Спосіб корекції порушень імунного статусу у хворих з множинними пептичними виразками шлунка та дванадцятипалої кишки в комплексі хірургічного лікування

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме хірургії. Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значною розповсюдженістю захворюваності населення на пептичні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), яка щороку зростає, попереднім виявленням у хворих множинних пептичних виразок (МПВ) шлунку і ДПК, які резистентні до стандартного консервативного лікування, та нерідко рецидивують після проведення хірургічного (оперативного) лікування. Оскільки при попередніх дослідженнях було встановлено, що в патогенезі МПВ шлунку та ДПК суттєве значення мають порушення імунологічного гомеостазу, а саме формування вторинного імунодефіциту, проблема корекцій імунного статусу у хворих з МПВ шлунка та ДПК при проведенні хірургічного лікування актуальна та вельми важлива для клінічної практиці. Існує спосіб корекції порушень імунного статусу у хворих з МПВ шлунка та ДПК в комплексі хірургічного лікування шляхом введення хворим імуноактивного препарату тималіну (Іоффе І.В. Використання тималіну для корекції порушень імунологічного гомеостазу у хворих з множинними пептичними виразками шлунку та двадцятипалої кишки // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: 36. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1998. - Вип.1 (15). - С. 116-121). Цей спосіб єдиний відомий з наукової літератури, що торкається корекції порушень імунного статусу саме у хворих з множинними пептичними виразками шлунку та ДПК у комплексі хірургічного лікування, і тому він обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих з наявністю МПВ шлунку та ДПК введення тималіну не забезпечує повне відновлення імунологічного гомеостазу, що стосується особливо пацієнтів, які мешкають в умовах екологічно несприятливих регіонів, в тому числі великому промисловому регіоні Донбасу, де вони підлягають постійному впливу ксенобіотиків - хімічно шкідливих речовин, які забруднюють довкілля. Ксенобіотики у вигляді різних композицій хімічно небезпечних речовин, що входять до складу викидів та відходів металургійної, хімічної, коксохімічної, гірновугільної промисловості, забруднюють довкілля в індустріальне розвинутих регіонах України та інших країн світу, поступають до організму хвори х на МПВ шлунку та ДПК з продуктами харчування та атмосферним повітрям і ще більш пригнічують показники клітинного імунітету та в той же час активують аутоімунні реакції, тобто погіршують явища вторинного імунодефіциту, які в патогенетичному плані характерні для хворих на МПВ шлунку та ДПК. У таких пацієнтів введення тималіну недостатнє для корекції порушень з боку імунного статусу. Крім того, до складу тималіну входять баластні білки, які можуть сприяти посиленню аутоімунних реакцій у хворих на МПВ шлунку та ДПК. Отже, існуючий спосіб корекцій порушень з боку імунного статусу у хворих з МПВ шлунка та ДПК в комплексі хірургічного лікування потребує подальшого удосконалення. Задачею винаходу було удосконалення існуючого способу корекції порушень імунного статусу у хворих з МПВ шлунку та ДПК в комплексі хірургічного лікування, покращення імунологічних показників, у тому числі у пацієнтів, що постійно мешкають в умовах екологічно несприятливих регіонів та мають значно виражені вторинні імунодефіцитні стани. Вказана задача досягається шляхом використання при проведенні хірургічного лікування МПВ шлунку та ДПК в якості імуноактивного препарату тимогену. Тимоген має суттєві переваги відносно тималіну, оскільки, по-перше, це синтетичний дипептид, що складається з глутамінової кислоти та триптофану, тому він не містить у своєму складі баластних білків, та не викликає активацію аутоімунних реакцій, та по-друге, ви ходячи з даних фармакологічного вивчення тимогену, його імунокорегуюча дія в 100-1000 разів (на різних моделях імунодефіцитних станів) перевищує імунокорегуючу активність тималіну. Наша пропозиція щодо використання саме тимогену в якості імуноактивного препарату при хірургічному лікуванні хворих з МПВ шлунку та ДПК базується на даних особистого клінічного досвіду, який дозволяє вважати, що використання тимогену в комплексі хірургічного лікування хворих на МПВ шлунку та ДПК забезпечує відновлення імунологічного гомеостазу та сприяє його тривалому збереженню в подальшому, що в клінічному плані суттєво зменшує можливість виникнення рецидивів пептичної виразки після проведення хірургічного