Спосіб специфічної імунотерапії онкологічних хворих після радикальної операції

1. Спосіб специфічної імунотерапії онкологічних хворих після радикальної операції шляхом введення продукту обробки аутологічних пухлинних клітин після радикального вилучення пухлини, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що як продукт обробки аутологічних пухлинних клітин використовують аутовакцину, отриману шляхом обробки цих клітин продуктами синтезу Вас. mesentericus АБ-56, якою проводять 3-5 разову імунізацію з інтервалом 3-7 днів з наступною реімунізацією через 3-6 місяців. 2. Спосіб по п. 1, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що аутовакцину вводять підшкірно в дозі від 3 до 7 мл по наростаючій. С > 11 / Винахід відноситься до галузі медицини і може використовуватися для імунотерапії радикально оперованих онкологічних хворих. Основним і найбільш ефективним методом лікування пухлин вважається хірургічне втручання. Але при використанні тільки цього методу часто не досягається повного виліковування хворих, оскільки воно не завжди забезпечує попередження метастазів чи рецидивів бластом. Тому в цілях профілактики подальшого розвитку процесу застосовуються різні види опромінення або хіміотерапевтичні засоби. Однак застосування їх теж не у всіх випадках ефек тивне. Це викликало необхідність інтенсивних досліджень імунології пухлин, що базуються на існуванні антигенних відмінностей у злоякісних і нормальних клітин. Найближчим аналогом є спосіб післяопераційної специфічної імунотерапії онкологічних хворих, в якому для приготування вакцин використовувався резекційний матеріал з пухлин товстої і прямої кишок. Суспензії пухлинних клітин готувалися шляхом обробки тканини колагеназою та ДНК-азою і зберігалися в атмосфері рідкого азоту, в суміші з альбуміном. Перед введенням клітини опромінювалися упроменями інтенсивністю 20000 рад і в кількості U 1 О 10555 10 7 змішувалися з аналогічною кількістю ВЦЖ штаму TNce, після чого вводилися підшкірно в область лопаток один раз на тиждень з 2-ма повтореннями курсу, на 3й тиждень вакцинація проводилася 10 7 клітин без ВЦЖ. Було встановлено, що показник середньої тривалості життя хворих на рак прямої кишки після імунотерапії дорівнював 20-24 місяці у 4 5 % хворих, причому після 9 міс різниці між дослідною і контрольною групами не спостерігалося. В основу винаходу покладено задачу створити такий спосіб імунотерапії онкологічних хворих, який дозволив би стимулювати протипухлинну резистентність організму та попереджати розвиток рецидивів та метастазів і таким чином підвищити ефективність імунотерапії. Суть запропонованого способу специфічної Імунотерапії полягає в тому, що через 5 - 7 днів після радикального вилучення пухлини, хворим проводять 3-5 разову імунізацію аутовакциною, отриманою на основі продуктів мікробного синтезу Вас. mesentericus АБ-56, з інтервалом 3 - 7 днів підшкірно в дозі від 3 до 7 мл по наростаючій з наступною ревакцинацією через 3 - 6 міс. Для вирішення завдання особливе значення має специфічна протипухлинна вакцина, розроблена на основі продуктів мікробного синтезу культури Вас. mesentericus АБ- 56, яка підсилює протипухлинну резистентнисть організму при її профілактичному застосуванні за рахунок активації клітинної і гуморальної системи імунітету. Найбільшу ефективність дає використання цієї вакцини за запропонованою схемою введення для попередження рецидивів і метастазів у радикально оперованих онкологічних хворих, оскільки імунна система організму здатна елімінувати тільки невелику кількість пухлинних клітин, а такі умови існують лише на ранніх стадіях ракового процесу, або ж створюються шляхом оперативного вилучення первинної пухлини. Клінічне випробування проводили в клініці Українського науково-дослідного інституту онкології та радіології МОЗ України, Запропонований спосіб був апробований у 51 хворого на рак прямої кишки НІ ст. Також була проведена імунотерапія і при іншій локалізації - рак молочної залози. Суть способу підтверджують приклади ( 1 - 6 ) і таблиця. П р и к л а д 1. Хвора Хо-ва Л.П., 53 роки, і/хв. № 4307. Діагноз: рак прямої кишки (111 ст., НІ кл.