Спосіб профілактики метастазування під час хірургічного лікування хворих на рак шлунка

Спосіб профілактики метастазування під час хірургічного лікування хворих на рак шлунка, який включає часткове або повне видалення ураженого пухлиною шлунка, який відрізняється тим, що перед мобілізацією органа шляхом подачі рідкого азоту протягом 15-20 хвилин за допомогою пластичного кріоаплікатора ззовні заморожують пухлину, створюючи на поверхні кріоаплікатора температуру -150°С±130С, а на поверхні тканини 70°С±6°С. Корисна модель відноситься до області медицини, до її розділу - онкологи'. Відомий спосіб радикального лікування хворих на рак шлунку шляхом часткового або повного хірургічного видалення ураженого пухлиною органу по суті не передбачає дієвих заходів профілактики метастазування під час видалення пухлини. Спосіб виконують наступним методом: проводять лапаротомію, ревізію органів черевної порожнини, мобілізацію ураженого пухлиною органу , його резекцію з відновленням природної прохідності органу шляхом накладання анастомозу [1]. Недоліком даного способу є те, що в різні терміни після операції виникають рецидиви та метастази пухлини у віддалених органах Серед причин, які приводять до цього, провідна роль належить дисемінації ракових клітин під час виконання операції по кровоносному та лімфатичному руслах, а також їх міграція по просвіту органу з наступною імплантацією по лінії анастомозу або за його межами. Відомий спосіб профілактики метастазування під час часткового або повного видалення шлунку, включає попередню перев'язку магістральних судин з метою усунення загрози дисемінації ракових клітин під час мобілізації шлунку [2]. Недоліком даного способу лікування є те, що попередня перев'язка судин не виключає дисемінацію ракових клітин через лімфатичні судини і дрібні вени, веде до порушень в тканинах органу обумовлених гіпоксією, що можуть зумовити неспроможність анастомозу в післяопераційному періоді; звужує показання до радикального видалення пухлини оскільки виконується лише в тих випадках, коли є впевненість, що видалення органу можливе, оскільки передбачає його обов'язкове видалення. Задачею заявленої корисної моделі є підвищення ефективності профілактики метастазування під час хірургічного лікування хворих на рак шлунку шляхом підсилення абластики, за рахунок заморожування пухлини рідким азотом. Створена Інтраопераційна кріофіксації ракових клітин унеможливлює їх викид в кровоносне і лімфатичне русло. Задача вирішується тим, що у відомому способі профілактики метастазування під час хірургічного лікуання хворих на рак шлунку, який виконують шляхом подачі рідкого азоту на протязі 15-20 хвилин з допомогою пластичного кріоаплікатора заморожують з зовні пухлину, створюючи на поверхні кріоаплікатора температуру -150°С±13°С, а на поверхні тканини - 70°С±6 С. Спосіб виконують наступним чином: після лапаротомії та ревізії органів черевної порожнини до пухлини шлунку, з зовні, підводять пластичний кріоаплікатор. Після чого, за допомогою кріоустановки, наприклад "КріоелектронІка-4", подають рідкий азот на протязі 15-20 хвилин в залежності від розмірів пухлини, що створює на поверхні кріоаплікатора температура - 150°С±13°С, а на поверхні тканини - 70°С±6 С, в результаті чого весь об'єм пухлини повністю проморожується і утворюється зона суцільного льоду з фіксованими ю ю 6555 в ній раковими клітинами. Після чого виконують мобілізацію шлунку, готуючи його до часткового або повного видалення. Магістральні судини перев'язують та пересікають після повної мобілізації органу та перед видаленням макропрепарату. Візуальним критерієм визначення ефективності заморожування є зміна кольору і консистенції заморожуваних тканин. Тканини в зоні заморожування набувають білого кольору і скловидної консистенції і при постукуванні по них металевим інструментом дзвенять як скло. Уражений орган резектують частково чи повністю в залежності від локалізації' пухлини та її розповсюдження. Природну прохідність органу відновлюють шляхом накладання анастомозу. Прикладом конкретного виконання може бути наступний: Хвора П-о Л.