лікування. Раніше тимоген в комплексі хірургічного лікування МПВ шлунка та ДПК не використовувався. При розробці заявленого способу корекції порушень імунного статусу у хворих з МПВ шлунка та ДПК в комплексі хірургічного лікування нами були обстежені 2 групи хвори х з встановленим діагнозом МПВ, у тому числі основна група (36 осіб), в яких корекція порушень імунного статусу здійснювалася за допомогою заявленого способу та гр упа зіставлення (33 особи), в яких корекція порушень імунного статусу проводилася за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві гр упи обстежених хворих на МПВ шлунку та ДПК були рандомізовані за віком та статтю хворих, тривалістю та характером захворювання, особливостями його клінічного перебігу, в тому числі розміром та локалізацією пептичних виразок, їх кількістю, а також питомою вагою тих чи інших методів хірургічного втр учання. У цілому у хворих основної групи було проведено таке хірургічне лікування МПВ шлунка та ДПК: гастроектомія - 3 (8,35%) випадки; субто тальна резекція шлунку (по Бальфур у) - 25 (69,4%) випадків; резекція шлунку на виключення - 3 (8,35%) випадки; антрумектомія - 5 (13,9%) випадків. У групі зіставлення виконувалися такі хірургічні операції: гастректомія - 4 (12,1%) випадки; субтотальна резекція шлунку (по Бальфуру) - 27 (81,8%) випадків; антрумектомія - 2 (6,1%) випадки. Отже, а питомою вагою тих чи інших хірургічни х операцій у обстежених пацієнтів в основній групі та групі зіставлення обидві групи були практично однакові. У технічному плані використання заявленого способу корекцій порушень імунного статусу у хворих з МПВ шлунка та ДПК здійснювалося таким чином. Тимоген вводили хворим починаючи з передопераційного періоду в дозі 0,1мг внутрішньом'язово 1 раз на добу увечері та введення препарату продовжували у післяопераційному періоду. Усього здійснювали 7-10 ін'єкцій тимогену, в залежності від досягнутого ефекту. При необхідності (у випадках неповної корекції порушень імунного статусу) може бути проведений повторний курс введення тимогену в диспансерному періоді, з інтервалом 1-2 місяці після завершення першого курсу - також 7-10 ін'єкцій препарату по 0,1мг 1 раз на добу під контролем імунологічного обстеження у динаміці. Імунологічні показники до початку проведення лікування в обох групах були однотиповими. Порушення імунного статусу в обстежених хворих на МПВ шлунку та ДПК характеризувалися Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно зі зниженням кількості циркулюючих Т-хелперів/індукторів (CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, що відображає співвідношення Т-хелперної та Т-супресорної субпопуляцій Т-лімфоцитів (таблиця 1). У цілому отримані дані імунологічного обстеження свідчили, що у хвори х обох груп до початку корекції були однотипові порушення імунологічного статусу. Дійсно, абсолютна кількість CD3+- клітин (загальна популяція Тлімфоцитів) була знижена в 1,4 разів відносно норми (Р0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітка: в таблицях 1 та 2 показник Р обчислений між даними основної групи та групи зіставлення Після завершення курсу корекції в основній групі обстежених хворих, яка отримувала корекцію згідно до заявленого способу, відмічалося суттєве покращення імунологічних показників, а саме - ліквідація Т-лімфопенії, тобто нормалізація загальної кількості лімфоцитів з фенотипом (CD3+), збільшення до норми кількості СD4+лімфоцитів (Т-хелперів/індукторів), нормалізація імунорегуляторного індекса CD4/CD8 (Th/Ts) (таблиця 2). Отже, отримані дані свідчать про ліквідацію імунодефіциту в обстежених хворих основної групи, які отримували корекцію відповідно до заявленого способу. У групі зіставлення, яка отримувала корекцію згідно до відомого способу-прототипу, позитивні зміни імунологічних показників були суттєво меншими. Тому після завершення курсу корекції в групі зіставлення в обстежених пацієнтів відмічалися помірно виражені зсуви імунологічних показників, що свідчать про збереження порушення з боку імунологічних показників. Так, у хворих із гр упи зіставлення вірогідно нижче норми був рівень (CD3+) та CD4+-лімфоцитів, тобто загальної популяції Т-клітин та кількості Т-хелперів/індукторів, а також імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (таблиця 2). Таблиця 2 Вплив заявленого та відомого способів корекції імунного статусу на імунологічні показники у обстежених хворих на МПВ (М±m) Імунологічні Норма Основна група (n=36) Група зіставлення (n=33) Р показники CD3+ % 69,3±2,1 67,7±2,0 55,2±1,8