Спосіб лікування вібраційної хвороби та синдрому рейно

Винахід відноситься до медицини, а точніше до неврології. Широке застосування віброгенеруючого обладнання у різних галузях промисловості, особливо у гірничорудній та машинобудівній, сприяє тому, що вібраційна хвороба в останні роки займає провідне місце у структурі професійної патології, а синдром Рейно (ангіоспастичні пароксизми) є найбільш яскравим проявом цієї хвороби. Значне розповсюдження вібраційної хвороби та синдрому Рейно, складність та стійкість порушень функцій, які призводять до тривалої тимчасової, а часто, стійкої втрати працездатності, ставлять проблему профілактики, лікування та реабілітації таких хворих у ранг найважливіших медико-соціальних проблем охорони здоров'я [1]. У теперішній час одним зі способів лікування цієї патології є проведення локального електрофорезу, націленого на поліпшення кровообігу в уражених кінцівках [2] (прототип). Електрофорез проводять з адреноблокаторами та спазмолітиками. Однак, означений спосіб лікування має ряд недоліків. Препарати, які вводяться до організму через електрофорез, мають відносно високу вартість, що обумовлює їх малодоступність широким колам населення. Введення різних гр уп препаратів проводиться роздільно, що ускладнює процедуру лікування. Крім того, враховуючи порушення імунного гомеостазу при вібраційній хворобі з формуванням синдрому вторинної імунної недостатності, у комплекс терапії для таких хворих необхідно включати імуностимулюючі препарати. Виникнення у цієї групи хворих міофіброзів та артрозів вимагає призначення специфічної терапії. Цим і обумовлено необхідність пошуку та розробки нових препаратів, які б мали невелику вартість, вироблялись на основі вітчизняної української сировини, не поступались по ефективності існуючим лікарським засобам, не мали б негативних властивостей існуючи х препаратів. Був досліджений препарат бішофіт, видобування великих запасів якого у теперішній час ведеться у Полтавській та Чернігівській областях. Ропа бішофіту полтавського є нетоксичною сполукою, дозволеною до застосування Фармакологічним комітетом України, протокол №4 від 27.04.98р. Бішофіт є природною сполукою MgCд2×6H2O, який містить мікроелементи та біологічно-активні речовини [3]. У теперішній час бішофіт використовується для лікування різноманітних захворювань опорно-рухової системи, а також для лікування гіпертонічної хвороби. У останньому випадку він вводиться до організму трансдермально за допомогою електрофорезу [4]. Запропоновується спосіб лікування вібраційної хвороби та синдрому Рейно, що містить застосування електрофорезу з бішофітом на поверхню уражених кінцівок. В основу винаходу поставлене завдання удосконалення способу лікування вібраційної хвороби та синдрому Рейно, в якому у результаті проведення електрофорезу з бішофітом на поверхню уражених кінцівок забезпечується стимулювання відновних процесів у шкірі та суміжних тканинах, виявляється знеболююча та протизапальна дія за рахунок активації клітинного імунітету та протеолітичних ферментів, активується фагоцитоз, поліпшуються процеси реституції та регенерації в уражених м'язах, периартикулярних тканинах та суглобах, завдяки чому і досягається поставлена мета. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі лікування вібраційної хвороби та синдрому Рейно, який включає використання електрофорезу, відповідно винаходу, у якості діючого агенту використовується бішофіт (хлорид магнію). Перевагою цього способу є застосування бішофіту, що має властивість добре усмоктуватися через шкіру [5], зміцнену електрофорезом і впливає на капілярне русло шкіри та підшкірної клітковини, як спазмолітик, на організм у цілому - як імуностимулятор. Спазмолітичний ефект бішофіту досягається завдяки присутності в ньому до 90% Mg. Таким чином, сукупність суттєвих ознак знаходиться у причинно-слідствених зв'язках з досягаємим технічним результатом. Порушення іннервації у дистальних відділах кінцівок при вібраційній хворобі веде до місцевих вазоконстриктивних реакцій, виразність та тривалість яких посилюється при фармакологічному блоці регіонарних бета-адренорецепторів та дії Са 2+ (кальційзалежних) реакцій біологічних мембран гладко-м'язових клітин периферійних судин. Іони магнію у організмі виявляють властивості антагоніста кальцію. Магній інгібірує визволення кальцію з саркоплазматичного ретикулема після припливу екстрацелюлярного кальцію, стимулює Са2+ AТР-азну активність та конкурує з кальцієм за певні місця зв'язування з тропазіном та міозіном, що веде до вазоділятації. Імуностимулююча