Спосіб оцінки антиоксидної активності медикаментозного засобу

Спосіб оцінки антиоксидної активності медикаментозного засобу, який включає кількісне визначення рівня пригнічення ним супероксиданіонрадикала в реакції автоокиснення адреналіну, який відрізняється тим, що як донатор суперок сиданіон-радикала використовують гідрохінон, причому на першому етапі 0,05 мл розчину досліджуваного медикаментозного засобу змішують у фотометричній кюветі з 0,4 мл 2,2510"3 М водного розчину гідрохінону і за зміною екстинкції' оцінюють швидкість неінгібованого автоокиснення гідрохінону, а на наступному етапі - показник екстинкції досліджуваного медикаментозного засобу за відсутності у суміші інгредієнтів в кюветі гідрохінону, після чого визначають показник швидкості автоокиснення гідрохінону в присутності досліджуваного медикаментозного засобу. Корисна модель стосується медицини, зокрема біохімії і фармакології, і може бути використана в лабораторних дослідженнях з діагностичною метою. Відомий спосіб оцінки антиоксидної активності медикаментозного засобу, який включає кількісне визначення рівня пригнічення ним супероксид а ніон-радикала в реакції автоокиснення адреналіну [1]. За відомим способом, антиоксидну активність медикаментозного засобу оцінюють на початкових стадіях ініційованого хворобою вільнорадикального процесу з використанням адреналіну як субстрату реакції автоокиснення Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності, що випливає з необхідності застосування дефіцитних реактивів, зокрема кристалічного адреналіну, а дослідження реакції здійснювати із застосуванням складного спектрофотометричного аналізу. До недоліків слід віднести також недостатній рівень точності лабораторного визначення вказаного показника, оскільки при здійсненні способу недостатньо враховують наявність ендогенних антиоксидних сполук, мобілізація яких в організмі може внести спотворення результатів основного дослідження. В основу корисної моделі поставлене завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом введення в реакцію автоокиснення доступної хімічної сполуки із вираженою антиоксидною спроможністю і водночас високою оптичною активністю досягають підвищення рівня технологічності і точності дослідження. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що в реакції автоокиснення гідрохінону в хінон у лужному середовищі утворюється супероксиданіон-радикал, аналогічно тому, як він утворюється при автоокисненні адреналіну. Як і при проведенні тестової реакції з кристалічним адреналіном, за ступенем пригнічення процесу утворення супе роксиданіон- радикала внаслідок автоокиснення гідрохінону в хінон можно зробити достатньо коректний висновок про рівень антиоксидної спроможності в системі, уникаючи при цьому необхідності застосування дефіцитних реактивів і складної' спектрофотометричної апаратури. Беручи до уваги наведені міркування, поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі оцінки антиоксидної активності медикаментозного засобу, який включає кількісне визначення рівня пригнічення ним супероксиданіон-радикала в реакції автоокиснення адреналіну, відповідно до корисної моделі як донатор супероксиданіонрадикала використовують гідрохінон, причому на першому етапі 0,05мл розчину досліджуваного медикаментозного засобу змішують у фотометричній кюветі з 0,4мл 2,2510"3 М водного розчину гідрохінону і за зміною екстинкції оцінюють швидкість неінгібованого автоокиснення гідрохінону, а на наступному етапі визначають показник екстинкції досліджуваного медикаментозного засобу за со 7137 відсутності у суміші інгредієнтів в кюветі гідрохінону, після чого визначають показник швидкості автоокиснення гідрохінону в присутності досліджуваного медикаментозного засобу. Схема перетворення гідрохінону в хінон у реакції'автоокиснеиня наведена на фіг. Спосіб здійснюють таким чином. У кювету шириною 10мм спектрофотометра СФ-46 вносять 2,0мл 0,15М натрій-карбонатного буфера і 310"4 М ЕДТА (рН 10,2). Далі в кювету вносять 0,05мл розчину досліджуваного медикаментозного засобу. Реакцію починають, додаючи до суміші інгредієнтів у кюветі 0,4мл 2,2510"3 М водного розчину гідрохінону. Спочатку визначають показник екстинкції (Ек.), що відображає швидкість неінгібованого автоокиснення гідрохінону, а на наступному етапі показник екстинкції' досліджуваного медикаментозного засобу (зразка) за відсутності у суміші інгредієнтів в кюветі гідрохінону (Езр), після чого визначають показник швидкості автоокиснення гідрохінону в присутності досліджуваного препарату (Ед). Реакцію проводять при 18-22°С на спектрофотометрі C