Спосіб профілактики плацентарної дисфункції у вагітних з пієлонефритом

Спосіб профілактики плацентарної дисфункції у вагітних з пієлонефритом, що здійснюють шляхом застосування метаболічної терапії, який від 3 ється про- і антиоксидантна рівновага в межах, що є близькими до оптимальних. Для забезпечення повноцінного формування і функціонування фетоплацентарного комплексу, профілактики затримки розвитку плода під час вагітності проводять в стаціонарі коригуючу терапію тівортином у розчині для інфузій по 100 мл один раз на добу внутрішньовенно, повільно - 10 крапель за хвилину у перші 10-15 хвилин, потім швидкість введення можна збільшити до 30 крапель за хвилину у другому триместрі вагітності протягом 8-10 днів, у третьому триместрі протягом 10-15 днів через день на тлі застосування у обох триместрах препарату ессенціале у дозі 1 капсула 3 рази на день загальним курсом 25-30 днів. В амбулаторних умовах вагітним призначають тівортин по 5 мл тричі на добу двотижневим курсом у термінах 12-16, 24-28, 32-36 тижнів вагітності. За результатами комплексного обстеження організму матері і плода роблять висновок про клінічну ефективність способу профілактики. Поряд із загальноклінічним обстеженням проводять біохімічні та імуноферментні дослідження, зокрема - визначення вмісту продуктів ПОЛ - малонового діальдегіду (МДА) та дієнових кон'югатів (ДК). Для оцінки стану ФПК проводять ультрасонографічне дослідження з визначенням біометричних показників плода, ехоструктури плаценти, з оцінкою біофізичного профілю плода та допплерометрією кровотоку. За заявленим способом було проведено профілактику плацентарної дисфункції у 22 вагітних з пієлонефритом. Завдяки застосуванню тівортину в Комп’ютерна верстка Мацело В. 66405 4 сполученні з ессенціале у всіх клінічних випадках вагітність перебігала фізіологічно. Таким чином, запропоноване технічне рішення, в порівнянні з прототипом, дозволяє досягти більш вираженого профілактичного ефекту, підвищення надійності профілактики плацентарної дисфункції у вагітних з пієлонефритом, скоротити число ускладнень вагітності та загибелі плода, може бути застосоване у широкій медичній практиці. Джерела інформації: 1. Сидельникова В.М. Актуальные проблемы невынашивания беременности. Клинические лекции. - М., 1999. 2. Антиоксиданты в лечении фетоплацентарной недостаточности при осложненном течении беременности / Чайка В.К., Ткаченко Н.В., Акимова И.К., Трифонова Е.Ф. // Архив клин. и эксперим. медицины. - 1996. - Т.5, № 2. - С. 200-202. 3. Бойчук А.В., Нікітіна І.М. Патогенетична роль донаторів оксиду азоту в комплексній профілактиці затримки розвитку плода у вагітних з хронічною інтоксикацією солями важких металів // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2010. - № 1. - С. 53-57. 4. Манасова Г.С. К вопросу о воздействии оксида азота на маточно-плацентарный кровоток / Манасова Г.С., Кожухарь А.В. // Тезисы II Международного медицинского конгресса студентов и молодых ученых. - Тернополь, 1998. - С. 316-317. 5. Манасова Г.С. Можливості застосування донорів оксиду азоту при лікуванні фетоплацентарної недостатності / Одесский медицинский журнал. - 2000. - № 2. - С. 55-57. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601