П., 66 років, історія хвороби №4497, поступила в стаціонар 14.02.2000р. зі скаргами на постійні больові відчуття в лівій половині живота, відсутність апетиту, урчання, втрату сили. При поступленні у відділення абдомінальної онкології Київської міської онкологічної лікарні маса тіла 72кг, зріст 169см. На підставі даних ендоскопічного, рентгенологічного і патоморфологічного дослідження встановлено діагноз: рак нижньої третини шлунку, екзофітна форма. В анамнезі гіпертонічна хвороба, хронічний холецистопанкреатит. З боку аналізів крові та сечі - без суттєвих змін. Хворою себе вважає на протязі 5 місяців. Вперше звернулась за медичною допомогою 2 місяці тому назад. 21.02.2000р. хворій виконано субтотальну резекцію шлунку з інтраопераційним заморожуванням пухлини. Після лапаротомії, ревізія органів черевної порожнини засвідчила, що пухлина локалізувалась в нижній третині шлунку, розмірами 8х8см, проростає серозну оболонку, по ходу лівої шлункової артерії пальпувались збільшені лімфатичні вузли. До пухлини підведено попередньо змодельований по розмірах пухлини кріоаплікатор. Кріодія тривала на протязі 18 хвилин. Після ЦЬОГО проведено мобілізацію двох третин органу. Макропрепарат резектовано в межах здорових тканин на віддалі 5см від видимої зони заморожування, відразу після пересічення магістральних судин. Природна прохідність органу відновлена шляхом накладання анастомозу по Гоф Комп'ютерна верстка Д. Дорошенко мейстеру-Фінстереру, Лапаротомна рана зашита пошарове з підведенням до анастомозу дренажної трубки. Препарат: частина шлунку з пухлиною. Від видимої границі пухлини до проксимального розрізу - 9см і дистального - 5см. Пухлина та слизова оболонка, що потрапила в зону кріодеструкції багрово-синюшного кольору, набрякла, при інструментальній пальпації легко руйнується. Патогістологічне заключения: помірно диференційована аденокарценома шлунку, метастази раку в лімфатичних вузлах. Післяопераційний період проходив без ускладнень. На 10 добу зняті шви через один, на 11 - всі інші. На 12 добу хвора виписана зі стаціонару. Хвора пережила 3-літній період спостереження. В наведеному випадку виконано типічну субтотальну резекцію шлунку. Макропрепарат видалений в межах здорових тканин, поза межами зони заморожування, згідно вимог абластики, відступивши на 5-Эсм від видимого краю замороженої пухлини. Підтвердженням безпечності кріодії може бути відсутність розходження швів анастомозу у зв'язку з крюнекрозом у всіх хворих, котрим були виконані субтотальні резекції шлунку та гастректомії з інтраопераційною кріодеструкцією пухлини. Досвід застосування інтраопераційного заморожування пухлини з метою профілактики метастазування і рецидиву захворювання шляхом підсиленням заходів абластики, при виконанні 8 радикальних хірургічних втручань, свідчить, що цей спосіб лікування хворих на рак шлунку може бути рекомендований у всіх випадках, де є показання до даного об'єму операцій, при дотриманні умов, що забезпечують безпечне застосування низьких температур, здатних викликати кріодеструкцію оточуючих тканин. Клінічну апробацію даного методу лікування проведено на базі відділення абдомінальної онкології Київської міської' онкологічної лікарні. У всіх 8 випадках продемонстрована його ефективність і можливість використання в клінічній практиці. Джерела інформації 1. Русанов Н.А. Рак желудка. М., "Медицина".1984. С.234. 2. Клименков А.А., Патютко Ю.И, Губина Г.И. Опухоли желудка. М., Медицина. 1988.С.255. (Прототип). Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601