гр.), дата операції 5 10 15 20 25 ЗО 35 40 45 50 55 27.10.82 р (БАР). Після радикальної операції через 7 днів хворій провели імунотерапію протипухлинною вакциною, яку вводили підшкірно 4 рази по наростаючій в дозах (3 мл, 4 мл, 5 мл, 6 мл). Ревакцинацію провели через 6 міс після останньої імунізації в дозі 7 мл. Після введення аутовакцини не спостерігались алергійні та інші негативні реакції, не відмічено інфільтратів, покращився загальний стан хворої. Досліджували початковий імунологічний фон та в динаміці: після операції та після II і IV імунізації перед випискою з стаціонару. Також робили загальний аналіз крові. По кількости Т і Влімфоцитів судили про стан клітинного фактору імунологічної резистентності організму. Початкова кількість Т-клітин була значно знижена - 3 0 % , але уже після II введення кількість їх зросла до 4 5 % і після IV імунізації прийшла до норми - 55%. Кількість В-клітин до лікування теж була знижена і становила 15%, після імунотерапії число їх зростало, так після II імунізації кількість їх становила 20%, а після IV прийшла до норми і дорівнювала 3 0 % . Кількість імунних комплексів до лікування перевищувала норму і становила 98 од., але в процесі імунотерапії спостерігалась тенденція до їх зниження, так після II імунізації кількість їх дорівнювала 60 од., а після IV - 52 од. Загальний аналіз крові показав, що Нв був значно зниженим 80 г/л, а РОЕ було високим - 35. В процесі імунотерапії ці показники приходили до норми, і уже після II імунізації Нв становив 100 г/л, а РОЕ - 7. Хвора почуває себе добре і прожила вже більше 11 років після операції. П р и к л а д 2. Хворий Ве-ко А.Я., 50 років, і/хв. № 2952. Діагноз: рак прямої кишки (НІ ст., НІ кл.гр.). Операція (БАР) проведена 3.7.84 р. Через 6 днів після операції проведено імунотерапію протипухлинною аутовакциною, яку вводили підшкірно 4 рази по наростаючій в дозах (З мл, 4 мл, 5 мл, 6 мл). Ревакцинацію провели через 6 міс після останньої імунізації в дозі 7 мл. Після введення вакцини не спостерігались алергійні та інші негативні реакції, не відмічено інфільтратів, покращився загальний стан хворого. Досліджували початковий імунологічний фон та в динаміці: після операції та після II і IV імунізації перед випискою із стаціонару. Також робили загальний аналіз крові. По кількості Т і В-лімфоцитів судили про стан клітинного фактору імунологічної резистентності організму. Початкова кількість Тклітин була значно знижена - 3 3 % , але 10555 уже після II введення кількість їх зростала до 40% і після IV імунізації прийшла до норми - 50%. Кількість В-клітин до лікування теж була знижена і становила 17%, після імунотерапії число їх зростало, так після II імунізації кількість їх становила 20%, а після IV прийшла до норми і дорівнювала 29%. Кількість імунних комплексів до лікування перевищувала норму і становила 105 од., але в процесі імунотерапії спостерігалась тенденція до їх зниження, так після II імунізації кількість їх дорівнювала 58 од., а після IV - 50 од. Загальний аналіз крові показав, що Нв був значно зниженим - 85 г/л, а РОЕ було високим - 37. В процесі імунотерапії ці показники крові приходили до норми. І вже після II імунізаціі Нв становив 100 г/ л, а РОЕ - 6. Самопочуття хворого добре, прожив 9 років після операції. П р и к л а д 3. Хвора Op-щук Л.Ф., 46 років, і/хв. № 2110. Діагноз: рак молочної залози (НІ ст., НІ кл.гр.) Дата операції: 20.Х.82 р. Через 5 днів після операції провели імунотерапію аутовакциною, яку вводили підшкірно 3 рази по наростаючій в дозах (3 мл, 4 мл, 5 мл). Ревакцинацію провели через 3 місяці після останньої імунізації в дозі 6 мл. Після введення вакцини не спостерігались алергійні та інші негативні реакції, не відмічено інфільтратів, покращився загальний стан хворої. Досліджували початковий імунологічний фон та в динаміці: після операції та після II і НІ імунізації перед випискою із стаціонару, робили загальний аналіз крові. По кількості Т і В-лімфоцитів судили про стан клітинного фактору імунологічної резистентності організму. Початкова кількість Т-клітин була значно знижена - 29%, але уже після II введення кількість їх зросла до 42%, а після III імунізації прийшла до норми - 57%. Кількість В-клітин до лікування теж була знижена і становила 14%, після імунотерапії число їх зростало, так після II імунізації кількість їх становила 19%, а після ІН прийшла до норми і дорівнювала 31%. Кількість імунних комплексів до лікування перевищувала норму і становила 100 од., але в процесі імунотерапії спостерігалась тенденція до їх зниження, так після II Імунізації кількість їх дорівнювала 65 од., а після III - 54 од. Загальний аналіз крові показав, що Нв був значно зниженим 88 г/л, а РОЕ було високим - 44. В процесі імунотерапії ці показники крові приходили до норми, і вже після НІ імунізації Нв становив 120 г/л, а РОЕ - 8. Самопочуття хворої добре, живе 13 років 5 10 15 20 25 ЗО 35 40 45 50 55 після операції. П р и к л а д 4. Хворий Гад-ий К.