Спосіб термохімічної обробки свердловин

Винахід відноситься до засобів інтенсифікації свердловин в нафтовій та газовій промисловості, зокрема до способів дії на привибійну зону, закальматовану асфальто-смолистими та парафіновими відкладами (АСПВ). В практиці видалення АСПВ, що екранують продуктивний пласт від свердловини, найбільше застосування знайшли способи теплової дії, серед яких особливе місце займає термохімічний спосіб з проходженням екзотермічної реакції безпосередньо в зоні продуктивного пласта (В.Д. Патра, О.І. Акульшин, Ю.О. Зарубін - Деякі результати впровадження технології термохімічної обробки привибійної зони пласта. НГП 1998 №3). Рекомендовані екзотермічні реакції, які характеризуються достатньо високим тепловим ефектом та технологічністю використання мають також загальний для них недолік - корозійну дію на свердловинне обладнання через наявність в реакційній суміші кислоти. Відомий спосіб термохімічної обробки пласта (а.с. СССР №1739014А, МПК Е21В43/27, 43/24), з використанням карбаміду, нітриту натрія та азотної кислоти в неактивній формі, взаємодія яких створює кількість теплоти, яка достатня для розплавлення АСПВ в привибійній зоні пласта (ПЗП). Недоліком цього способу є те, що неактивна форма азотної кислоти має місце тільки до моменту її з'єднання з нітритом натрію, після чого кислота знову стає активною. Таким чином, неактивна форма азотної кислоти має місце тільки при її транспортуванні до привибійної зони пласта і не попереджує корозію свердловинного обладнання в привибійній зоні. Метою винаходу є підвищення продуктивності та тривалості роботи нафтових свердловин, розширення асортименту матеріалів для екзотермічної реакції з відмовою від використання кислот для попередження корозіїї свердловинного обладнання в привибійній зоні та виключення важкодоступних матеріалів. Поставлена мета досягається тим, що необхідна кількість тепла для видалення АСПВ утворюється в процесі окисно-відновної реакції між перекисом водню та сірчанокислим залізом [II] в присутності метилового спирту, при наступному співвідношенні компонентів (%мас)метиловий спирт 40-45, перекис водню 25% 40-45, сірчанокисле залізо [II] 5-10 та вода – решта . Матеріали та продукти взаємодії екзотермічної реакції не здійснюють корозійної дії на свердловинне обладнання. Моделюванням процесу термохімічної дії на продуктивний пласт встановлено, що тепловий ефект 1м 3 реагуючої суміші складає 19,2МДж, що перевищує ефект від широко застосовуваної реакції між соляною кислотою та лугом. Запропонований склад термохімічної реакції має ряд переваг: - матеріали, що використовуються не викликають корозії свердловинного обладнання, входять в список дозволених в нафтовій та газовій промисловості для дії на свердловину (див. НХ №5 за 2000р.); - продукти термохімічної реакції є водорозчинними та екологічно безпечними; - термохімічна обробка свердловини здійснюється з використанням стандартної техніки шляхом послідовної доставки на вибій хімічних реагентів в стані розчину та суспензії; першою закачується суміш метилового спирту з 25%-ним перекисом водню, другою - водяна суспензія сірчанокислого заліза [II]. Масове співвідношення матеріалів СН3ОН:Н2О2:FеSO4 :Н2O=1:1:0,1:0,2 Приклад 1 Вибій свердловини 3500м Інтервал продуктивного 3480пласта 3450м Підвіска насосу 2200м Статичний рівень 1000м Порядок роботи по інтенсифікації: 1. ліфтові тр уби опускаються до вибою; 2. в привибійну зону закачується перша суміш (перекис водню з метиловим спиртом в ваговому співвідношенні 1:1); 3. через розділювальну рідину (вода або метиловий спирт) закачується суспензія сірчано-кислого заліза в воді в кількості 15% від ваги першої суміші; 4. здійснюється продавка обох сумішей до ПЗП з визначенням об'єму з врахуванням статичного рівня в свердловині; 5. ліфтові труби одразу (остигання розігрітої привибійної зони іде зі швидкістю 3°С за годину) піднімаються на планову висоту підвіски; 6. в свердловину спускається глубинний штанговий насос, починається відкачка пластового флюїду. Приклад 2 Вибій свердловини 1200м Інтервал продуктивного 1180-1140м пласта Підвіска ліфтових тр уб та глибинного насосу 2200м Статичний рівень 1160м (момент припинення відкачки через спорожнення свердловини) Порядок роботи по інтенсифікації. 1. в затрубний (вільний від рідини) простір свердловини закачується суміш перекису водню та метилового спирту в масовому співвідношенні 1:1 в кількості, необхідній для заповнення свердловини в інтервалі 1200-1160м; 2. слідом за першою сумішшю без розділюючої рідини закачується в затрубний простір суспензія сірчанокислого заліза [II] в об'ємі 20-30% від першої суміші (з вра хуванням втрат від адгезії на обсадній та ліфтовій колоні труб); 3. дається дві години на стікання суміші по трубах та саму термохімічну реакцію; 4. робота глубинного насосу відновлюється. Технічний результат способу проявляється в: - збільшенні продуктивності та тривалості роботи нафтових свердловин, закальматованих АСГІВ; - відсутності корозійної дії термохімічної обробки ПЗП на свердловинне обладнання; - екологічній безпеці термохімічної дії на продуктивний пласт.