Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту в помірної активності

Винахід відноситься до медицини, а саме до інфекційних хвороб, і може бути використаний для лікування хронічного вірусного гепатиту В помірної активності. Відомий спосіб лікування вірусного гепатиту В з використанням препарату гепасол-А [1]. Цей спосіб базується на внутрішньовенному крапельному введені 500мл розчину вказаного препарату на протязі 7-10 діб. Незважаючи на можливість парентерального призначення препарату, відсутність його пероральних форм виключає тривале його використання, що не дозволяє досягти більш стійкого терапевтичного ефекту. Крім того, багатокомпонентний склад даного лікувального засобу збільшує ризик виникнення побічних явищ у вигляді ідіосинкразії до його компонентів та розвитку гіперкаліємії, що потребує постійного контролю з боку електролітного балансу крові. Відомий спосіб застосування гепа-мерцу для лікування печінкової енцефалопатії при цирозі печінки [2]. Препарат вводять за схемою: 1 тиждень - внутрішньовенно краплинно 20г на 400мл фізіологічного розчину одноразово; 2 тижні - перорально в дозі 18г на добу триразове за 30 хвилин до прийому їжі на протязі 14 днів. Використання в комплексній терапії хворих гепа-мерцу дає можливість більш ефективно регулювати метаболічні процеси в гепатоцитах, стимулювати знешкодження і елімінацію аміаку. Однак, застосування гепа-мерцу для лікування хронічного вірусного гепатиту В помірної активності не відомо. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту В з використанням лікувального засобу цитраргініну в дозі 20-30мл на добу, розчину для внутрішнього застосування на протязі 14 діб [3]. Недоліком вказаного способу є незначний терапевтичний ефект через відсутність парентеральної форми препарату. Крім того, відомо що аргінін приймає опосередковану участь в утилізації аміаку крові, що зумовлює його нижчий терапевтичний вплив, порівняно з препаратами, що містять орнітин. В основу запропонованого винаходу поставлена задача вдосконалення способу лікування хронічного вірусного гепатиту В помірної активності шляхом використання нового препарату гепатопротекторної, антиоксидантної дії гепа-мерц, що дозволить досягти більш швидкого, стійкого і повноцінного лікувального ефекту, направленого на відновлення рівня білірубіну в крові, активності амінотрансфераз, показників осадкових проб та протеїну і ліпідограм крові, рівня сечовини та креатиніну, нормалізацію показників окислювальновідновних реакцій. За рахунок цього досягається скорочення термінів лікування і забезпечується диференційний підхід до терапії хворих. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, використовують гепа-мерц спочатку внутрішньовенно краплинно в дозі 10г на добу, який розчиняли в 200мл фізіологічного розчину, на протязі 7-9 діб, потім - перорально 9г на добу в 3 прийоми за 30 хвилин до приймання їжі на протязі 14-17 діб. Винахід виконується наступним чином: Обстежено 160 хворих на хронічний вірусний гепатит В помірної активності різних вікових та статевих груп: 1) 20-39; 2) 40-49; 3) 50-59; 4) 60 і старіші, із яких 80 отримували базисну терапію і 80-ти хворих - до загальновизнаної терапії додавали гепа-мерц спочатку внутрішньовенне краплинне в дозі 10г на добу, який розчиняли в 200 мл фізіологічного розчину, на протязі 7-9 діб, потім - перорально в дозі 9г на добу: 1 пакетик (3г) розчиняли в одній склянці теплої кип'яченої води або чаю і призначали за 30 хвилин до приймання