Спосіб грохочення та зневоднювання матеріалів, що важко класифікуються

1. Спосіб грохочення і зневоднювання матеріалів, які важко класифікуються, що включає пода 3 які важко класифікуються, що включає подачу вихідного матеріалу на просіваючу поверхню, просівання і переміщення матеріалу за допомогою гравітації і вібрації, а також додатковий механічний вплив, що змінюється в часі, який відрізняється тим, що на поділюваний матеріал і рідину впливають у локальних областях нормальними і зрушуючими імпульсами, що змінюють по довжині просіваючої поверхні. Класифікація і зневоднювання матеріалів відбувається в результаті їхнього проходження крізь чарунки просіваючої поверхні. Наявність у порових каналах капілярної вологи, що при зазначених режимах не видаляється, призводить до злипання матеріалу в конгломерати і забивання чарунок. При розділенні за класом меншим, ніж капілярна постійна, цьому процесу перешкоджають сили поверхневого натягу, що долаються за рахунок динамічного впливу шляхом надання матеріалу і просіваючій поверхні нормальних і зрушуючих імпульсів. Імпульси здійснюють ударними елементами кулястої (шарами) чи еліпсоїдної форми, що мають різні розміри. При створенні збурювань кулі вдаряють матеріал, видавлюючи з нього воду. За рахунок нанесення матеріалу і просіваючій поверхні у локальних областях нормальних імпульсів підсилюються коливання просіваючої поверхні і матеріалу на ній, інтенсифікуючи процес класифікації і зневоднювання. Оскільки збурююча сила спрямована під кутом до просіваючої поверхні, шари падають на неї також під кутом, надаючи матеріалу зрушуючий імпульс, що сприяє більш інтенсивному його розпушенню і руйнуванню капілярних містків між частками. Ударні елементи еліпсоїдної форми при віброзбуреннях отримують обертальні рухи з одного боку на інший, збільшуючи при ударі зрушуючі імпульси. Так як товщина шару матеріалу змінюється по довжині робочої поверхні, то на нього необхідно впливати порізному, тому імпульси також змінюють по довжині просіваючої поверхні. Усе це призводить до більш інтенсивного розпушення перероблюваної сировини і проходженню через нього води, внаслідок чого підвищується ефективність поділу матеріалу, очищення просіваючої поверхні від часток, що Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 67194 4 застрягли в отворах, і налиплого матеріалу, що інтенсифікує процес класифікації і зневоднювання. Таким чином, інтенсифікується режим коливань не всієї маси короба, а тільки грохотованого матеріалу і просіваючої поверхні без додаткового підведення потужності. Проте, у випадку класифікації пульп наявність такого впливу призводить до більш інтенсивного видалення рідини з матеріалу і руйнуванню в чарунці просіваючої поверхні водяної плівки, обумовленої поверхневим натягом і в'язкістю рідини. Це сприяє вільному проходженню тонких твердих часточок крізь просіваючу поверхню разом з рідиною і забезпечує високу ефективність класифікації тонкодисперсних матеріалів і зневоднювання. Приклад конкретного здійснення способу грохочення і зневоднювання матеріалів, що важко класифікуються. У лабораторних умовах на моделі грохота, оснащеному регуляторами амплітуди і частоти, з просіваючою поверхнею у вигляді металевої сітки з чарункою 0,1 мм, на якій знаходилися ударні елементи у вигляді кульок діаметром від 10 до 25 мм, було виконано експерименти із визначення ефективності класифікації і зневоднювання часток кварцу розміром +0-10 мм. Вологість вихідного продукту складала 3035 %. Вивчався вплив частоти й амплітуди коливань на просівання матеріалу і зневоднювання надрешітного продукту. Спочатку експерименти проводилися при амплітуді збурень 1 мм і їх частоті 20 Гц. При цих параметрах кульки коливаються, але працюють у безударному режимі. В результаті експериментів вологість надрешітного продукту знизилася до 2025 %, при цьому ефективність поділу класу +00,1 мм складала 3540 %. Далі амплітуду збурень було збільшено до 4 мм при їх частоті 20 Гц. При цих умовах було реалізовано режими періодичного відриву кульок від просіваючої поверхні і нанесення по ній і перероблюваному матеріалу ударів. У результаті експериментів вологість надрешітного продукту зменшилася до 1416 %, при цьому ефективність поділу класу +0-0,1 мм підвищилася до 6070 %. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601