Спосіб вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель

Винахід відноситься до галузі експериментальних досліджень в аеродинамічній трубі, а саме, до вимірювання аеродинамічних сил і моментів, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель. Відомий спосіб вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, при якому досліджувану модель розміщують в робочій частині аеродинамічної труби і закріплюють за допомогою підвіски, при цьому аеродинамічні сили, які діють на досліджувану модель, передаються через підвіску до трьох динамометрів, показання яких використовують для обчислення величин піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту /1/. Недоліками відомого способу є те, що при зазначеному способі необхідно використовувати трикомпонентні терези для вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель. До недоліків відноситься й те, що зазначений спосіб не дозволяє напряму вимірювати підйомну силу, лобовий опір і подовжній момент. Найбільш близьким технічним рішенням, що обрано за прототип, є спосіб вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, при якому досліджувану модель розміщують в робочій частині аеродинамічної труби і закріплюють на державці аеродинамічних терезів, при цьому аеродинамічні сили, які діють на досліджувану модель, передаються через державку до трьох динамометрів, показання яких використовують для обчислення величин піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту /2/. Недоліками відомого способу, який обрано за прототип, є те, що при зазначеному способі необхідно використовува ти трикомпонентні терези для вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель. В основу винаходу поставлена технічна задача шляхом усунення недоліків прототипу забезпечити можливість використання двокомпонентних терезів для вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель. Суть винаходу полягає в тому, що для вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, використовують двокомпонентні терези. Суть винаходу полягає також в тому, що досліджувану модель закріплюють на державці аеродинамічних терезів на осі обертання, яку розміщують в робочій частині аеродинамічної труби перпендикулярно потоку і прикріплюють до державки, при цьому досліджувана модель може вільно обертатися на згаданій осі. Суть винаходу полягає також в тому, що кут атаки, на який встановлюють досліджувану модель в робочій частині аеродинамічної труби, залежить від співвідношення величин відстаней між віссю обертання і передньою частиною досліджуваної моделі, а також між віссю обертання і задньою частиною досліджуваної моделі. Суть винаходу досягається тим, що досліджувану модель закріплюють на державці аеродинамічних терезів так, щоб потік установив модель на такий кут атаки, при якому подовжній момент, що діє на модель відносно осі її обертання, дорівнює нулю. В результаті вирішення технічної задачі досягається технічний результат, який полягає в тому, що піднімальна сила, лобовий опір і подовжній момент, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, вимірюють двокомпонентними терезами. Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, який заявляється, відрізняється тим, що для вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту використовують двокомпонентні терези, при цьому досліджувану модель закріплюють на державці аеродинамічних терезів на осі обертання, яку розміщують в робочій частині аеродинамічної груби перпендикулярно потоку і прикріплюють до державки, при цьому досліджувана модель може вільно обертатися на згаданій осі, при цьому кут атаки, на який встановлюють досліджувану модель в робочій частині аеродинамічної труби, залежить від співвідношення величин відстаней між віссю обертання і передньою частиною досліджуваної моделі, а також між віссю обертання і задньою частиною досліджуваної моделі. Таким чином спосіб вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, який заявляється, відповідає критерію винаходу "новизна". Суть винаходу пояснюється за допомогою креслення, де на Фіг. показана досліджувана модель. розміщена в робочій частині аеродинамічної труби. Для ілюстрації способу вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, який заявляється, на Фіг. показана аеродинамічна труба 1 і розміщена в її робочій частині 2 досліджувана модель 3, яка закріплена на осі обертання 4, закріпленій на державці 5 двокомпонентних терезів 6, за допомогою яких вимірюють підйомну силу 7, лобовий опір 8 і подовжній момент 9, що діють на досліджувану модель 3, при цьому вісь обертання 4 розміщують в робочій частині 2 аеродинамічної труби 1 перпендикулярно потоку 10, при цьому досліджувана модель 3 може вільно обертатися на осі обертання 4, при цьому кут атаки, на який встановлюють досліджувану модель 3 в робочій частині 2 аеродинамічної труби 1, залежить від співвідношення величин відстаней між віссю обертання 4 і передньою частиною 11 досліджуваної моделі 3, а також між віссю обертання 4 і задньою частиною 12 досліджуваної моделі 3. Спосіб вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, який заявляється, здійснюється наступним чином. Для визначення піднімальної сили 7, лобового опору 8 і подовжнього моменту 9, які діють на досліджувану модель 3, зазначену досліджувану модель 3 розміщують в робочій частині 2 аеродинамічної труби 1 і встановлюють її на осі обертання 4, яку закріплюють на державці 5 двокомпонентних терезів 6, при цьому вісь обертання 4 розміщують в робочій частині 2 аеродинамічної труби 1 перпендикулярно потоку 10, при цьому співвідношеннями величин відстаней між віссю обертання 4 і передньою частиною 11 досліджуваної моделі 3, а також між віссю обертання 4 і задньою частиною 12 досліджуваної моделі 3 задають кут атаки, на який встановлюють досліджувану модель 3 в робочій частині 2 аеродинамічної труби 1. Спосіб вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, який заявляється, дійсно можливо реалізувати, тому, що конструктивно можливо досліджувану модель розмістити в робочій частині аеродинамічної труби і встановити її на осі обертання, закріплену на державці двокомпонентних терезів, при цьому можливо зазначену вісь обертання розмістити в робочій частині аеродинамічної труби перпендикулярно потоку. Підвищення ефективності застосування способу вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, який заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається тим, що вимірювання піднімальної сили, лобового опору і подовжнього моменту, які діють на досліджувану в аеродинамічній трубі модель, здійснюється двокомпонентними терезами. Джерела інформації: 1. Горлин С.М. Экспериментальная аэромеханика. -М: Высшая школа, 1970. -423с. - аналог. 2. Пэнкхёрст Р., Холдер Д. Техника эксперимента в аэродинамических трубах. -М: Издательство иностранной литературы, 1955. -667с. - прототип.