їжі 3 рази на добу на протязі 14-17 днів. Курс лікування складав 21-26 днів. Ефективність лікування оцінювали за загальним станом хворих, об'єктивним статусом та показниками клініко-лабораторних тестів. Проведені дослідження впливу гепа-мерцу на активність ферментів трансмембранного транспорту іонів, а саме НаД-АТФази в еритроцитах крові хворих на хронічний вірусний гепатит В. Таблиця 1 Вік обстежених (роки) 20-39 40-49 50-59 60 і старіші Хворі Донори Чоловіки 23,6±0,6 18,3±0,7 12,1±0,6 8,3±0,5 Жінки 31,8±0,6 29,5±0,7 23,2±0,7 18,4±0,6 1 15±0,5 9,6±0,6 5,3±0,5 3,1±0,4 Чоловіки 2 18,6±0,6 12,4±-0,4 7,2±0,5 4,3±0,5 3 21,1±0,6 14,7±0,5 8,6±0,6 5,5±0,5 1 23,9±0,4 19,4±0,7 13,9±0,5 9,1±0,5 Жінки 2 26,8±0,5 22,4±0,8 15,6±0,5 11,6±0,6 3 29,5*±0,7 26,4±0,6 18,7±0,5 14,5±0,6 де: *р>0,05 стосовно одновікового контролю 1- надходження до стаціонару, 2 - 10 день госпіталізації, 3-випис Аналіз отриманих результатів (табл.1) показав, що за умов хронічного вірусного гепатиту В спостерігаються досить істотні зміни активності Na, K-АТФази, що, очевидно, є ознакою деструктивних змін в мембранах не тільки гепатоцитів, але і еритроцитів. Встановлено, що при госпіталізації хворих чоловіків віком 20-39 років активність Nа, К-АТФази була нижчою за аналогічні показники у здорових донорів на 36,5%, у цей же час у хворих 2-ї вікової групи - на 47,8%, 3-ї - на 56,6%, 4-ї - на 63,1%. У хворих жінок на хронічний вірусний гепатит В під час госпіталізації активність Nа, К-АТФази була нижчою за одновіковий контроль вищеназваних вікових групвідповідно: на 24,8%, 34,3%, 40,1%, 50,5%. На 10 день госпіталізації та загальновизнаного лікування активність Na, K-АТФази достовірно підвищувалась порівняно з аналогічними значеннями на момент госпіталізації у всіх вікових групах хворих, але при цьому залишалась нижчою за рівень одновікових донорів: у чоловіків віком 20-39 років - на 21,3%, 40-49 років - 32,3%, 50-59 років - 40,1%, 60 років і старіших - 47,8%, у жінок на цей час - відповідно: на 15,6%, 24,1%, 32,8%, 37,1%. Незважаючи на використання загальновизнаних терапевтичних заходів та позитивні показники інших клініко лабораторних обстежень на момент виписки із стаціонару активність Nа, K-АТФази в еритроцитах крові хворих залишалась достовірно нижчою за показники контролю, не дивлячись на те, що вона достовірно посилювалась порівняно з усіма попередніми термінами. І лише у хворих жінок 1-ї вікової групи на час виписки із стаціонару активність ферменту в еритроцитах достовірно посилювалась як по відношенню до показників на час госпіталізації, так і 10 дня перебування в стаціонарі. Таким чином, викладані вище результати досліджень показують, що хронічний гепатит супроводжується значним зниженням активності Nа, K-АТФази в еритроцитах хворих чоловіків і жінок усіх вікових груп. Виразність виявлених змін та їх глибина в повній мірі залежать від віку та статі хворих. При цьому, незалежно від вікової групи більш глибокі зміни активності Nа, K-АТФази спостерігались у хворих чоловіків. Додавання до базисної терапії хворих на хронічний вірусний гепатит В гепа-мерцу (табл.2) сприяло достовірному посиленню активності Na, K-АТФази в еритроцитах крові хворих чоловіків і жінок усіх вікових груп вже на 10 день лікування. На момент виписки із стаціонару активність Na, K-АТФази в еритроцитах крові хворих чоловіків і жінок 1-ї і 2-ї вікових груп майже досягала рівня здорових донорів, а існуючі відхилення носили недостовірний характер. На цей час