властивість бішофіту була встановлена нами у 1998 році на підставі багаточисельних експериментальних, клінічних та лабораторних досліджень. Ця властивість зареєстрована Міжнародною Асоціацією авторів наукових відкриттів, як відкриття №75 [6]. З прогресуванням вібраційної хвороби та синдрому Рейно відзначається наростання синдрому вторинної імунологічної недостатності з дискоординацією та дисфункцією Т та В лімфоцитів та пригнічення показників неспецифічної резистентності організму та розвитком аутосенсибілізації до антигенів периферійних нервів, судин та скелетних м'язів. Бішофіт, за рахунок присутності у ньому іонів магнію, є регулятором одного з компонентів уродженого імунітету фагоцитарної активності мікро- та макрофагів, запобігає розвитку у хворих синдрому вторинного імунодефіциту та а утосенсібілізації. Розвиток у хворих місцевої терморегуляторної реакції у вигляді прискорення кровообігу у артеріоловенулярних анастомозах, переважно повз капілярне русло, призводить до нападів "побіління шкіри", а при прогресуванні ангіодистрофічних порушень - до ціанозу та пастозності кистей рук. Введення бішофіту знижує артеріальний тонус та призводить до зростання швидкості об'ємного кровотоку. При вібраційній хворобі з присутністю міофіброзів, периартрозів та артрозів відбувається прогресуюче запустіння капілярів, що призводить до підвищення резистентності мікроциркуляторного русла. Компенсаторною реакцією на цей стан є відкриття артеріовенозних шунтів та поява патологічного збросу крові у венозну мережу з підвищенням там тиску. Внаслідок цього відбувається підвищення об'ємної швидкості максимального венозного відтоку. Застосування бішофіту призводить до зниження реографічного систолічного індексу. Подібні зміни пов'язані з зменшенням пульсаторних коливань артеріальної стінки навколо суглобових тканин та зниженням артеріального притоку. Таким чином, запропонований спосіб лікування вібраційної хвороби та синдрому Рейно є ефективним, загальнодоступним, економічно вигідним, так як бішофіт є вітчизняною, природною, екологічно чистою сировиною з низькою собівартістю. Спосіб лікування хворих здійснюється таким чином: Пацієнтам проводять введення водного розчину бішофіту методом електрофорезу. Джерелом току є апарат типа "Поток 1". Процедуру здійснюють при силі струму 0,01-0,03мкА/см 3, протягом 15 хвилин, 50% водний розчин ропи бішофіту наносять у кількості 2-4мл на гідрофільні прокладки. Введення здійснюють біполярно, місцево, на кисті рук. Курс лікування - 10-15 процедур щоденно, або через день. Результати лікування оцінюють за клінічними (суб'єктивними та об'єктивними) показниками у порівнянні з початковими. Приклад конкретного виконання Хворий А., 50 років. Діагноз: вібраційна хвороба IIст., синдром Рейно, помірні нейротрофічні порушення кистей рук. До початку лікування хворому проведено повний комплекс клінічних досліджень. Потім пацієнт протягом 15 діб отримував щоденно сеанс електрофорезу з 50% водним розчином ропи бішофіту. Кожна процедура тривала протягом 15 хвилин. На 16 добу від початку лікування процедури закінчено та хворому знов проведено повне клінічне обстеження, у наслідку якого було встановлено, що у порівнянні з попередніми даними стан хворого значно поліпшився як суб'єктивно так і об'єктивно: - хворий не пред'являв жалів на зябкість та парастезії верхніх кінцівок; - зникли болі у м'язах і суглоба х; - нападів "побіління шкіри" кистей рук не реєструвалося; - зменшилась "мармуровість" кистей рук; - шкіряна температура підвищилась; - знизилась підвищена чутливість капілярів до адреналіну (за даними капіляроскопії); - знизився артеріальний тонус та зросла швидкість об'ємного кровотоку за даними пальцевої реовазографії; - підвищився об'єм активних та пасивних рухів у суглоба х. Перелік використаних джерел: 1. О.Г.Коган, В.Л.Найдин //В кн.: Медицинская реабилитация в неврологии и нейрохирургии. -М.: Медицина, 1998. -303с. 2. Клиническая физиотерапия /Под ред. Проф. В.В.Оржешковского . -Киев: Здоров'я, 1984. -С.409 (прототип). 3. А.А.Спасов //В кн.: Магний в медицинской практике. -Волгоград. -2000. -268с. 4. Г.В.Дзяк, А.Н.Зорин, Е.А.Коваль, Л.Д.Колесникова Способ лечения гипертонической болезни //А.С. № 5028439/14 от 13.05.94. 5. Л.А.Смирнова, В.В.Дрозд //В кн.: Бишофит в лечении заболеваний суставов. -Волгоград. -1993. -С.11-12. 6. Г.В.Дзяк, А.Н.Зорин, Е.А.Коваль, О.А.Днепрова и др. Свойство бишофита подавлять рост и размножение патогенных и условно-патогенных микроорганизмов //Открытие №75, Международная Ассоциация авторов научных открытий. -М. -27.05.98г.