Спосіб оцінки вегетативного забезпечення діяльності серцево-судинної системи

Винахід належить сфері медицини, а саме кардіології, і може бути застосований для оцінки вегетативної діяльності серцево-судинної системи. Відомо, що ве гетативне забезпечення діяльності (ВЗД) серцево-судинної системи (ССС) характеризує здатність вегетативної нервової системи забезпечувати даний рівень регуляції функції серця та судин в ході виконання організмом тієї чи іншої діяльності (2; 3; 4). Однак у трактуванні результатів вегетологічного обстеження хворого досі не було розроблено зручних для практичного застосування та водночас достатньо інформативних кількісних і якісних способів оцінки зазначеного компоненту вегетативної регуляції (ВР). Тим часом стан ВЗД багато в чому визначає рівень фізичної працездатності людини. Нині ВЗД досліджують за допомогою моделювання тієї чи іншої діяльності: дозоване фізичне навантаження; проби положення - орто- та кліностатична; розумове навантаження - додавання, множення чисел, складання слів; емоційні проби - негативні чи позитивні емоції (2; 3; 4). Зазначені способи знаходять своє застосування в експериментальному вивченні стану ВР та спортивній медицині. Вони відзначаються складністю методики проведення, відсутністю чітких кількісних і якісних критеріїв оцінки результатів обстеження та рідко застосовуються в лікарській практиці. Альтернативних способів, які позбавлені вказаних недоліків, під час огляду сучасної літератури та періодичних видань не знайдено. Найбільш близьким до заявленого способу є спосіб дослідження ВЗД шляхом оцінки змін показників автоматизованого аналізу варіабельності серцевого ритму під час моделювання тієї чи іншої діяльності з урахуванням латентності, тривалості та полярності тренду динаміки частоти серцевих скорочень (Кутерман Е.М. та ін., 1981; 3). Зазначений спосіб хоча й відрізняється високою інформативністю та конкретністю характеристики ВЗД, проте потребує застосування систем автоматизованого аналізу попередніх даних, громіздких математичних обчислень. Все це значно ускладнює його практичне застосування. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу оцінки вегетативного забезпечення діяльності серцево-судинної системи шляхом аналізу кривої частоти серцевих скорочень під час велоергометричного дослідження за стандартним протоколом та проведення диференційної діагностики різних типів вегета тивної регуляції, використовуючи максимально прості та достатньо інформативні кількісні критерії. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, визначають тип вегетативного забезпечення діяльності (ВЗД) серцево-судинної системи в залежності від початкового значення ЧСС (початковий вегетативний тонус) і середнього значення його приросту під час проведення велоергометри" (питоме ВЗД) та, враховуючи різницю між початковим та кінцевим значенням ЧСС (резерв ВЗД), судять про наявність чи відсутність таких порушень вегетативної регуляції як надмірне чи недостатнє ВЗД (значення питомого ВЗД відповідно більше 8,92 та менше 5,66 на фоні зниження толерантності до фізичного навантаження), зменшення резерву ВЗД - менше нижньої межі вікової норми за формулою "125 - вік обстежуваного" та власне вегетативна дисфункція синусового вузла - на фоні початкової парасимпатикотонії (ЧСС менше 64) зменшення чи нормальне значення питомого ВЗД. Параметри оцінки ВЗД серцево-судинної системи (фіг.1). 1. Вегетативний тонус (ВТ) - відносно статичний стан вегетативної регуляції, що визначає спрямованість і виразність реакції ВНС у відповідь на дію різноманітних подразників - значення базальної ЧСС (ЧССпоч). 2. Власне вегетативне забезпечення - приріст значення ЧСС за заданий етап проведення ВЕМ (DЧСС). 3. Резерв ВЗД - різниця між кінцевим і базальним значенням ЧСС; визначається станом синусового вузла та ВНС, характерологічними особливостями, віком («220-вік») пацієнта. РВЗД = ЧССкінц -ЧССпоч.. 4. Питоме ВЗД (елементарного етапу проведення проби) - це відношення резерву ВЗД до часу виконання фізичної роботи (t) під час ВЕМ за вказаним протоколом; характеризує функціональну взаємодію вегетативної регуляції та серцево-судинної системи (визначає ступінь вегетативної аферентації). ПВЗД= РВЗД/t. Фіг.1. Складові поняття вегетативного забезпечення: ВВЗД - власне вегетативне забезпечення діяльності; РВЗД - резерв ВЗД; ПВЗД - питоме ВЗД. Стандартний протокол ВЕМ полягає в переривчастому збільшенні потужності навантаження (50, 100, 150, 200Вт) - по 5 хвил на проведення кожного етапу з 3-хвилинними відпочинками між ними. Момент припинення проби визначається суб'єктивною толерантістю до фізичного навантаження на фоні ЧСС, що відповідає 75-100%-ому рівню аеробної спроможності (1). Отримана в такий спосіб крива ЧСС має лінійний характер (фіг.2). 3-хвилинні відпочинки між етапами проби необхідні для виключення впливу метаболічного фактора (кисневої заборгованості) на характер кривої пульсу та більшій залежності останньої від стану ве гетативної регуляції. Фіг.2. Крива ЧСС під час проведення ВЕМ за протоколом переривчастого збільшення потужності фізичного навантаження. Умовні позначки: 1 - попередні значення ЧСС; 2-6 - 1-5-а хвилини навантаження 50Вт; 7-8 - 1 та 3-я хвилини реституції; 9-13 - 1-5-а хвилини навантаження 100Вт; 14-15 - 1 та 3-я хвилини реституції; 16-20 - 1-5-а хвилини навантаження 150Вт; 21-22 - 1 та 3-я хвилини реституції; 23-27 - 1-5-а хвилини навантаження 200Вт. Нижче представлені діагностичні критерії норми та порушень ВЗД серцево-судинної системи (табл.): Таблиця Критерії оцінки ВЗД серцево-судинної системи Тип вегетативного тонусу Ваготонічний - 1 Нормотонічний - 2 Симпатикотонічний - 3 Значення ЧССпоч 87 Питоме вегетативне забезпечення Збільшення - А Нормальне значення - В Зменшення - С Значення ПВЗД >8,92 5,66-8,92