Спосіб лікування хворих на рак молочної залози

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до онкології і може бути використаний при лікуванні хворих на рак молочної залози. Основним методом лікування раку молочної залози вважають комбінований, де на першому етапі проводиться радикальна мастектомія. Відомий класичний варіант радикальної мастектомії за Холстедом, який передбачає видалення молочної залози єдиним блоком із частковою резекцією великого грудного м'язу, резекцією малого грудного м'язу з клітковиною і лімфатичними вузлами пахвової, підключичної та підлопаткової ділянок (1). Відомий спосіб мастектомії за Пейті, при якому моноблочно видаляють молочну залозу з власною фасцією (f. pectoralis), малий грудний м'яз і клітковину пахвової, підключичної, між м'язової (Ротеровський колектор) і підлопаткової ділянок (2). За рахунок травматичності цих способів мастектомій виникають наступні недоліки: лімфостаз та контрактура плечевого суглобу, виникнення післяопераційних сером. Актуальним в теперішній час є заощадливе лікування хворих на рак молочної залози, яке спрямоване на збереження органу, а саме - проведення квадрантектомії молочної залози із регіонарною лімфаденектомією (1,2). Данний метод хірургічного втручання заключається у моноблочному видаленні квадранта молочної залози із пухлиною, малого грудного м'язу, клітковини та лімфатичних вузлів пахвової, підключичної, між м’язової (Ротеровський колектор) і підлопаткової ділянок (2). За прототип нами взято спосіб лікування хворих на рак молочної залози за В.П. Летягіним та А.А. Волченко (Органосохраняющие операции в комплексном лечении больных РМЖ) // Российский онкологический журнал.Москва, - «Медицина». - 2001. - №4.- С.4-6), який полягає в поєднанні системної поліхіміотерапії з квадрантектомією молочної залози з регіонарною лімфаденектомією, а саме - в видаленні ураженого квадранту молочної залози із пухлиною з паралельним видаленням підключичної клітковини з лімфатичними вузлами єдиним блоком з пахвовою, підлопаточною клітковиною та відділенням лімфатичних вузлів ци х регіонів. Позитивним в даному способі лікування є те, що ця операція є функціонально-заощадливою, менш травматичною, що скорочує до мінімуму процент інвалідизації пацієнток, і разом з цим позитивно впливає на психологічну та соціальну реабілітацію оперованих пацієнток. Доведено, що результати 5-річної виживаності при органозберігаючих операціях при лікуванні вузлових форм початкового раку молочної залози (T1-2N0M0) не гірші, ніж при радикальних мастектоміях, і, що характерно, забезпечується фізіологічна збереженість функції плечевого поясу та р уки (3). Суттєвим недоліком цього способу є можливість виникнення локорегіонарних рецидивів та віддалених метастазів внаслідок неповного радикалізму та дисемінації ракових клітин під час хірургічного втр учання. В основу винаходу поставлено задачу - удосконалити спосіб лікування хворих на рак молочної залози шляхом застосування передопераційної регіонарної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії з попередньою локальною гіпертермією у магнітному полі ВЧ, що дозволить провести заощадливе хірургічне лікування, зберегти молочну залозу за рахунок підвищення абластики операції та максимального девіталізуючого ефекту поліхіміотерапії. Поставлена задача вирішується таким чином. Проводиться катетеризація внутрішньої грудної артерії на ураженій стороні. Під загальним знеболенням на стороні ураження в місті перетину реберної дуги і медіального краю прямого м'язу живота косим розтином паралельно реберній дузі розтинається шкіра, підшкірна жирова клітковина та поверхневий листок апоневрозу прямого м'язу живота. Волокна прямого м'язу живота обережно розділяються до внутрішнього листка апоневрозу. Виділяється і мобілізується верхня епігастральна артерія, дистальний кінець артерії перев'язується, а в проксимальний за допомогою судинорозширювача вводиться катетер в основний стовбур внутрішньої грудної артерії до рівня хряща 1 ребра, відстань до якого вимірюється заздалегідь. Судина над катетером перев'язується. Рана пошарово ушивається з виведенням катетера назовні через контапертуру і фіксування його до шкіри вузловим швом. Катетер промивається 1мл розчину гепарину. Безпосередньо перед сеансом внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії на протязі 40 хвилин проводиться сеанс локальної