Спосіб імунотерапії

Винахід належить до медицини, точніше до імунотерапії, і може бути використаний для лікування алергічних і аутоімунних захворювань. Відомо авторське свідоцтво СРСР №741877 "Спосіб лікування алергічних захворювань", МПК А61К35/14, публ.25.06.80., бюл.№23, автор Ходанова Р.Н. При цьому способі пацієнту періодично вводять аутокров у дозі, яка збільшується від 1 до 5 мл, під час одного курсу лікування. Так як еритроцити крові руйнуються при гемолізі, то при застосуванні даного способу можливо посилення алергічної реакції. Відомий патент України №28843А "Спосіб адоптивної імунотерапії злоякісних новоутворень", МПК А61К35/14, публ. 16.10.2000., бюл.№5 - 2000р., патентовласник Мартинов А. В. Процедуру імунотерапії по даному способу здійснюють в наступній послідовності: вводять пацієнту активуючий аутокров фактор і дозу аутокрові; вводять активуючий аутокров фактор і дозу аутокрові повторно під час одного курсу лікування. При застосуванні даного способу імунотерапії в якості активуючого аутокров фактора використовують лектин ML-1, який є чужорідною речовиною для пацієнта і може викликати алергічну реакцію. Задачею винаходу "Спосіб імунотерапії" є шляхом використання в якості активуючого аутокров фактору 1% розчину хлористого кальцію, а при введенні активуючого аутокров фактору і дози аутокрові повторно під час одного курсу лікування здійснюють ін'єкції поступово збільшуючи кількість аутокрові від 1 до 10мл, - забезпечити загартовуючий режим введення аутокрові, за рахунок більш точного розпізнавання імунною системою пацієнта неадекватних елементів імунних механізмів в умовах штучної гематоми, що дозволяє досягнути найбільшої ефективності імунотерапії та звести до мінімуму небажані побічні ефекти. Суть винаходу. Наступне відомо. Спосіб включає введення пацієнту активуючого а утокров фактору і дози аутокрові, введення активуючого аутокров фактору і дози аутокрові повторно під час одного курсу лікування. Наступне нове. Використовують в якості активуючого а утокров фактору 1 % розчин хлористого кальцію, а при введенні активуючого аутокров фактору і дози аутокрові повторно під час одного курсу лікування здійснюють ін'єкції поступово збільшуючи кількість аутокрові від 1 до 10 мл. Наступне відомо. Використання хлористого кальцію для активації згортання крові (Авторське свідоцтво СРСР №741878 "Спосіб одержання гемостатичної губки", МПК А61КЗ5/14, публ. 25.06.80., бюл.№23, заявники Київський НДІ гематології і переливання крові. Київський НДІ ортопедії. Київський завод бактеріальних препаратів Інституту епідеміології, мікробіології і паразитології). Технічний результат. Встановлено, що гепатобіліарна та імунна системи є ланцюгами єдиної системи хімічного захисту організму. При фармакотерапії стимулюється робота печінки, причому активність імунної системи пригнічується. При використанні імуностимуляторів - навпаки, знижується функціональний стан печінки. Враховуючи це, актуальним є використання препаратів природного походження та оптимізація методик їх використання. Іони кальцію мають гіпосенсибілізуючу дію, безпосередньо приймають участь у специфічному зв'язуванні та кіллінгу клітинного ланцюга імунітету, діють також через активацію циклічним аденозінмонофосфотом (цАМФ). Тільки після активації іонами кальцію починають функціонувати важливі неспецифічні захисні системи організму з каскадним механізмом посилення локального протеолізу - системи комплементу, згортання крові та фібринолізу. У штучній гематомі починається більш прискіпливий та старанний аналіз власної крові, внаслідок чого можуть вироблятися блокуючі та гальмівні компоненти до надмірно активних ланцюгів імунної системи (наприклад, Тсупресори та блокуючі антитіла). Завдяки активації аутокрові хлористим кальцієм первісний імунний сигнал багатократно підсилюється через активацію як клітинних процесів, так і каскадних ферментних систем. Збільшення кількості аутокрові (загартовуючий режим) при здійсненні ін'єкцій під час одного курсу лікування слугує додатковим чинником підсилення як стимулюючого, так і гіпосенсибілізуючого ефекту імунотерапії. Спосіб складається із наступних операцій: вводять внутрішньовенне в якості активуючого аутокров фактору 1% розчин хлористого кальцію; вводять пацієнту 1% розчин хлористого кальцію разом з аутокров'ю; здійснюють ін'єкції послідовно збільшуючи дози. Спосіб здійснюється наступним чином. Імунотерапію за цим способом проводять після ретельного лікування вогнищ інфекції. Вводять внутрішньовенне в якості активуючого аутокров фактору 1% розчин хлористого кальцію, для чого спочатку в шприцу готують 1% розчин хлористого кальцію (СаСl2) із 10% розчину СаСl2 шляхом додавання до нього ізотонічного розчину хлориду натрію (фізрозчину). Вводять цей розчин пацієнту внутрішньовенне, залишаючи частину розчину в шприцу. Вводять пацієнту 1% розчин хлористого кальцію разом з аутокров'ю, для чого в цей шприц із залишком 1% розчину хлористого кальцію набирають кров пацієнта. Цією ж голкою кров відразу вводять в сідничний м'яз (обов'язково у верхньо-зовнішній квадрант). Здійснюють ін'єкції послідовно збільшуючи дози ін'єкцій згідно із схемою імунотерапії таблиці. Таблиця 1 Приготування 1% розчину СаСl2 в шприцу для в/в № введення п/п 10% СаСl2, Фізрозчин, мл мл 1 0,5 4,5 2 0,5 4,5 3 0,5 4,5 4 0,5 4,5 5 0,5 4,5 6 1 9 7 1 9 8 1 9 9 1 9 10 1 9 11 1 9 Вводиться в/в 1% СаСl2, мл 4,75 4,5 4,5 4,5 4 9 9 9 9 9 9 Для в/м введення Залишається в шприцу Набирається крові, мл 1% СаСl2, мл 0,25 0,25 0,5 0,5 0,5 1 0,5 2 1 3 1 4 1 5 1 6 1 7 1 8 1 9 12 13 14 15 1 1 1 1 9 9 9 9 9 9 9 9 1 1 1 1 10 10 10 10 Приклад 1. Хворий К., клінічний діагноз: хронічний обструктивний бронхіт, середньої важкості, фаза неповної ремісії. В крові виявлено підвищення відношення лімфоцитів до нейтрофілів - 0,89 та абсолютних лімфоцитів 2,9-1012 в л. Після проведення імунотерапії відповідно до способу відмічалося зменшення частоти приступів задишки, покращення лабораторних показників крові, зокрема відношення лімфоцитів до нейтрофілів складало 0,54; абсолютні лімфоцити - 2,0 .1012 в л. Приклад 2. Хворий Ф., клінічний діагноз: Аутоімунний тиреоїдит, вузлова форма. Лабораторно виявлено еозінофілію - 11%. Після проведення імунотерапії відповідно до способу спостерігалося зменшення вузлів щитоподібної залози за даними УЗД, зниження еозинофілів крові до 6%.