активність ферменту в еритроцитах крові хворих чоловіків 50-59років, складала 84,7%, 60 років і старших - 84,4% стосовно одновікових донорів, у хворих жінок відповідно - 89,2%; 87,4%. Таблиця 2 Вік обстежених (роки) 20-39 40-49 50-59 60 і старіші Хворі Донори Чоловіки 23,6±0,6 18,3±0,7 12,1±0,6 8,3±0,5 Жінки 31,8±0,6 29,5±0,7 23,2±0,7 18,4±0,6 1 15,4±0,7 9,2±0,6 5,6±0,6 3,5±0,5 Чоловіки 2 21,2±0,5 15,3±0,7 9±0,6 6,1±0,6 3 24,4*±0,6 17,2*±0,6 10,2±0,5 7±0,5 1 23,6±0,7 19,8±0,7 13,5±0,7 18,2±0,7 Жінки 2 28,5±0,7 24,8±0,7 18,9±0,8 14,3±0,6 3 33,9*±0,6 28,1*±0,7 20,7±0,7 16,1±0,6 де: *р>0,05 стосовно одновікового контролю 1- надходження до стаціонару, 2 - 10 день госпіталізації, 3-випис Таким чином, проведені дослідження показують, що використання в комплексній терапії гепа-мерцу позитивно впливає на активність ферментів трансмембранного транспорту іонів Na+ і К+, а саме Na, K-АТФази в еритроцитах крові хворих на хронічний вірусний гепатит В помірної активності, доказом чого є її посилення, особливо помітне у хворих 1-ї та 2-ї вікових груп. При цьому кращий терапевтичний ефект відзначається у хворих жінок порівняно з чоловіками з усіх вікових групах хворих. Приклад конкретного використання способу: Хворий М.,48 років госпіталізований в міську інфекційну лікарню зі скаргами на загальну слабкість, зниження апетиту, відчуття важкості в підребір’ї, жовтяницю. Об'єктивно: помірна жовтяниця, астенія, нудота, розміри печінки до 3-4см нижче краю ребра. При проведені клініко-лабораторного обстеження встановлено: загальний білірубін - 56мкмоль/л; протромбінівий індекс - 81%, аланінамінотрансфераза - 3,3г/л, тимолова проба - 9од., альбумін- g -глобуліновий коефіцієнт - 2,3. Після проведеного лікування на 10 день використання гепа-мерцу за запропонованою схемою на фоні загальноприйнятої базисної терапії спостерігалось позитивна динаміка клінічних проявів, астено-вегетативний синдром зник на 4 день від початку лікування, починаючи з 3 дня покращився апетит. Зберігалась гепатомегалія - 2,5-3см, знизилась трансаміназна активність в сироватці крові аланінамінотрансфераза-1,4 г/л, знизився вміст загального білірубіну - 32мкмоль/л, відмічено збільшення вмісту альбуміну (альбумін- g -глобуліновий коефіцієнт - 2,7), відновився протромбіновий індекс, показники тимолової проби. Після завершення курсу лікування спостерігалась нормалізація загального стану хворого та основних клініколабораторних тестів, які на момент виписки із стаціонару майже досягали рівня контролю, а існуючі відхилення носили недостовірний характер. В порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення дозволяє отримати більш повноцінний, швидкий 1 стійкий лікувальний ефект, направлений на нормалізацію метаболічних порушень, зниження морфоструктурних змін, активацію репаративних процесів у гепатоцитах при хронічному вірусному гепатиті В помірної активності. Джерела інформації: 1. Гепасол-А: известные и неизвестные возможности препарата / Л.Ф.Чернецова, М.Д.Орлов, А.И. Сметанин и др.// Рос. журн.гастроэнтеро-,гепато-и колопроктологии. - 2001. - T.11, №2 - С.61-64. 2. Надинская М.Ю., Подымова С.Д. Гепа-мерц (орнитин-аспартат) в лечении печеночной энцефалопатии при циррозе печени // Рос. журн.гастроэнтеро-,гепато-и колопроктологии. - 1999. - Т.9, №1. - С.53-56. 3. Березок I.В., Палій І.Г. Досвід застосування цитраргініну при функціональних порушеннях та органічних захворюваннях печінки // Сучасна гастроентерологія. - 2002. - Т.7, №1. - С.74-77.