гіпертермії в магнітному полі ВЧ. Для цього застосували пристрій для високочастотної терапії внутрішніх органів (4). Частота генерації магнітного поля 27,12мГц, максимальна вихідна потужність - 300Вт, напруженість магнітного поля 1 Гаус. Температура в області пухлини під час сеансу магнітотерапії сягає 42 градуси по Цельсію. Одразу після магнітотерапії проводиться сеанс внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії за допомогою апарата "Injectomat cp-PS". При необхідності курси поліхіміотерапії з локальною гіпертермією проводяться кожні 2 тижні. Після закінчення неоад'ювантної поліхіміотерапії проводиться операція квадрантєктомія молочної залози з регіонарною лімфаденєктомією. Таким чином, зберігається орган (молочна залоза) і досягається максимальна абластика під час операції та девіталізація пухлини молочної залози. Приклади конкретного виконання. І. Хвора Д., 46 років. Історія хвороби №6342. Після проведеного обстеження встановлено діагноз: рак правої молочної залози T2N1M0 стадія II, кл. гр. II. Цитологічний висновок: №8158-8160 (10.09.2003) - елементи залозистої карциноми. Комбіноване лікування було розпочато з неоад'ювантної внутрішньоартеріальної поліхіотерапії з попередньою локальною гіпертермією у магнітному полі ВЧ. Проводили гіпертермію в магнітному полі апаратом " Пристрій для високочастотної терапії внутрішні х органів" на протязі 40 хвилин, після чого внутрішньоартеріально розпочинали введення хіміопрепаратів дозатором лікарських речовин. Курс лікування склав 9 днів. Сумарна доза введених препаратів: метотрексат - 120мг, циклофосфан - 2г, 5-фторурацил - 2,5г на один курс лікування. Хворій провели 1 курс лікування, після чого катетр залишили для проведення ад'ювантної поліхіміотерапії після операції. Після проведеного лікування пухлина та лімфовузли значно зменшилися в розмірах. 18.09.2003 року проведена операція - квадрантектомія правої молочної залози з регіонарною лімфаденектомією. ПГЗ: №20474-83/03 (24.09.2003) Інфільтруючий залозистий рак молочної залози в стані часткового некрозу в тканині пухлини. В 2-х із 8-ми досліджених лімфатичних вузлах метастази раку. Перебіг післяопераційного періоду - без ускладнень. Рана загоїлася первинно. II. Хвора Н., 1957 року народження. Історія хвороби №5888. Після обстеження встановлено діагноз: рак правої молочної залози T3N1M0 стадія III, кл. гр. II. Цитологічний висновок: №4744-45 (от 26.08.2003) - залозиста карцинома. 18.09.2003 року проведена операція - катетеризація правої внутрішньої грудної артерії. З 19.09.2003 року розпочато лікування. Проводили гіпертермію в магнітному полі ВЧ вищевказаним апаратом на протязі 40 хвилин, після чого розпочинали внутрішньоартеріальне введення хіміопрепаратів дозатором лікувальних речовин. Курс лікування склав 9 днів. Сумарна доза введених препаратів: метотрексат - 120мг, циклофосфан - 2г, 5-фтор урацил - 2,5г на один курс лікування. Хворій проведено 2 курса лікування з інтервалом в 2 тижні, після чого катетер було залишено для проведення ад'ювантної поліхіміотерапії після операції. У хворої після лікування пальпаторно та рентгенологічно розміри пухлини значно зменшилася, регіонарні лімфовузли не виявлялися. Через 2 тижні проведена операція - квадрантектомія правої молочної залози з регіонарною лімфаденектомією. Рана загоїлася первинним натягом. Ускладнень не було. За заявленою методикою з використанням гіпертермії та неоад'ювантної поліхіміотерапії проведено лікування 12 хворим, в усіх випадках зафіксовано на мамографії та УЗ-дослідженнях значне зменшення або повний регрес первинної пухлини та регіонарних метастатичних лімфовузлів. За час спостереження данних за прогресування або рецидиву захворювання не виявлено. Джерела інформації: 1. Летягин В.П. Современные тенденции в лечении первичного рака молочной железы // Вопр. онкологии. 1998. - Т. 44. - №6.- С.632-636. 2. Семиглазов В.Ф. Разработка новых подходов к лечению рака молочной железы // Вопросы онкологии. 1997. - Т.43, №1. -С.22-26. 3. В.П. Летягин, А.А. Волченко. Органосохраняющие операции в комплексном лечении больных РМЖ) // Российский онкологический журнал. - Москва. - « Медицина».-2001.- №4. - С.4-6 (прототип). 4. Патент №25542, UA. 6 МПК А61N1/40. / Мединець Ю.Р., Смоланка I.I. (UA). - З. №97052141. Заявл. 08.05.1998р. Опубл. 23.07.1998р. Пристрій для високочастотної терапії внутрішніх органів.