Спосіб відсівання вологого матеріалу

Винахід відноситься до поділу вологих сипучи х матеріалів по крупнисті і може бути використане в промисловості будівельних матеріалів, гірничо-збагачувальної, хімічної промисловості й інших галузей промисловості. Відомий спосіб просівання вологих матеріалів, що полягає в нагріванні поверхні, що просіває, і отже самого матеріла, у результаті чого відбувається підсушування самого матеріалу. (Авторське посвідчення СРСР №1159663, Кл. В07В1/56, 1983.) Недоліком такого способу є нерівномірність нагрівання поверхні, що просіває. При високому шарі матеріалу на поверхні, що просіває, не всі частки можуть контактувати з нагрітою поверхнею, а отже не буде відбуватися його підсушування, що приведе до залипання поверхні, що просіває, вологим матеріалом. Відомий спосіб просівання вологих матеріалів при якому використовують пристрій з поверхнею, що просіває. Поверхня, що просіває, виконана з призматичними виступами зі зміщеними центрами мас. За рахунок зміщення центра мас, виступи одержують додаткові згинаючі коливання, це сприяє збільшенню результуючої сили, що проштовхує частку вниз, і забезпечує інтенсивне самоочищення поверхні, що просіває. (Авторське посвідчення СРСР №1269862, Кл. В07В1/40, 1986.) Недоліком цього способу є наявність поверхні, що просіває, з призматичними виступами, тому що кожен виступ має зміщений центр мас, що ускладнює виготовлення такої поверхні, що просіває, і, отже здійснення даного способу. Найбільш близьким до винаходу по технічній суті і ефекту, що досягається, є спосіб відсівання вологого матеріалу, сутність якого полягає в тому, що по ситу періодично провадиться удари і відбувається очищення сита від застряглих частинок. (Авторське посвідчення СРСР №829208, Кл.В07В1/50, 1979.) Для даного способу характерна мала ефективність відсівання вологого матеріалу, через забивання комірок сита в ти х місцях, де не робляться удари, також удари приводять до більш швидкого ви ходу з ладу си та. За основу винаходу поставлена задача - створити спосіб відсівання волого матеріалу, у якому застосування нової дії дозволить підвищити ефективність відсівання з рахунок забезпечення підсушування дрібних фракцій, що дозволить виключити забивання сита. Для рішення поставленої задачі в способі відсівання вологого матеріалу, що включає подачу матеріалу з вирви на вібруюче сито гро хота, відповідно до виноходу в зазор між вирвою і ситом грохота в напрямку руху вологого матеріалу подають потік стисненого повітря, рівний ширині сита, з температурою 250-300°С. Наявність потоку стисненого повітря, рівного ширині сита, дозволяє розбити потік матеріалу, створюючи менш щільну завісу і крім того, забезпечує дроблення коагулянтів злиплої маси найбільш вологоємних дрібних фракцій матеріалу. Підігрів стисненого повітря до 250-300°С, дозволяє здійснити часткове підсушування фракцій матеріалу і поліпшити умови їхнього відсівання. Температурний діапазон підігрітого стисненого повітря, рівний 250-300°С, визначений експериментальним шляхом у широкому діапазоні змін вихідної крупнисті і вологості матеріалу, що надходить. При температурі стисненого повітря нижче 250°С не відбувається підсушування фракцій матеріалу належним образом, що приводить до забивання комірок сита і отже зниженню ефективності відсівання вологого матеріалу. Температури стисненого повітря 300°С досить для підсушування вологого матеріалу, але збільшення температури стисненого повітря не приводить до значного збільшення ефективності відсівання вологого матеріалу і спричиняє перевитрата енергоресурсів. Спосіб здійснюють таким чином, і пояснюється кресленням, на якому представлений загальний вид пристрою. Вихідний матеріал подають на сито 1 через вирву 2. Між вирвою і ситом встановлене щілевидне сопло 3. Під дією віброзбуджувача 4 короб 5, встановлений на пружних опорах 6, із ситом 1, робить коливання, у результаті чого відбувається поділ матеріалу по фракціях. Для проведення експериментів по розсіві вологого матеріалу використовувався коксовий дріб'язок, у кількості 150кг, ретельно усереднений перед експериментами. Розсів робили на експериментальному грохоті із шириною поверхні, що просіває, 500мм, амплітудою 5мм і частотою 15Гц. Подачу підігрітого стисненого повітря здійснювали в діапазоні 100-400°С. Після розсіву палива робили зважування підрешіточного продукту і визначали ефективність просівання. У таб. представлені результати експериментальних даних. Як видно з отриманих даних при температурі стисненого повітря нижче 250°С не відбувається підсушування фракцій матеріалу належним способом, що наводить до забивання комірок сита і отже зниженню ефективності відсівання вологого матеріалу. Температури стисненого повітря 300°С досить для підсушування вологого матеріалу, але збільшення температури стисненого повітря не приводить до значного збільшення ефективності відсівання вологого матеріалу і спричиняє перевитрата енергоресурсів. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє робити відсівання волого матеріалу на віброгрохотах відомих конструкцій, зменшити забивання комірок сита вологим матеріалом, тим самим підвищити ефективність просівання вологого матеріалу. Таблиця Результати експериментальних даних по відсіванню коксового дріб'язку Номер спроби 1 2 3 4 Температура стисненого повітря, °С 100 150 200 250 Вологість матеріалу, % Ефективність відсіву, % 8,4 9,2 8,6 8,8 46,2 50,1 63,8 72,5 5 6 7 300 350 400 9,0 8,7 8,5 75,8 76,1 76,8