Спосіб лікування аплазії великогомілкової кістки у дітей та підлітків

Винахід стосується медицини, зокрема ортопедії і може бути використаний для хірургічного лікування аплазії великогомілкової кістки. Лікування аплазії великогомілкової кістки у дітей та підлітків до теперішнього часу є проблематичним, оскільки таких дітей у більшості випадків протезують або проводять хірургічне лікування, яке направлене на анкілозування колінного суглоба. Відомий спосіб лікування аплазії великогомілкової кістки (1), взятий нами за прототип, який включає переміщення малогомілкової кістки під суглобову поверхню стегна за допомогою шарнірно-дистракційного апарату, одночасну ліквідацію контрактури колінного суглоба, фіксацію репонованої малогомілкової кістки після зняття апарату до стегна за допомогою хрестоподібних зв'язок із синтетичного матеріалу або до рудимента великогомілкової кістки. Недоліком відомого способу є створення хрестоподібних зв'язок із синтетичного матеріалу та відсутність можливості забезпечення нормального біомеханічного функціонування утвореного суглоба. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування аплазії великогомілкової кістки у дітей та підлітків, в якому шляхом формування “колінного суглоба” вирішується біомеханічна проблема опори та рухів у нижній кінцівці і поліпшується косметичний ефект. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування аплазії великогомілкової кістки у дітей та підлітків, який включає переміщення голівки малогомілкової кістки до дистального кінця стегнової, фіксацію сегментів шпице-стержневим апаратом та формування зв'язок, згідно з винаходом, на дистальному кінці останньої формують виямку, проксимальний кінець малогомілкової кістки округлюють і вправляють у сформовану виямку, потім формують зовнішню і внутрішню бокові зв'язки із прилеглих до кістки матеріалів, а сухожилок чотирьохголового м'яза пересаджують на передню поверхню малогомілкової, що дозволяє подовжити нижню дефектну кінцівку, надати їй опорну й динамічну функцію, створивши таким чином умови для біомеханічного її функціонування, та поліпшити косметичний ефект. Утворенням виямки на дистальному кінці стегнової кістки та вправленням у неї округленого проксимального кінця малогомілкової кістки формують відсутній раніше колінний суглоб. Створення зовнішньої і внутрішньої бокових зв'язок із прилеглих до кістки матеріалів та пересадка сухожилка чотирьохголового м'яза на передню поверхню малогомілкової кістки забезпечують нормальне біомеханічне функціонування утвореного суглоба та опору кінцівки, а також отримати добрий косметичний ефект. Спосіб пояснюється ілюстративними матеріалами. && На фіг.1 - представлена Ro х-го К. до операції. o На фіг.2 - R&& х-го К. після операції. Спосіб лікування аплазії великогомілкової кістки у дітей та підлітків включає низведення голівки малогомілкової кістки до нижнього кінця стегнової, формування виямки на дистальному кінці останньої, округлення проксимального кінця малогомілкової кістки, його вправлення у сформовану виямку, фіксацію сегментів шпице-стержневим апаратом, формування зовнішньої і внутрішньої бокових зв'язок із прилеглих до кістки матеріалів та пересадку сухожилка чотирьохголового м'яза на передню поверхню малогомілкової кістки. Спосіб лікування аплазії великогомілкової кістки у дітей та підлітків виконують таким чином. За допомогою шпице-стержневого апарата здійснюють діастаз між стегновою й малогомілковою кістками. У центрі надвиростка стегнової кістки формують виямку, округлюють голівку малогомілкової кістки і вправляють її у сформовану виямку, потім з м'яких тканин формують зовнішню й внутрішню бокові зв'язки, а сухожилок чотирьохголового м'яза пересаджують на передню поверхню малогомілкової кістки. Фіксацію сегментів здійснюють шпицестержневим апаратом. Наводимо приклад практичного використання запропонованого способу. Хв. К., 9 років, і. х. №389491. У клініку потрапив у віці 1 року з приводу вродженого недорозвинення нижніх кінцівок, аплазії