Спосіб хірургічного лікування черепно-мозкових поранень з газової ствольної зброї

Винахід відноситься до медицини, зокрема, до нейрохірургії і може бути використаний для проведення хірургічного лікування черепно-мозкового поранення з газової ствольної зброї. Як прототип обраний спосіб хірургічного лікування черепно-мозкових поранень з газової ствольної зброї (В.В. Лебедев, В.В. Крылов Оружейные черепно-мозговые ранения мирного времени.- М.: Медицина, 2001.- 328 с), який полягає в тому, що в місці поранення голови проводять позаранове розсічення м'яких тканин черепа, рану рясно обробляють розчинами антисептиків, із фрезевого отвору здійснюють трепанацію черепа в межах неушкоджених оболонок мозку, здійснюють ревізію ранового каналу в головному мозку, при цьому з рани видаляють сторонні тіла, мозковий детрит, згустки крові, здійснюють гемостаз і в наступному рану постійно зрошують із приливно-відливної системи. Ознаками, що збігаються з істотними ознаками способу, що заявляється, є: розсічення м'яких тканин у місці поранення голови, обробка рани антисептиками, проведення трепанації черепа з наступною ревізією ранового каналу. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності хірургічного лікування і зниження летальності), є: маніпуляції проводять без урахування наявності термічного і хімічного опіків м'яких тканин голови, кіст черепа, твердої мозкової оболонки і речовини головного мозку. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу хірургічного лікування черепно-мозкового поранення з газової ствольної зброї шляхом проведення хірургічних маніпуляцій з урахуванням клінікобалістичних характеристик газової ствольної зброї, що дозволить уникнути розвитку некрозу м'яких тканин, оболонок, речовини головного мозку, що виникають у результаті термічного і хімічного опіків і відповідно досягти очікуваний технічний результат. Поставлена задача зважується тим, що в способі хірургічного лікування черепно-мозкового поранення з газової ствольної зброї, що включає розсічення м'яких тканин у місці поранення голови, обробку рани антисептиками, проведення трепанації черепа з наступною ревізією ранового каналу, відповідно до винаходу, розсічення роблять через рану, що первинне обробляють лужним розчином з наступною повторною обробкою в післяопераційному періоді. Між сукупністю істотних ознак передбачуваного винаходу та очікуваним технічним результатом, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: використання хірургічного розрізу через збройову рану з ощадливим висіченням лише явно нежиттєздатних тканин, обробка ран лужними антисептиками дозволяють провести радикальну хірургічну обробку поранення при мінімізації додаткової травматизації головного мозку, знизити ризик розвитку некротичних і гнійно-запальних ускладнень у післяопераційному періоді. Конструкція газової ствольної зброї призначена для розсіювання в просторі газового заряду, що робить у залежності від свого складу іританту відповідний вражаючий ефект: сльозоточивий, чхальний, нервовопаралітичний чи за принципом антидог. Снаряд, що ранить, у цьому типі зброї відсутній. Відкриті проникаючі черепно-мозковоі поранення виникають тільки при пострілі в упор чи з відстані, що не перевищує 5-10см, тобто в межах механічної дії газового заряду, і при перпендикулярному додатку основна направляюча дія газів до дотичного в точці поранення черепа. Чим менше кут між дотиком в точці поранення та основною направляючою дією пострілу з газового пістолета, тим менше тяжкість поранення головного мозку та обширніше ураження м'яких тканин голови. У тих ситуаціях, коли основна напрямна дії газів проходила по дотичній до поверхні черепа, зміни в мозковій тканині були незначними, обмежуючись звичайними атрофічними процесами, перицелюлярним набряком і масивними петехіальними крововиливами чи були відсутні взагалі. Під дією газового струменя можливе своєрідне відшарування м'яких тканин від кіст черепа. Поранення може бути дотичним, рикошетуючим і простим сліпим. Наскрізних черепномозкових поранень з газової ствольної зброї не буває. При пострілі з близької дистанції діють так само супутні фактори пострілу: порохові гази, кіптява, незгорілі зерна пороху, металевий пил, збройове змащення. Поранення є комбінованим, має місце механічний, хімічний і термічний вплив. Рана при пораненні з газової ствольної зброї розтрощена, з нерівними краями зі слідами термічного і хімічного опіку, порохового заряду, частками газового патрона і сторонніх тел. Спосіб здійснюють у такий спосіб. З огляду на комбінований характер поранення для запобігання розвитку порушення кровообігу в шкірноапоневротичному шматку, ішемічного некрозу в ньому і розбіжність країв рани, виконують розріз через збройову рану з ощадливим висіченням лише явно нежиттєздатних тканин. Особливістю хірургічного лікування голови з газової ствольної зброї є лікування черепно-мозкової травми і паралельно хімічних ушкоджень м'яких тканин голови, оболонок і речовини мозку. При проведенні лікування в першу добу після поранення точно встановлюють глибину, межі термічного і хімічного опіку тканин. Тому що іританти мають кислотний рН, то для запобігання розвитку некрозу на 5-8 добу в післяопераційному періоді рану обробляють лужними антисептиками. При наявності втисненого перелому під час операції видаляють кісткові отломки в межах не ушкоджених кісткових структур. Здійснюють ревізію епідурального простору для виключення надоболочечного кровотечі. При зміненій твердій мозковій оболонці, синюшній, напруженій, не передавальній пульсації головного мозку, виробляється розкриття твердої мозкової оболонки дугоподібно відступаючи на 0,5 см від краю трепанаційного вікна. Пошук і видалення первинного снаряда, що ранить, не роблять. Ревізія субдурального простору дозволяє уточнити ступінь ушкодження речовини головного мозку, при наявності субдуральної кровотечі чи субдуральної гематоми, що сформувалася, в рані установлюють приливно-відливну систему. Післяопераційну рану шарами ушивають. Відомості, що підтверджують можливість використання винаходу: За останні чотири роки з використанням запропонованого способу проведене хірургічне лікування відкритого проникаючого поранення з газової ствольної зброї в 5 хворих. У жодному з випадків, що спостерігаються, ми не відзначали яких-небудь ускладнень. Запропонований спосіб ілюструється наступним прикладом його здійснення. Приклад Хворий X., 21 рік. Діагноз: відкрите проникаюче черепно-мозкове поранення в правій скроневій області. Утиснений депресійний скалковий перелом правої скроневої кістки. Забите місце головного мозку середнього ступеня тяжкості. Виконують комп'ютерну томографію головного мозку: утиснений депресійний скалковий перелом правої скроневої кістки. КТ-ознаки вогнища забитого місця, що формується, правої скроневої частки. Серединні структури головного мозку зміщені вліво на 0,5см. Хворому проведено хірургічне лікування поранення по запропонованому способі. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Хворий виписаний на 12 день. Запропонований спосіб хірургічного лікування простий у застосуванні, не має побічних дій і може використовуватися, як на етапі кваліфікованої, так і на етапі спеціалізованої медичної допомоги.