Спосіб лікування біомеханічних порушень в суглобах шийного відділу хребта

Винахід, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до неврології травматології і ортопедії, і може використовува тися для лікування функціональних біомеханічних порушень на рівні атланто-аксіального суглоба, які призводять до хронічної недостатності мозкового кровообігу (ХН МК) в вертебро-базилярному басейні (ВББ) [1] та синдрому вн утрішньочерепної гіпертензії [2]. Ефективна профілактика і лікування ранніх форм цереброваскулярних захворювань сьогодні є надзвичайно актуальним завданням медицини, оскільки ці захворювання займають перше місце серед причин втрати працездатності та смертності в економічно розвинених країнах та країнах з перехідною економікою. Не останнє місце в переліку цих захворювань займає порушення мозкового кровообігу. Але до цього часу недостатньо вивчені ланки етіології та патогенезу захворювання, зокрема невизначений вертеброгенний компонент, відсутні способи ранньої діагностики, що знижує ефективність проведення реальної профілактики. Найбільш близьким до запропонованого способу, є спосіб маніпуляції на суглобах голови, який проводять наступним чином. Пацієнт лежить на спині, голова звішується за край кушетки. Голову о хоплюють так, щоб потилиця знаходилась на передпліччі лікаря, а кисть тієї ж руки лікаря - на підборідді пацієнта. Іншою рукою, в бік якої роблять нахил, тримають потилицю трохи ви ще атланту. Потім проводять кивок вбік, при якому обома руками повертають голову у попередній вісі. При цьому голова буквально відгинається над шийним відділом [3]. Недоліком прототипу є те, що під час проведення маніпуляції відбувається перерозтягнення хребтової артерії, що призводить до її рефлекторного спазму та виникнення наступних ускладнень: синдром минучих зорових розладів внаслідок гіпоксії кори потиличної долі, пароксизмальні гіпоталамічні розлади змішаного типу, кохлеовестибулярний синдром, вестибуло-церебеллярний синдром, синдром Унтерхарнштейдта, синдром "падаючої краплі" [4]. Винахід, що заявляється, вирішує задачу попередження виникнення ускладнень. Технічний результат поставленого завдання буде полягати у підвищенні ефективності лікування та обмеженні ускладнень пацієнтів з синдромом внутрішньочерепної гіпертензії, ХНМК в ВББ. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає маніпуляцію на суглобах голови, згідно винаходу маніпуляцію на суглобах голови проводять в положенні лежачи на животі з мінімальною ротацією в атланто-аксіальному суглобі. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є положення хворого на животі, та проведення мінімальної ротації в атланто-аксіальному суглобі. Спосіб виконується наступним чином. Хворих попередньо обстежують клінічне, включаючи ортопедичний, неврологічний огляди. Всім хворим проводять рентгеноспондилографію в стандартних проекціях, ехоенцефалоскопію, з визначенням ширини М-еха, його зміщення, вираженості пульсації (ехоенцефалоскоп ЭЭС-12). Венозний відтік з порожнини черепа досліджують за допомогою системи комп'ютерної сонографії ACUSON 128XP10, США, датчики: лінійний з частотою проникнення 7Мгц для екстракраніального відділу і векторний з частотою проникнення 2,5МГц для інтракраніального дослідження. Застосовують двомірний допплерівський режими (кольоровий, енергетичний і спектральний), що дозволяє судити про морфологічні зміни в судинах, оцінювати функціональні параметри кровообігу. Маніпуляцію на суглобах голови проводять наступним чином: пацієнт лежить на животі - голова повернута на бік, лівою рукою проводять фіксацію другого шийного хребця (аксіса) за поперечні відростки, праву руку впирають у виличну кістку, проводять мобілізацію до межі фізіологічної рухливості з наступною мінімальною за об'ємом рухів маніпуляцією, яка передбачає фізіологічну ротацію в атланто-аксіальному суглобі, чим зумовлюється абсолютна безпечність прийому без розтягнення вмісту каналу поперечного відростка. Приклади конкретного виконання Приклад 1. Хвора К., 1963 року народження з діагнозом "Правостороння гемікранія (функціональний блок С 1-С2, рефлекторний спазм правої хребтової артерії). Вегето-судинна дистонія, синдром внутрішньочерепної гіпертензії. Правостороння прозопалгія", що скаржиться на біль в потиличній області, біль переважно розпираючого, давлячого