі апаратури прийому сигналів системи супутникової навігації, апаратури мобільного стільникового зв'язку, апаратури роумінгу, що передає дані в центр обробки інформації та апаратури, зв'язаної з мережею Інтернет. З огляду на сучасні можливості виробництва, а також технології надання різних видів послуг, які на даний час сформувалися та одержали визначений розвиток, значний інтерес представляє задача створення, а саме розробки, будівництва, введення в експлуатацію і забезпечення технічної підтримки, універсальних багатофункціональних апаратно-програмних комплексів [6]. Ця задача вирішується застосуванням загального принципу розвитку і нарощування наявних комплексів шляхом доповнення діючої апаратури і обладнання, орієнтованих на надання однієї-двох телекомунікаційних послуг, апаратурою й обладнанням, здатними надавати всі телекомунікаційні послуги відповідно до функціонального призначення обладнання. Суть запропонованого винаходу пояснюється кресленням, на якому зображена функціональна схема. На Фіг. представлений склад апаратури й обладнання і функціональна схема їхнього об'єднання в універсальний багатофункціональний апаратно-програмний комплекс, структурно згрупований відповідно до ознак центрів, що складають комплекс. Для рішення поставленої задачі комплекс повинен містити: - антенне поле (АП); - центри управління системами супутникового зв'язку (ЦУССЗ); - центри підключення до глобальної інформаційної мережі Інтернет і розподіли її ресурсів (ЦІ); - центри, що забезпечують створення повнозв'язаних мереж супутникового зв'язку (ЦПМСЗ); - центри забезпечення мобільною зв'язку з рухомими об'єктами (включаючи супутниковий) (ЦЗМЗ); - центри місцевого зв'язку (ЦМЗ); - центри комутації (ЦК); - центри радіомовлення, телебачення, мультимедіа, навчання (центри розподілу) (ЦР), - центри транкінгового, радіопошукового і радіального зв'язку (ЦТРРЗ), - центри визначення місця розташування і контролю руху (диспетчеризації) транспортних засобів (ЦД). Апаратурний склад кожного з центрів та програмне забезпечення, що використовується, забезпечують виконання кожним центром функцій, що як правило закладені в його назві. Центри управління системами супутникового зв'язку, що включають пристрої генерації, прийому і передачі сигналів, розподілу та мережеутворення, реалізують супутникові телекомунікаційні технології у вигляді режимів забезпечення функціонування багатофункціональних мереж станцій супутникового зв'язку необмеженої зв'язності (типу ISBM, IP-Ad vantage, TDMA, SCPC, Direc Way та аналогічних), розподільних, контролю і керування, що навчають. Центри Інтернет (ЦІ), яких може бути декілька (від 1 до n), містять у своєму складі необхідне маршрутизуюче, комутуюче, розподільне обладнання, апаратур у керування, контролю, комплексного захисту інформації, з'єднання з точками обміну трафіком і споживачами шляхом використання телекомунікаційних ліній будь-яких впроваджених у практику технологій (супутникових, радіо- і радіорелейних, радіотелефонних, стільникових зв'язків, кабельних, включаючи оптоволоконні тощо). Центри комутації забезпечують телефонний зв'язок (включаючи ІР-телефонію) і передачу даних усі х видів. З'єднання центрів у рамках універсального багатофункціонального телекомунікаційного апаратнопрограмного комплексу відповідає як призначенню кожного з центрів, так і маршруту р уху інформації відповідно до визначених видів послуг, що надаються комплексом. Запропонований винахід реалізовано на практиці та успішно використовується в закритому акціонерному товаристві ''Українські сателітарні системи". Винахід також може бути використаний у вже існуючих мережах суп утникового зв'язку для підвищення їх багато функціональності. Джерела інформації: 1. "Системы и станции фиксированной спутниковой связи". Справочное пособие, 1994-1997 гг., Москва, 1997. 2. Баркун М.А. "Ци фровые автоматические телефонные станции", Минск, 1990. 3. “Концепція розвитку зв'язку України до 2010 p” Київ, 2000. 4. “Основні положення створення та розвитку єдиної національної системи зв’язку України”, Київ, 1996. 5. Невдяев Л.И. "Мобильная связь 3-го поколения", Москва, 2000. 6. Лохмотков В.В., Пирогов К.И. "Анализ и оптимизация цифровых сетей интегрального обслуживания", Минск, 1991.