Спосіб перев’язки міхурової протоки при холецистектомії

Спосіб перев’язки міхурової протоки при холецистектомії, який включає виділення міхурової протоки, її циркулярну скелетизацію, перев’язку та пересічення, який відрізняється тим, що циркулярну скелетизацію міхурової протоки виконують тільки з боку жовчного міхура до рівня її пересічення, а біля місця впадання міхурової протоки в загальну жовчну протоку між останніми, через сполучно-тканинні волокна, утворюють канал, через який протягують лігатуру і перев'язують міхурову протоку. (19) (21) 20031110256 (22) 13.11.2003 (24) 16.10.2006 (46) 16.10.2006, Бюл. № 10, 2006 р. (72) Кустрьо Валерій Іванович, Кустрьо Олександра Валеріївна (73) Кустрьо Валерій Іванович, Кустрьо Олександра Валеріївна (56) SU 619176 15.08.1978 RU C1 2145198 10.02.2000 3 68870 зниженню кількості ускладнень та попередження розвитку жовчореї та перитоніту. Спосіб виконують слідуючим чином. Вскривають черевну порожнину в правому підребер’ї. Виконують виділення міхурової протоки в безсудинній зоні по латеральній її поверхні з візуалізацією місця впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку. Виконують циркулярну скелетизацію міхурової протоки тільки з боку жовчного міхура до припустимого рівня її пересічення. Па відстані 4-5мм від міста впадання міхурової протоки в загальну жовчну протоку між латеральною стінкою загальної жовчної та медіальною стінкою міхурової протоки утворюють канал, через який протягують лігатуру, якою перев'язують міхурову протоку, при цьому зберігають судини та лімфатичні протоки міхурової протоки, які проходять з боку латеральної стінки загальної жовчної протоки до дистальної частини її кукси. Відступаючи на 10мм від попередньої лігатури ближче до жовчного міхура накладають другу лігатуру між якими пересікають міхурову протоку. Окремо перев'язують міхурову артерію. Видаляють жовчний міхур від шийки, дренують підпечінкове заглиблення, операцію завершують зашиванням передньої черевної стінки. При виконанні лапароскопічної холецистектомії канал утворюють аналогічним чином, після чого на міхурову протоку накладають кліпсу. Приклад: хворий І., 1936р. н., № і.х.3779 поступила у відділення 6.08.2003p. зі скаргами на болі в правому підребер’ї з іррадіацією в праву лопатку. Хворіє на протязі 10 років. Комплексно обстежена, встановлений діагноз: загострення хронічного калькульозного холециститу. Після проведення передопераційної підготовки 8.08.2003p. хвора прооперована. Під ендотрахеальним наркозом, мінімальним трансректальним доступом довжиною 4,0см вскрита черевна порожнина, візуалізоване дно жовчного міхура, в проекції якого паралельно його осі 5,0мм троакаром утворений канал для маніпуляцій, через який до черевної порожнини ввели затискач лапароскопічного набору, захопили шийку жовчного міхура. В проекції осі міхурової протоки та артерії троакаром 5,0мм по середній лінії черева утворили робочий канал через який в черевну порожнину ввели ножиці лапароскопічного набору. Виконали виділення міхурової протоки в безсудинній зоні по латеральній її поверхні з візуалізацією місця впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку. На відстані 5мм від міста впадання міхурової протоки в загальну жовчну протоку, через сполучно-тканинні волокна між латеральною стінкою загальної жовчної та медіаль Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 ною стінкою міхурової протоки, утворили канал, через який протягли лігатуру, якою перевязали міхурову протоку, при цьому зберегли судини та лімфатичні протоки міхурової протоки, які проходять в сполучно-тканинних волокнах з боку латеральної стінки загальної жовчної протоки до дистальної частини її кукси. Відступили на 10мм від попередньої лігатури ближче до жовчного міхура наклали другу лігатуру між якими пересікли міхурову протоку. Тракцію, ротацію жовчного міхура при його виділенні виконували через маніпуляційний канал зажимом лапароскопічного набору, виділення елементів жовчного міхура виконували через робочий канал, перев'язку та пересічення міхурової протоки, артерії виконали через основний мінімальний доступ, після чого подальшу мобілізацію його виконували через робочий канал. Видалили жовчний міхур через основний доступ. Установили дренаж черевної порожнини, зашили пошарово рану. Наклали інтрадермальний шов шкіри. Післяопераційний період протікав гладко без ускладнень. Активізація хворого наступила через 6 годин, хворий ходив по палаті, доглядав за собою самостійно. Дренаж черевної порожнини видалили через 24 години. На 3 добу хворий в задовільному стані виписаний на амбулаторне лікування,через 14 днів працездатний. Запропонований спосіб застосований у 17 хворих з калькульозним холециститом, хворі легко перенесли операцію, середні сроки лікування в стаціонарі після операції 4,5доби, середнє перебування на лікарняному листі 14 діб. Ускладнень в післяопераційному періоді не спостерігалось. У той же час у 17 хворих оперованих з цією же патологією по способу - найближчому аналогу, у трьох відмічалась жовчорея, середнє перебування в стаціонарі після операції 11,3 доби, середнє перебування на лікарняному листі 37 днів. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє зменшити число післяопераційних ускладнень. Джерела інформації 1. Богуслав Нидерле. Хирургия желчных путей. Прага, 1982, с.183-184. 2. Шулутко A.M., Данилов А.П., Маркова З.С. и др. Минилапаротомия при хирургическом лечении калькулезного холецистита. Хирургия 1997, №1, с.36-37. 3. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Бучнев В.И., и др. Применение узла Редера при холецистектомии из минидоступа. Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. Щупика П.Л. Київ 2000, вип.9, кн.4, с.296-297 - найближчий аналог. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601