С., 62 роки, і/хв. № 3386. Діагноз: рак прямої кишки {НІ ст., Ill кл.гр.). Дата операції 26.08.82 р. (БАР). Через 5 днів після радикальної операції хворому провели імунотерапію аутовакциною підшкірно З рази по наростаючій в дозах (2 мл, 3 мл, 4 мл). Ревакцинацію не проводили. Після введення аутовакцини не спостерігались алергійні та інші негативні реакції. Досліджували початковий імунологічний фон та в динаміці; а також робили загальний аналіз крові. Початкова кількість Т-клітин була значно знижена - 31%, але після II введення кількість їх зросла до 40%, а після III імунізації - до 47%. Кількість В-клітин до лікування теж була знижена і становила 16%, після імунотерапії число їх зростало, так після Н імунізації кількість їх становила 19%, а після III - 24%. Кількість імунних комплексів до лікування перевищувала норму і становила 96 од., але в процесі аутоімунотерапії спостерігалась тенденція до їх зниження, так після другої імунізації кількість їх дорівнювала 70 од., а після III - 60 од. Загальний аналіз крові показав, що Нв був зниженим - 89 г/л, а РОЕ було високим - 34. В процесі аутоімунотерапії ці показники покращились, але не в значній мірі. Так після НІ імунізації Нв становив 95 г/л, а РОЕ - 15. Хворий прожив після операції 3 роки, 3 місяці. П р и к л а д 5. Хворий Си-ков Б.В., 57 років, і/хв. № 1470. Діагноз: рак прямої кишки (НІ ст., Ill кл.гр). Дата операції 20.04.82 р. (БАР). Через 8 днів після радикальної операції хворому провели аутоімунотерапію підшкірно 3 рази по наростаючій в дозах (2 мл, 3 мл, 4 мл). Ревакцинацію не проводили. Після введення аутовакцини не спостерігались алергійні та інші негативні реакції. Досліджували початковий імунологічний фон та в динаміці, а також робили загальний аналіз крові. Початкова кількість Т-клітин була знижена - 32%, після II введення вакцини кількість їх зросла до 41%, а після ІН імунізації - до 45%. Кількість В-клітин до лікування теж була знижена і становила 15%, після імунотерапії число їх в незначній мірі зросло, так після II імунізації кількість їх становила 17%, а після lit - 20%. Кількість імунних комплексів до лікування перевищувала норму і становила 99 од., в процесі аутоімунотерапії спостерігалось їх зниження, так після II імунізації кількість їх дорівнювала 80 од., а після НІ - 75 од. Нв був 8 10555 зниженим - 86 г/л, а РОЕ було високим число їх в незначній мірі зросло, так після - 35. В процесі імунотерапії ці показники II імунізації кількість їх становила 16%, а в незначній мірі покращились. Так після II після III - 19%. Кількість імунних комплекімунізації Нв становив 98 г/л, а РОЕ - 16. сів до лікування перевищувала норму і Хворий прожив після операції 2 роки, 8 5 становила 100 од., в процесі місяців. аутоімунотерапії спостерігалось їх зниженП р и к л а д 6. Хвора Др-ва Р.И., ня, так після II імунізації кількість їх дорів50 років. Діагноз: рак молочної залози (III нювала 82 од., а після ЇМ - 77 од. До ст., Ill кл.гр.). Дата операції 2 4 X 8 3 р. лікування Нв був зниженим - 88 г/л, а Через 9 днів хворій після радикальної 10 РОЕ було високим - 3 8 . Після операції провели імунотерапію підшкірно аутоімунотерапії ці показники в незначній З рази по наростаючій в дозах (2,5 мл, З мірі покращились. Так після III імунізації мл, 3,5 мл). Ревакцинацію не проводили. Нв становив 99 г/л, а РОЕ - 15. Хвора Після введення аутовакцини не спостерігапрожила після операції 4 роки. лись алергійні та інші негативні реакції. 15 Клінічне застосування нашого спосоДосліджували початковий імунологічбу специфічної імунотерапії онкологічних ний фон та в динаміці, а також робили хворих показало його повну безпечність і загальний аналіз крові. Початкова кільнизьку реактогенність. Після введення аукість Т-клїтин була знижена - 29%, після товакцини не спостерігались алергійні та II введення вакцини кількість їх зросла до 20 інші реакції. Не відмічено інфільтратів, а 35%, а після III імунізації - до 40%. Кільтакож розвитку бластом в місці введення кість В-клітин до лікування теж була знивакцини. жена і становила 14%, після імунотерапії Виживання імунізованих радикально оперованих хворих на рак прямої кишки Спосіб лікування Кількість хворих Імунотерапія Хірургічний (контроль) Прожили 5 і більше років 51 457 кількість % 41 250 80,4 54,7 Упорядник Техред М. Келемеш Коректор М. Самборська Замовлення 511 Тираж Підписне Державне патентне відомство України, 254655, ГСП, Київ-53, Львівська пл., 8 Відкрите акціонерне товариство "Патент", м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101