великогомілкових кісток, звиху голівок малогомілкових кісток назовні та назад, згинальних контрактур колінних суглобів (під гострим кутом), звих ступнів до середини, деформація ступнів по типу клишоногості. При огляді: дитина не ходить, не сидить, у колінних суглобах визначаються контрактури; справа під кутом 90°; зліва під кутом 75°, звих малогомілкових кісток назовні, назад. Ступні знаходяться в положенні еквіноваруса, супінації та приведення переднього відділу, визначається значна атрофія м'яких тканин нижніх кінцівок. З перших тижнів життя проводилося консервативне лікування: ЛФК, масаж, етапні гіпсові пов'язки, потім виконана операція на м'яких тканинах з центрацією ступнів до малогомілкової кістки шпицею Ілізарова та фіксацією ступні гіпсовою пов'язкою. На етапах лікування крім фіксації ступнів гіпсовими пов'язками виконувалися етапні дозовані редресації та усунення згинальних контрактур у колінних суглобах. У зв'язку з тим, що етапні гіпсові пов'язки не усували згинальні контрактури в колінних суглобах, перейшли до апаратного методу лікування. Після повного усунення контрактури у колінних суглобах і діастазі 1 см між дистальним кінцем стегна й голівкою малогомілкової кістки виконана операція - формування колінного суглоба. Під загальним знеболюванням, після обробки операційного поля спиртовим розчином хлоргексидину виконано розтин шкіри по передньо-зовнішній поверхні правої гомілки, пошарове роз'єднані м'які тканини. Виділено дистальний кінець стегнової кістки, який представлений тільки латеральним виростком яйцеподібної форми. Виділена голівка малогомілкової кістки, яка мала вигляд булави і була гіпотрофічна та остеопоротична, за допомогою вигнутої фрези голівці надано округлої форми. По формі голівки у дистальному виростку стегнової кістки була сформована виямка, подібна голівці малогомілкової кістки. Сформована западина суглоба у сагітальній площині була відхилена назад під кутом 15°. Голівку вправлено в западину, перевірено рухи у сагітальній площині, які становили при розгинанні 0° і при згинанні до 90°. З фіброзних тканин сформовано зовнішню та внутрішню бокові зв'язки. Наколінник при аплазії великогомілкової кістки, як правило, відсутній, а сухожилок чотирьохголового м'яза був прикріплений до передньої групи м'язів гомілки. У місці прикріплення чотирьохголового м'яза сухожилок відсічено і пересаджено на передню поверхню малогомілкової кістки. Накладені пошарові шви на рану, асептична пов'язка. У післяопераційному періоді фіксацію колінного суглоба здійснювали за допомогою однобічної кокситної пов'язки протягом 6 тижнів. Потім на протезному заводі виготовляли високий гонітний емалитиновий тутор з шарніром у колінному суглобі. Фізіотерапевтичне лікування було направлене на відновлення рухів у колінному суглобі і включало: ЛФК, масаж, фізіотерапевтичні процедури, знеболюючу, судинну, протиостеопоротичну та тканеву терапії. Через 6 місяців після операції на правій нижній кінцівці виконана аналогічна операція на лівій нижній кінцівці. Через 4 роки після останньої операції хворий ходить самостійно, повністю навантажуючи нижні кінцівки. У колінних суглобах обсяг рухів становить: розгинання/згинання 0°/0°/60°, незначна бокова рухомість у колінних суглоба х, хворий продовжує користуватися шкіряними гонітними ортезами із шарнірами у колінних суглобах. У "малогомілковоступневому" суглобі р ухи обмежені, кивальні, за рахунок рухів у заплесно-плесневих суглоба х. За запропонованою методикою в ІТО АМН України прооперовано 13 хворих. У всіх випадках досягнуті позитивні результати. Запропонована схема етапного лікування дозволяє забезпечити опорно-рухо ву функцію недорозвиненої нижньої кінцівки й отримати хороший косметичний ефект. Джерела інформації, прийняті до уваги при експертизі: 1. Способ лечения врожденного отсутствия большеберцовой кости: А. с. 948375 СССР. МПК3 А61В17/00. / В.Д.Дедова, И.Х.Аметова; ЦИТО им.Н.Н.Приорова; №3213678; Заявлено 01.12.80; Опубл. 07.08.82, Бюл. 29.- 2с.