характеру, з іррадіацією в ліву скроневу ділянку, виникає переважно в першій половині дня (після сну), іноді в другій половині ночі, біль супроводжується нудотою без блювання, посилюється при яскравому світлі, голосних звуках, крім того періодично непокоять напади запаморочення, які виникають при зміні положення тіла. На основі скарг у пацієнтки був запідозрений синдром внутрішньочерепної гіпертензії. В неврологічному статусі: свідомість ясна. в контакт вступає добре. поведінка зовні впорядкована. Очні щілини і зіниці D=S, реакція зіниць на світло жива. слабкість конвергенції зліва. Недостатність 7 і 12 пар черепномозкових нервів за центральним типом зліва. Відмічається болючість точок виходу 1 та 2 гілок трійчастого нерва зліва. М'язовий тонус в кінцівках - 5 балів. М'язова сила в кінцівках - 5 балів. Рефлекси орального автоматизму: Маринеску-Радовичі з обох боків. Сухожильні і періостальні рефлекси S=D, підвищені, визначається нижній патологічний рефлекс Россолімо з обох боків. Чутливі порушення" гемігіпестезія ліворуч, відсутність глибокої суглобової чутливості на ногах, зниження вібраційної чутливості за гемітипом ліворуч. В позі Ромберга похитування. Координаційні проби виконує не впевнено, мимопадання при виконанні пальце-носової проби. В пробі Баре відставання кінцівок не відмічається. Менінгеальні знаки на момент огляду не викликаються. Рентгенографія шийного и поперекового відділів: правосторонній грудний сколіоз, компенсаторна дуга шийного відділу хребта. Підзвих С2 (асиметрія бокових мас). Ехо-енцефалоскопія: ширина М-еха=12мм, пульсація виражена. При дуплексному скануванні брахіоцефальних артерій: максимальна швидкість кровотоку по вені Галена становила 23 см/с, після проведення стандартних анти- і ортостатичних проб (антиортостатичний індекс - 23%, ортостатичний індекс - 18%) була проведена ротаційна проба. Швидкість кровотоку по вені Галена склала 18см/с. Таким чином, шийний ротаційний індекс дорівнював 21% (норма до 16%). Хвора була комплексно пролікована, включаючи маніпуляцію на суглобах голови. У поєднанні з позитивною динамікою клінічних показників отриманні дані дали можливість оцінити ефект терапевтичних заходів та прогнозувати успішний результат лікування. Приклад 2. Хвора О., 1954 року народження з діагнозом "Функціональний блок з ротаційним фіксованим підзвихом С 1-С2, хронічна недостатність мозкового кровообігу в вертебробазилярному басейні з вестибулоатактичним і цефалгічним синдромом" скаржиться на головний біль, переважно в потиличній долі, зниження зору, періодичні запаморочення, що виникають при нахилах і закиданні голови, без блювання, іноді з нудотою. В неврологічному статусі - хиткість в позі Ромберга. Ортопедичний статус: обмеження рухів в ши ї при поворотах вправо. Рентгенографія шийного відділу хребта: високе стояння атланта, підзвих С1-С2. При дуплексному скануванні брахіоцефальних судин: зниження кровообігу в лівій хребцевій артерії на 30% порівняно з правою в сегменті V4. Хвора була комплексно пролікована, включаючи маніпуляцію на суглобах голови. У поєднанні з позитивною динамікою клінічних показників отримані дані дали можливість оцінити ефект терапевтичних заходів та прогнозувати успішний результат лікування. Запропонованим способом було проліковано 145 пацієнтів, які відвідували невропатолога в відділенні вертеброневрології ЦМКЛ м. Києва. У 92% хворих було виявлено патологію шийного відділу хребта. Розроблений спосіб, у порівнянні з прототипом, дозволяє уникнути ускладнень. Таким чином, застосування заявленого способу дозволяє підвищити ефективність лікування. Література 1. А.Б. Ситель, Е.Б. Тетерина. Современные аспекты комплексного лечения больных с вербебральнобазилярной болезнью // Здоров'я України. -№19 (80), жовтень 2003. -С.12-13. 2. Н.А. Красноярова. Функциональные биомеханические нарушения на уровне шейного отдела позвоночника в патогенезе синдрома внутричерепной гипертензии / Материалы II Международного Симпозиума “Фундаментальные основы остеопатии”. Санкт-Петербург, Россия, 3-6 июля 2000. -С.15-16. 3. К. Левит, И. За хсе, В. Янда. Мануальная медицина. - М.: Медицина, 1993.-512 с. 4. А.А. Скоромец, Е.Р. Баранцевич, Т.А. Скоромец. Осложнения мануальной терапии больных со спондилогенными неврологическими синдромами / Мануальная терапия/- 2003, - №3 (11). -С.76-79.